Наразі на кільцевій дорозі триває перший етап робіт, коли встановлюють стовпи. Як розповіла кореспондентка 24 Каналу з Харкова Анна Черненко, після цього на них натягнуть міцну сітку.

Дивіться також Харків під атакою з повітря: ракетний удар припав на житлові будинки

Від чого захищають сітки?

Варто зауважити, що у вартість робіт входить не тільки будівництво, а й обслуговування. Це дуже важливо, бо погода в кінці січня і на початку лютого була складною. На деяких ділянках сітки провисли через намерзання.

Сьогодні у Харківській області визначено 23 ділянки, на яких проводитимуть роботи. Якщо ситуація загостриться, то їхню кількість збільшать. Чимало FPV-дронів уже застрягали у цих сітках. Вони міцніші, ніж рибацькі, не вигорають та витримують різні вагу. Це важливо, бо безпілотники у росіян різні, вони відрізяються бойовою частиною.

Важливо! Працівники закликають водіїв з розумінням поставитися до виконання робіт. Якщо всі військові усвідомлюють важливість антидронового захисту, то деякі цивільні можуть висувати претензії, виникають конфлікти. Варто розуміти, що всі роботи ведуться для посилення безпеки.

За нормальних погодних умов працівники встигають звести 800 метрів антидронової сітки за один день. Це досить велика цифра, треба зважати й на те, що кожну ділянку дороги перекривають, щоб провести роботи. Адже рух заважає будівельникам.

Антидновові сітки – робота на випередження

Сьогодні відстань, яку долітають дрони, серйозно збільшилась. Військові не відкидають варіант, що ця цифра ростиме. Зокрема фіксували поодинокі випадки, коли в місто залітали FPV, також їх переносять дрони "Молнія", тому небезпека для Харкова зростає.

Керівник Служби відновлення, розвитку інфраструктури Харківщини Андрій Алєксєєв наголосив, що зараз мовиться лише про превентивні заходи. Елементами антидронового захисту облаштовують логістичні маршрути, які в перспективі можуть стати основними маршрутами для руху військових вантажів, і цивільних.

Наші сітки вже працювали з "Ланцетами", тому вони орієнтовані не лише на FPV. Те, що ми тут працюємо, не є ознакою, що вже небезпечно рухатися. Це превентивний захід,
– наголосив Андрій Алєксєєв.

На кожну сітку є спеціальні сертифікати, гарантії, вона є дуже міцною та виконує свою роль. Уже фіксували випадки, як російські дрони влітали в неї та повисали. Складним є процес її встановлення, особливо у дощ та холодну погоду.

"Сітка – це найскладніша частина монтажу, тому що ділянки дороги широкі, треба добре натягувати, бо навіть від мінімального перекосу сітка може "піти" вправо-вліво. До того ж у вітряну погоду її здуває, тому монтаж дуже складний", – розповів начальник дільниці Антон Погарський.

Він пригадав, що з 30 на 31 січня цілий день йшов дощ, було дуже велике обледеніння – до сантиметра на сітці. Відповідно вона ставала важкою та провисала. На певній ділянці довелося перекривати дорогу, бо вантажівки могли її зачепити.

Буває, воєнні приїжджають, то дякують нам, хочуть передати гостинці. Я не беру, бо ми собі тут можемо купити, а в них нема. Дуже приємно, коли вони дякують, розуміють, що ми робимо… От у мене дві рукавиці, але руки від морозу потріскали,
– розповів робітник Олександр Савич.

Насамкінець варто зауважити, що негода й ДТП є найбільшою загрозою для антидронових сіток. Якщо безпілотники вони витримують, то транспортна пригода пошкоджує ці укриття.

Загалом на Харківщині роботи ведуться уже з осені. Сітки встановлювали на Золочивщині, Барвінківському напрямку, тобто у бік Донеччини, а тепер уже під Харковом.

Росія щодня обстрілює Харків та область

  • У ніч на 3 лютого Харків зазнав масованого удару, уражена енергетична інфраструктура. Мер міста наголосив, що важливо не допустити замерзання мережі, тому у 820 будинках злили теплоносій. Він наголосив, що це була безпрецедентна атака на критичні об'єкти.

  • Після атаки стало відомо, що пошкоджені ключові ТЕЦ та електропідстанції. Без тепла залишилося понад 100 тисяч людей. Це наймасштабніші наслідки за час опалювального сезону. У Харкові ввели надзвичайну ситуацію місцевого рівня.

  • Росіяни продовжують бити по Харкову касетними снарядами. Для атак ворог викорстовує РСЗВ, дрони "Молнія". Ними били по інфраструктурі, приватних будинках.