Повномасштабна війна не могла не зачепити стрімкий розвиток IT-галузі в Україні. Через напад Росії ця галузь зіштовхнулася з релокаціями компаній, кадровим голодом через мобілізацію та виїздом за кордон. Щороку експорт послуг з України падає, хоча включно до 2022 року цей показник зростав. Втім, в умовах війни український IT-сектор залишається основним експортером послуг, становлячи 38% експорту.

Очікується, що до 11 500 айтівців виїдуть з України впродовж року, а за негативного сценарію – до 75 000. Попри це, компанії активно відкривають нові офіси (не лише в Україні), підтримують волонтерські ініціативи, а кількість техспеціалістів скоротилася лише на 1,6%. Частка IT у ВВП складає 4,4%, однак експортні доходи знизилися на 4 – 6% у 2024 році.

24 Канал поговорив із представниками IT-бізнесу про те, яких прогнозів вони очікують у 2025 році та що взагалі буде з українською IT-індустрією далі, зокрема в аспектах бронювання, міграції та глобальної рецесії.

Виклики наступного року залежать від подальшого розвитку подій, зокрема від ситуації з війною, вважає CEO Львівського IT Кластеру Степан Веселовський, який поспілкувався з 24 Каналом.

Якщо, на жаль, повномасштабна війна триватиме, індустрія продовжить стикатися з тими ж труднощами, що й у попередні роки: обмежена можливість виїзду за кордон та бронювання ключових фахівців, мобілізація, ракетні атаки, підвищення податкового навантаження, у меншій мірі блекаути. Все це впливає на ускладнений пошук нових клієнтів на тлі глобальної конкуренції,
– каже Веселовський.

Причина цього в тому, що українська IT-галузь змагається за клієнта на глобальному ринку, який часто віддає перевагу регіонам без військових ризиків.

Як ІТ-індустрія, так й інші сектори стикаються з одними й тими ж викликами – нинішня нестабільність впливає на всі компанії. Без розв'язання фундаментальних питань (бронювання, бізнес-поїздки), буде складно заводити нових клієнтів, переконувати партнерів працювати з українськими командами. Водночас активні проєкти можуть закінчуватися,
– додає Андрій Яворський, старший віцепрезидент зі стратегії та технологій у GlobalLogic.


Степан Веселовський / Фото з соцмереж

Також ключовим викликом залишається непередбачуваність регуляторних рішень, зауважує Веселовський. Адже для бізнесу надзвичайно важливою є прогнозованість дій держави, адже це безпосередньо впливає на операційну діяльність компаній та їхню здатність планувати роботу в довгостроковій перспективі.

До теми Штрафи в Резерв+, трекінг повістки та е-бронювання: що буде з військовим обліком в Україні

Мова йде, зокрема, й про прийняття закону про підняття податків. Мета законопроєкту №11416-д є зрозумілою. Належне забезпечення економіки, наповнення бюджету та посилення Сил оборони України мають критично важливе значення. Водночас він зачіпає фундаментальні питання прогнозованості регулювання і сталості податкового режиму Дія.City, які раніше були гарантовані державою. Це дуже чутливе питання для іноземних інвесторів і замовників продуктів та сервісів українських ІТ-компаній. Термінові податкові зміни важко ними сприймаються, навіть зважаючи на обізнаність щодо війни в Україні,
– пояснює співрозмовник.

Дещо негативний вплив також мало раптове призупинення електронного бронювання.

"Ми розуміємо потребу держави в аудитах для мінімізації зловживань, однак важливо проводити такі перевірки без зупинки самого процесу", – вважає керівник Львівського IT Кластеру.

Фактором, який і надалі матиме вплив на українську IT-індустрію, є деякі законодавчі рішення або їхня відсутність. Зокрема, мова про ефективну систему бронювання спеціалістів та можливості короткострокових відряджень за кордон на зустріч із клієнтами. Це те, що підсилить впевненість клієнтів у стійкості українських компаній. Також, як і в попередні роки, залишатиметься необхідність створення стабільних і прозорих умов для розвитку IT-бізнесу.

До теми Бронювання в Дії, штрафи у Резерв+ і виїзд за кордон: якою буде мобілізація в грудні

Ще одним викликом, незалежно від того закінчиться повномасштабна війна чи ні, є посилення міграційних настроїв серед IT-фахівців, додає Веселовський.

У дослідженні IT Research Ukraine 2024 Кластер виявив, що навіть за оптимістичного сценарію з України може виїхати до 19 – 20 тисяч IT-фахівців.

Це – розмір теххабу до повномасштабної війни. І втрата такого "хабу" може мати значні економічні наслідки, вважає співрозмовник.

Крім того, IT-компанія, найнявши одного фахівця, створює або підтримує 2,8 робочих місця в суміжних галузях, додає Веселовський. Загалом, на сьогодні індустрія підтримує близько 663 000 – 668 000 робочих місць прямої та непрямої зайнятості.

За словами CEO Львівського IT Кластеру, масова міграція загрожує не лише зменшенням кількості IT-спеціалістів, але й скороченням робочих місць у суміжних секторах, що матиме значний негативний вплив на економіку України в цілому.

Окрім українських чинників, на галузь впливає те, що глобальна економіка переживає рецесію, каже Андрій Яворський з GlobalLogic. Ймовірно, що в найближчі пів року почнеться покращення, але не зліт.

