Чому в Україні можуть змінитися ціни на інтернет?
Це вже друга спроба НКЕК перекласти на бізнес витрати на своє фінансування, про що заявили в Інтернет Асоціації України.
Читайте також Київстар, Vodafone чи lifecell: який мобільний тариф обрати для дитини та підлітка
Як йдеться у заяві, аналіз законопроєкту свідчить про вибіркове використання розробниками норм Директив Євросоюзу. Регулятор посилається на найжорсткіші європейські практики, але не бере до уваги реалії України, що перебуває у стані повномасштабної війни.
Тому ставить вузькокорпоративні інтереси вище за інтереси держави, споживачів та телеком-бізнесу. Але при цьому не враховує ряд вимог ЄС, які не вписуються в підходи НКЕК.
Замість того, щоб просувати на міжнародних майданчиках унікальний досвід стійкості українських мереж, "євроінтегратори" з НКЕК намагаються нав'язати ринку найбільш одіозні та застарілі бюрократичні механізми,
– наголосили у дописі.
У ІнАУ навели факти, які Регулятор ігнорує:
- "роздуті штати": у планах НКЕК вказано не про оптимізацію структури, яка за чисельністю у рази перевищує аналоги у країнах ЄС;
- витрати є невиправданими: Україна – єдина серед дев'яти країн-кандидатів, хто з 2024 року добровільно сплачує внески до євробюро BEREC власним коштом, навіть попри бойові дії;
- агресивна фіскальна модель: регуляторний збір на порядок перевищує аналогічні внески в НКРЕКП, а повна відмова від бюджетного фінансування не має належного економічного обґрунтування;
- відсутність пропозицій щодо реальної підтримки операторів, скасування надмірних регуляцій та протидії антиконкурентним практикам.
Не менш важливий фактор. Згідно з текстом, НКЕК свідомо ігнорує "незручні" прямі вимоги Європейського кодексу (ЄКЕК):
- відсутня заборона на використання збору для капітальних інвестицій, що за нормами ЄС не є адміністративними витратами;
- гроші телеком-ринку планується спрямовувати на регулювання іншої галузі – поштової сфери;
- відсутність забезпечення гарантій професійної кваліфікації та необхідності профільної освіти керівництва Регулятора;
- відсутність підзвітності.
Важливо! Проєкт фактично усуває Парламент, Уряд та суспільство від здійснення нагляду за доцільністю використання публічних коштів.
Що ще варто знати про ситуацію?
ІнАУ направила звернення до НКЕК. Звернення можна побачити на офіційному сайті.
Асоціація сподівається, що позиція ринку буде почута ще на етапі громадського обговорення в НКЕК,
– наголосили у тексті.
У разі ігнорування зауважень, Асоціація апелюватиме до державних та європейських інституцій.
Як події вплинуть на українців?
Згідно з інформацією, впровадження внесків для сфери електронних комунікацій матиме наслідки навантаження не лише на постачальників, а й для абонентів. Річ у тім, що витрати будуть перекладені в тарифи.
Зверніть увагу! Це й спричинить зростання тарифів в Україні.
Медіа MIND зокрема розбиралося, чи можлива оптимізація функцій та скорочення персоналу. Але йдеться у матеріалі, це викликає в НКЕК "бурхливі емоції".
Європейська комісія неодноразово наголошувала, що в нас недостатня кількість людей. Колись штатна чисельність становила 375, зараз у нас залишилося 220 людей. При тому що закон "Про електронні комунікації" додав нам на 245% більше функцій,
– сказала членкиня НКЕК Лілія Мальон.
Вона додала, що ці 220 людей постійно працюють на виснаження заради того, щоб не завалилася інституція.
Які є новини щодо мобільних тарифів?
CEO компанії Vodafone Ольга Устинова раніше казала, що вартість мобільного зв'язку в Україні обґрунтована. Вона пояснила, що дорогі тарифи в 400 гривень на місяць – "це ціна трьох-чотирьох чашок кави в Києві". А за цю ціну люди отримують безліч послуг протягом цілого місяця.
Водночас у компанії Київстар пояснили – від зовнішніх чинників ніхто не застрахований. А саме вони впливають на підняття цін. Водночас станом на зараз компанія не планує змінювати вартість мобільних тарифів.
Зокрема українцям пропонують дешеві тарифи. Такі має кожен оператор мобільного зв'язку. Наприклад, оператор Lifecell пропонує найдешевший тариф "Лайфсет S". Його вартість становить лише 100 гривень на місяць.