У Казахстані нічого очікувати справжньої демократії, – експерт про виклики для громадян

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса вважає, що в охопленому протестами Казахстані можливе "закручування гайок".

Читайте також Автоматні черги та жорсткі бої: в Алмати триває зачистка від протестувальників

"Люди дуже сильно озлобилися щодо своїх доходів, і це позначилося на стабільності багатьох країн. Казахстан не є унікальним прикладом, де є велике розшарування між багатими та бідними, де є соціально-економічні проблеми, де невеликі зарплати, хоча країна багата на ресурси", – розповів він.

За його словами, люди знають, що основні доходи від нафтогазового сектору йдуть двом-трьом компаніям, які контролюються сім'єю Назарбаєва, і це дратує громадян.

Нагадаємо, 19 березня 2019 року Нурсултан Назарбаєв оголосив, що йде у відставку. Він був лідером Казахстаном з 1990 року та п'ять разів вигравав президентські вибори. 20 березня 2019 року Касим-Жомарт Токаєв склав присягу і вступив на посаду президента Казахстану, а влітку він же переміг на дострокових виборах.

Клани та племена

Квазі-авторитаризм у Казахстані завжди зберігатиметься, навіть якщо вони перейдуть до парламентської системи. У Казахстані нічого очікувати справжньої демократії, оскільки країна досить складна і політична система Казахстану залежить від кланової розділеності,
– пояснив він.

Ілія Куса нагадав, що країна все ще поділена на клани та племена. "Через це завжди політична влада в Казахстані формувалася внаслідок компромісів між цими різними елітно-регіональними етнічними групами", – додав експерт.

При цьому, за його словами, повторення ситуації в Білорусі не буде, оскільки країни є абсолютно різними.

"Наразі питання стоїть у тому, хто кого переможе на цьому фоні, якщо протести не вийдуть з-під контролю. Або новий президент посилить свої позиції та візьме під контроль силовий апарат інституції, механізм розподілу ресурсів, або, навпаки, він покаже, що не може контролювати ситуацію, і його приберуть. Питання лише в тому, яка елітна група керуватиме Казахстаном, а не в тому, яка буде система – демократична чи авторитарна», – вважає Куса.

Заходу ситуація поки що нецікава?

Примітно, що Казахстан зараз не у фокусі політики Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Захід мінімально реагуватиме, якщо ситуація не вийде з-під контролю, оскільки у західних країн немає якихось нагальних інтересів, крім комерційних. Якщо компанії країн Заходу залишаться на ринку, то їм взагалі все одно хто буде при владі,
– каже Ілія Куса.

За його словами, решта гравців, Китай та Росія, підтримуватимуть і стоятимуть за збереження нинішньої політичної структури. "Дестабілізація ситуації в Казахстані їм не потрібна та не вигідна", –  вважає експерт.

Ціни на нафту і природний газ не зміняться внаслідок протестів, якщо ситуація не буде зовсім вже плачевною, якщо не дійде до громадянської війни, впевнений Куса.

Експерт розповів, що може призвести до ескалації / Фото UA-Report

"Це соціальний протест за своєю природою. Люди виходять не за ідеологію, політичну партію, лідера чи якісь цінності, а під впливом умовного "холодильника" – поганих умов життя", – наголосив він.

Інститут майбутнього в прогнозі на 2021 рік очікував, що саме це буде світовим трендом, тому що пандемія COVID-19 дуже загострила питання справедливості, питання економічної рівності, соціального розшарування.

Народний протест

"Насправді, така ситуація у багатьох країнах, у тому числі в Україні, Росії, Білорусі. Тому в якомусь сенсі цей протест – це те, що мало розпочатися після COVID. Такі протести, як правило, не мають політичних лідерів, не мають якоїсь ідеології, не мають якихось чітких бачень про майбутнє, якихось чітких планів, вимог”, – наголосив Куса.

Важливо Росія підтвердила, що її військові вже в Казахстані

Він назвав мітинги "хвилею обурення соціального характеру", а не структурованим протестом. "Цю хвилю важко контролювати, проте нею легко маніпулювати, тому що тут працюють дуже прості меседжі та наративи. Тому це – народний протест у повному розумінні цього слова", – резюмував експерт.

Основні факти

• Протестні акції розпочалися після Нового року у місті Жанаозені (на заході Казахстану), а вже 4 січня ситуація загострилася настільки, що мітинги охопили більшу частину країни.
• Підвищення вдвічі цін на скраплений газ стало лише поштовхом до акцій громадян – протест перетворився на політичну акцію.
• 5 січня 2022 року уряд було відправлено у відставку.
• Токаєв звернувся до Організації Договору колективної безпеки (Білорусь, Вірменія, Таджикистан, Киргизстан, Росія і Казахстан). Токаєв попросив ці країни ввести війська.