Країнам Затоки загрожує гідровійна з найбільшою в історії гуманітарною евакуацією
- Інтенсивність ракетних залпів із боку Ірану зменшилася, що вказує на успішне нищення коаліцією пускових установок та складів.
- ОАЕ та Катар закликали США скоротити строки операції через загрозу гідровійни, оскільки інфраструктура не витримує тривалої війни.
Інтенсивність ракетних залпів із боку Ірану стрімко падає: з 62 хвиль на добу 1 березня до менш ніж 10 хвиль станом на вчора, 5 березня. Це свідчить про успішне нищення коаліцією стаціонарних пускових установок та складів.
Після влучань іранських дронів в енергооб'єкти Кувейту та ОАЕ арабські монархії перейшли в режим максимальної тривоги. Про це пише Ігор Семиволос.
До теми В Ірані назріває бунт: можлива громадянська війна
Найбільша небезпека для країн Затоки
Зазвичай в українському сегменті аналітики увага прикута до цін на нафту, проте найбільша небезпека для країн Затоки криється у дефіциті прісної води. Це справжня ахіллесова п'ята регіону. Якщо нафта – це гроші, то вода – це біологія.
Усе більше ознак того, що Іран свідомо переходить до тактики гідровійни. 2 березня він атакував катарський комплекс Ras Laffan, а 5 березня з'явилися звіти про пошкодження мереж, що живлять опріснювальні заводи в ОАЕ та Кувейті.
Станом на сьогодні вода стала чинником, вагомішим за нафту. Гідровійна знищує ілюзію стабільності швидше, ніж ракети руйнують будівлі: без води не працюють дата-центри та системи охолодження хмарочосів, а мегаполіси перетворюються на пастки.
Той самий Ер-Ріяд – це гігантський мегаполіс посеред пустелі. 90% його води залежить від одного вузла та 500-кілометрової труби. В умовах березневої спеки, яка вже сягає +35 градусів, відсутність води протягом 48 годин призведе до колапсу каналізації та медицини.
Наприклад, повідомлення про можливе забруднення акваторії через удари по іранських ядерних об'єктах (про що попереджав прем'єр Катару) вже спровокували паніку в Досі та Манамі. Ринок бутельованої води в регіоні підскочив у ціні в 5 – 7 разів за останній тиждень.
Ці загрози посилюють тиск на Вашингтон: ОАЕ та Катар уже офіційно закликали Трампа максимально скоротити строки операції. Їхня інфраструктура виживання просто не розрахована на затяжну війну на виснаження. США екстрено перекинули додаткові системи C-RAM та Avenger для прикриття заводів (зокрема, комплексу "Джубайль" у Саудівській Аравії), але проблема з масовими атаками "Шахедів" залишається – ППО не може гарантувати 100% захисту для таких вразливих об'єктів.
Ми звикли міряти стабільність Близького Сходу барелями, але тепер її варто міряти літрами. Наступний етап війни – це не лише битва за нафтопроводи, а й битва за виживання міст. Якщо хоча б один великий завод типу "Джубайля" вийде з ладу на тиждень, ми побачимо найбільшу в історії гуманітарну евакуацію, яка змиє всі політичні домовленості між Трампом та монархами Затоки.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.