Жінка розповіла свою історію 24 каналу у межах проєкту СВОЇ. Про страшний день 24 лютого для сім'ї Олени та 2 доби у дорозі, щоб вивезти єдину дитину подалі від "русского міра" – читайте далі.
Читайте також Спали під 6 ковдрами, – Оксана з Маріуполя про життя в блокаді та уникнення фільтрації
Виїзд з Сум 24 лютого
Близько 6 ранку 24 лютого Олена, її чоловік та донька вийшли на балкон. Там було чутно звуки вибухів. Чоловік поїхав на заправку, де тоді вже утворились величезні черги, а Олена почала збирати речі. Донька, яка на той момент ходила у перший клас, не розуміла, що відбувається.
Близько 13 години сім'я виїхала з міста. Уявлення про те, куди саме – не було, попрямували у бік Заходу України. Родичів чи друзів у них там не було, втім чоловік мав знайомих по роботі з Чернівців, зателефонував їм, і вони погодились прийняти сім'ю.
Їхали 2 доби та без зупинок. Було дуже багато машин, йшов величезний потік. У мирний час ми б рушили дорогою через Київ, але тоді вже не можна було, бо столицю накривали ракетами. Ми їхали через Кременчук. Далекувато, у чоловіка був перший досвід такого кермування автомобілем, щоб 2 доби і без зупинок,
– розповіла Олена.
При цьому жінка підкреслює, що вони не зважали на труднощі – необхідно було вивезти єдину доньку у безпечне місце, щоб вона не чула звуків вибухів і не спостерігала жахів війни. На той момент не було зрозуміло, що трапиться з Сумами – місто розташоване за 40 кілометрів від російського кордону.
Дорога ще була тиха. Щоправда, дуже багато машин: все червоне від фар. Особливо після Кременчука – там йшов потік харківських машин… Нашою метою було вивезти дитину. Вона у нас єдина, довгоочікувана. Треба було їхати, ніхто не думав про якісь труднощі,
– згадує Олена.
До слова, нині Олена разом з донькою живе на орендованій квартирі у Чернівцях. Чоловік захищає їх та батьківщину у лавах Збройних Сил України. Жінка каже, що зараз у них все добре, втім дуже хоче повернутися додому.
Вас може зацікавити – як виглядає евакуація з тимчасово окупованих територій: дивіться відео