Україна є частиною цієї економіки, ІТ-сектор – експортоорієнтований. Разом із війною та складністю заводити клієнтів, все вказує на подальше падіння ринку. Відсутні драйвери зростання – це виклик на 2025 рік,
– пояснює Яворський.

Згоден з цим і Віталій Седлер, CEO та співзасновник української IT-компанії Intellias. Він зауважує, що перш за все, ситуація в українській ІТ-галузі залежить від стану світових ринків, оскільки світова економіка все ще не перебуває на етапі відновлення після періоду глобальної рецесії попередніх років.

"В умовах високої конкуренції на міжнародних ринках українські IT-компанії мають продовжити розвивати власні унікальні пропозиції, які виділяють нас на тлі інших країн", – підкреслює Седлер.


Віталій Седлер / Фото Intellias

Глобальна економічна нестабільність, яка розпочалася в кінці 2022 року і триває досі, безумовно впливає на попит на IT-послуги. Сповільнення економік розвинених ринків, таких як США, Велика Британія, Німеччина, змушує компанії переглядати свої бюджети, відкладати нові проєкти або скорочувати обсяги вже наявних контрактів,
– пояснює CEO Intellias.

Через таку ситуацію зменшився запит на нові співпраці, за деякими напрямами технологій пропозиція спеціалістів вища за наявну кількість відкритих позицій, каже співрозмовник.

За очікуваннями Intellias, у першому півріччі 2025 року ситуація на глобальних ринках буде покращуватись та спрацює відкладений попит на цифровізацію бізнесу в різних індустріях, тобто збільшуватиметься кількість замовлень продуктів та сервісів в українських ІТ-компаній. Окрім того, у 2025 році зростатимуть запити на AI-рішення.

У фокусі на 2025 рік для українських ІТ-компаній буде продовження глобалізації та відкриття центрів розробки за кордоном, вважає Віталій Седлер.

Це дозволяє диверсифікувати ризики, пов'язані з війною в Україні. Зокрема, пропонувати замовникам змішані команди, частина з яких перебуває в Україні, а частина – за кордоном, і таким чином залучати бізнес і в Україну.

Експорт IT-послуг впав з 5 мільярдів до 4,7 за перші три квартали року, нагадує Андрій Яворський. Тож він не очікує стрімкого обвалу, проте, за його прогнозами, на 100 – 200 мільйонів на квартал експорт продовжить падати.

Андрій Яворський / Фото GlobalLogic

Основна причина – проєкти в ІТ закінчуються, а нові не заходять.

Щодо еміграції – основні тенденції релокації чи повернення спеціалістів були визначені в перші рік-півтора року війни. Тоді найбільше фахівців релокувались у Польщу, також Хорватію, Словаччину, Румунію. GlobalLogic підтримував цих фахівців, шукаючи позиції у цих країнах,
– каже Яворський.

У Львівському IT Кластері очікують, що у 2024 році індустрія вдруге поспіль не покаже росту. У дослідженні IT Research Ukraine 2024 змоделювали два сценарії: оптимістичний та песимістичний, нагадує Веселовський.

  • Згідно з першим, експорт комп'ютерних послуг скоротиться щонайменше на 4%, а за найгірших обставин – на 6%.
  • Тобто у підсумку варто очікувати близько 6,3 – 6,45 мільярда доларів.

З огляду на те, що у вересні та жовтні два місяці поспіль показник експорту IT-послуг зростав, у Кластері схиляються до того, що все ж справдиться більш позитивний сценарій.

Водночас міграційні настрої, як показало дослідження, – посилюються.

"Усе ще більша частина техфахівців, а саме ​​57,7% хочуть жити в Україні. Однак це на 1,8% менше порівняно з 2023 роком", – каже Веселовський.

Читайте також Скільки платять мобілізованим айтівцям і яка зарплата в IT: головне з дослідження IT Research

На відміну від 2023, ІТ-спеціалісти більш визначені щодо своїх планів на зміну місця проживання. Зокрема, 7,6% айтівців планують переїзд, ще чверть вагається. Серед них половина хоче виїхати за кордон.

Тому навіть при найпозитивнішому сценарії існує загроза виїзду значної кількості фахівців, а саме близько 8,4% спеціалістів.

Загалом, останні два роки потенційний обсяг відтоку спеціалістів коливається саме на рівні 8 – 9%. Водночас найбільш несприятливий сценарій може спричинити відтік практично третини фахівців, а саме 74 – 75 тисяч осіб. І ця оцінка залишається сталою протягом 2023-2024 років.

Найпозитивніше на бажання ІТ-спеціалістів залишитися в Україні впливають привабливі пропозиції роботи. А також ліберальна економіка та наявність клієнтів готових співпрацювати з IT-спеціалістами, що лишаються в Україні. На бажання мігрувати все більше впливають зміни індивідуального характеру, зокрема втрата житла чи роботи. А от вплив зовнішніх чинників, як-от політика держави, зменшується,
– пояснює CEO Львівського IT Кластеру.

Поки триває війна – ситуація в українському IT не буде стабільною. Клієнти не віддають перевагу українському ринку, бронювання у нинішньому форматі не додає впевненості ані компанії, ані працівникам, а загроза масової міграції ще більше посилює крихкість галузі.

Утім, у деяких напрямках прогнози все ж не дуже песимістичні, а то й навіть оптимістичні – як-от зростання показника IT-експорту. А це додає надії на те, що українська IT галузь не зламається до настання справедливого миру та зможе продовжити розвиток.