Представники бізнесу до такого рішення поставилися негативно та заявили, що це завдасть їм чималих збитків. Сайт 24 каналу розбирався, який вплив матиме карантин вихідного дня, а в цьому матеріалі розповідаємо саме про ресторанний бізнес.

Читайте також Карантин вихідного дня: уряд опублікував текст постанови

Що кажуть економісти

За даними дослідження компанії по автоматизації кафе і ресторанів Poster, на суботу та неділю припадає основна частина виручки закладів громадського харчування. У вихідні дні ресторани заробляють в середньому 41% від свого тижневого обігу, бари – 40%, піцерії і кальяні – 35%, фастфуд – 31%, кондитерські – 30%.

Найменше залежать від вихідних днів кав'ярні та пекарні, а й для них виручка в суботу та неділю становить відчутну частку в тижневому обігу – 27% і 25% відповідно. Карантин вихідного дня призведе до різкого спаду виручки закладів, а постійні витрати при цьому залишаться тими ж. Для ресторанного бізнесу, маржинальність якого не перевищує 20% – це робота в збиток, – написано в дослідженні Poster.

Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO, зазначив, що за різними оцінками, через карантин вихідного дня, підприємці можуть втратити до 40% тижневого доходу.

"Під час локдауну навесні 2020 року багато бізнесу зі сфери обслуговування змушені були закритись. Продовження цієї тенденції вірогідне і цієї зими, про що вже заявили деякі власники бізнесу, зокрема, індустрії розваг. Водночас, складно спрогнозувати вплив таких обмежувальних заходів на майбутню динаміку епідемії. Причини цього — недостатнє тестування, недовіра суспільства до дій влади і, низький рівень реального виконання карантинних заходів", – каже Дорогань.

Він додав, що наразі видається, що влада не змогла би забезпечити повний локдаун, навіть якби таке рішення було прийнято. Закрились би лише добросовісні підприємці, саме тому це не реалістичний сценарій.

В Українському союзі промисловців і підприємців кажуть, що багатьом підприємцям знадобиться не менше, ніж 2 роки, на те, щоб досягти попередніх темпів розвитку.

2 роки на відновлення – це за умови зусиль з боку держави – пом’якшення фіскального тиску, створення умов для кращого доступу до кредитних ресурсів, загалом наявність повноцінних цільових програм розвитку промисловості і бізнес-клімату в Україні, – наголосив Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців.

Також по темі Які міста відмовляються виконувати карантин вихідного дня: список

Що кажуть ресторатори

Місцева влада багатьох українських міст відмовляється впроваджувати карантин вихідного дня. Так, наприклад, не планують закривати бізнес на вихідні у Львові, Одесі, Рівному, Тернополі та ін. Також протестує чимало підприємців, які зазначають, що будуть працювати, незважаючи на постанову Кабміну.

Ресторатори ж зазначають, що карантин вихідного дня поставить хрест на роботі багатьох закладів. Олександр Кравцов, керуючий у ресторані "Жовте море", підраховує, що обіг ресторану складається з 30/31 дня, і становить 100% доходу, а місяць для ресторатора складається з двох частин: будніх і вихідних. При тому вихідні – це п'ятниця, субота та неділя, тобто, разом 12 вихідних на місяць. Ці 12 днів акумулюють 50-60% місячного доходу.

Закриваючи ресторани на вихідні, нас позбавляють 50-60% всього товарообігу. При плановому товарообігу (ТО) витрати становлять 80-85%, ці 80% складаються з постійних і змінних витрат. Таким чином, ми маємо 50% доходу. Якщо ресторан робив ТО 1 мільйон гривень, у нього 800 тисяч гривень витрат, після того, як вводять карантин вихідного дня ресторан заробляє 500 тисяч гривень, а його витрати становлять 700 тисяч гривень, – зазначає Кравцов.

Він додає, щоб врятувати бізнес і в цілому сферу, ресторатори бачать такі рішення:

  • підняття цін в меню – це допоможе збільшити середній чек і при низькій відвідуваності мати трохи більший ТО;
  • переглянути ставки заробітних плат, що допоможе оптимізувати фінансову модель;
  • сідати за стіл переговорів з власниками приміщень, які і без того вже шкодують, що впустили ресторан, а не аптеку або продмаг;
  • інвестувати в розвиток власної доставки;
  • переформатувати ті заклади, які працюють виключно на трафік.

"Ці пункти, ймовірно, дозволять ресторанам працювати хоча б в 0, зберегти робочі місця, не підвести своїх гостей, які хочуть саме твій продукт. Говорити про повернення інвестицій, термін окупності навіть немає сенсу. Тепер другий раз за рік завдання – вижити", – підсумовує Кравцов.

Фото та відео У Львові поліція заблокувала роботу найбільших ринків

Денис Жаткін, ресторатор, власник закладів пабів "Кеды искусствоведа", закладів "Донерная" и "Кастрюлька утюга варит рис", каже, що обмеження на роботу після 22.00 підрізало близько 15% обігу. А заборона роботи на вихідних і в п'ятничний вечір, вартуватиме ще 60% виручки.

Крім того, карантин вихідного дня зламає весь виробничий процес. Ресторан – це безперервне виробництво, заготівельний процес іноді займає 2-3 дні. Тобто не ясно куди подіти заготовки перед вихідними і як потрібно працювати, щоб вранці в понеділок все меню було готово, – зазначив Жаткін.

Євген Якутін, власник дніпровського бару Acacia, каже, що маленькі бари не мають такої величезної фінансової подушки, як великі компанії, вони живуть на доходи місяця.

"Мені дуже дивно спостерігати, як держава допомагає великим компаніям, але повністю ігнорує дрібний бізнес. Повна посадка в вагоні київського експресу – 70 осіб – це більше, ніж у мене в барі, але транспортній галузі можна, а маленькому бару не можна", – резюмує Якутін.