"Холодний душ" реальності для Заходу

Так, зрозуміло, що все сказане було сказане саме для іноземців, але це не означає, що хтось комусь брехав. Просто на Заході дехто думає, що українці "відбилися", і час розпочинати переговори, а відвоювання окупованих територій – це щось "не таке важливе".

Радимо "Вагнерівець" поділився "одкровеннями" після Бахмута і підписав собі вирок

І саме для них головнокомандувач розказує цілком зрозумілі речі: ворог і не збирається припиняти війну, він не збирається відмовлятися від своїх планів щодо захоплення України, для цього ворог проводить у себе мобілізацію, і якою би ця мобілізація не була, але вона дає ворогу не одну сотню тисяч тіл, яких можна озброїти автоматами і кинути у бій. І поки це тіло ліквідують, він цілком може сам когось вбити. А коли тіло ліквідують, то мобілізують нове тіло. І потенційно таких тіл теж не один мільйон.

Про це все треба нагадувати, бо дехто із "західних друзів" почав сприймати війну як рутину, забуваючи, з яким небезпечним ворогом ми маємо справу. Так, ворог організований на основі принципів минулих сторіч, часто погано озброєний, часто не дуже розумний. Але так у них було завжди, і вони, тим не менше, змогли завоювати великі території. Змогли, бо:

1) їх дуже багато;

2) вони схильні до рабського виконання вказівок влади, навіть якщо це виконання несе їм смерть;

3) вони мріють про імперію і завоювання, незважаючи на те, якої ціни все це вимагає.

Звісно, все це не означає апокаліптичних настроїв та прогнозів, бо ясно, що всю цю орду є кому і є чим зустріти. Але це не значить, що орда сама зникне і не принесе шкоди.

Взагалі дуже просто захоплюватися військовим керівництвом, якщо мова про парадні портрети, автографи й іншу творчість, але не забуваємо, що українське військове керівництво повинно стримувати ворога в умовах найжорстокішої європейської війни за 80 років.

Актуальне Три речі, які ми маємо вибороти, аби нашим дітям не довелося йти на нову війну

Правда, правда і нічого крім правди

Але сам законопроєкт підтриманий Генштабом, про що доповідав з трибуни Верховної Ради України начальник Генерального штабу Сергій Шаптала. Значить, є така необхідність, бо питання дисципліни завжди було ключовим для будь-якої армії.

І це лише один приклад про те, що війна – це, м'яко кажучи, серйозно, а військове керівництво не повинно засопокоювати громадян, казати приємні для них речі, "підбадьорювати". Хоча все це можна робити, і робиться. Їхня головна задача – виграти війну, від якої залежить саме існування України.

Про головне Росія впритул підійшла до ракетних дуелей з Україною: хто вийде з них переможцем

І добре, що керівництво української армії чесно і по-дорослому спілкується із загалом. Без різномантіних перебільшень і "заспокоєнь". Є виклики, є проблеми, є підступний ворог. Чи є всі ці виклики нездоланною проблемою для України? Ні, звісно. Просто все має ціну, і у цьому випадку – дуже високу ціну, про яку нікому забувати не можна.

Взагалі не розумію людей, у яких постійно паніка переходить в ейфорію, а ейфорія – у паніку. Треба якось тримати свій психологічний стан у нормі, бо на нас ще чекає дуже багато всього.