П'ятеро аналітиків оцінили, як довго Іран зможе продовжувати повітряні атаки, а Ізраїль та країни Перської затоки здатні перехоплювати ракети. Про це пише The Financial Times.

Дивіться також В усіх штатах США спалахнули мітинги проти Трампа: політолог розкрив приховані причини

Як довго ще триватиме конфлікт на Близькому Сході?

Експерти загалом погоджуються, що характер дій Ірану змінився: від масованих ракетних атак на початку війни він перейшов до більш обережної та розтягнутої в часі тактики.

Це пояснюється насамперед ефективними ударами США та Ізраїлю по пускових установках, військовій інфраструктурі та системах управління, які суттєво обмежили можливості Тегерана. Зменшення кількості запусків свідчить, що Іран змушений економити ресурси та ретельніше планувати кожну атаку.

Водночас це не лише вимушений крок, а й частина стратегії. Іран, імовірно, свідомо обрав "війну на виснаження": замість коротких інтенсивних обстрілів він підтримує постійний, але помірний тиск.

Йдеться про регулярні, але невеликі за масштабом удари – обмежені ракетні атаки по Ізраїлю, хвилі дронів і часті пуски ракет малої дальності по країнах Перської затоки. Такий підхід дозволяє довше зберігати боєздатність і водночас тримати супротивника у напрузі.

Окремо експерти звертають увагу, що Іран може навмисно не використовувати частину свого найсучаснішого озброєння, залишаючи його в резерві. Це дає йому можливість ескалації у разі потреби, але водночас несе ризик – ці запаси можуть бути знищені ударами ще до застосування.

Крім того, є ознаки, що Тегеран уже почав застосовувати більш точні та далекобійні системи вибірково, а не масово. Попри зниження інтенсивності атак, Іран усе ще зберігає здатність до складних, скоординованих ударів – наприклад, комбінування ракет і дронів. Такі атаки можуть перевантажувати системи протиповітряної оборони противника, особлива на тлі скорочення запасів ракет-перехоплювачів.

Водночас наразі ППО Ізраїлю та країн регіону демонструє високу ефективність і перехоплює більшість цілей.

Ілюзія більшої результативності іранських атак частково формується інформаційно: використання касетних боєголовок призводить до того, що навіть після перехоплення частина елементів падає на землю, створюючи візуальні докази "влучань". Ці кадри активно поширюються і можуть перебільшувати реальну ефективність ударів.

Тому поряд із ракетною війною триває і пропагандистська – за вплив на громадську думку як у регіоні, так і на Заході.

Важливий фактор – не лише кількість ракет, а й умови їхнього застосування. Кожен запуск може розкрити позицію пускової установки і спричинити удар у відповідь, тому Іран змушений діяти обережно: переміщати установки, маскувати їх, витрачати час на підготовку. Саме це часто обмежує темпи атак більше, ніж нестача озброєння.

Щодо запасів Ірану, то оцінки різняться, але йдеться про значний арсенал – сотні або навіть понад тисячу балістичних ракет, а також крилаті ракети й дрони. За нинішнього темпу цього може вистачити на кілька тижнів бойових дій. Проте ключова проблема – не стільки запаси, скільки їх поповнення: удари США та Ізраїлю серйозно пошкодили виробництво і ланцюги постачання критичних компонентів. Це означає, що Іран може певний час використовувати накопичені ресурси, але швидко відновлювати арсенал він не здатен.

Отже, ситуація має вигляд класичного протистояння на виснаження.

Іран намагається розтягнути конфлікт, зберегти ресурси й водночас чинити політичний та військовий тиск. Ізраїль і його союзники, своєю чергою, прагнуть поступово зменшити його можливості – знищуючи інфраструктуру, виснажуючи запаси та не даючи відновити виробництво. Скільки це триватиме, залежить від того, у кого швидше вичерпаються ресурси – наступальні в Ірану чи оборонні у його противників.

Бойові дії на Близькому Сході: останні новини