Зміна сум застав для кандидатів пов'язана з новим виборчим кодексом, який підписав Президент України Володимир Зеленський. Про застави кандидатів пише рух "Чесно".

Цікаво: Місцеві вибори в Україні у 2020 році: прогнози, хто має шанси на перемогу

Скільки доведеться заплатити кандидатам

Найбільше зміни суми застав зачеплять кандидатів у мери обласних центрів і великих міст – від 90 тисяч мешканців. Для них сума застави стартуватиме від 170 тисяч гривень (для Ужгорода).

Суми застав для кандидатів у мери великих міст:

  • Київ – 4 мільйони 5 тисяч гривень;
  • Харків – 1 мільйон 965 тисяч гривень;
  • Дніпро – 1 мільйон 398 тисяч гривень;
  • Одеса – 1 мільйон 304 тисячі гривень;
  • Запоріжжя – 1 мільйон 77 тисяч гривень;
  • Львів – 1 мільйон 77 тисяч гривень;
  • Кривий Ріг – 926 тисяч гривень;
  • Миколаїв – 661 тисячу гривень;
  • Маріуполь – 586 тисяч гривень;
  • Вінниця – 529 тисяч гривень;
  • Херсон – 472 тисячі гривень;
  • Полтава – 416 тисяч гривень;
  • Суми – 416 тисяч гривень;
  • Черкаси – 397 тисяч гривень;
  • Чернігів – 397 тисяч гривень;
  • Житомир – 378 тисяч гривень;
  • Хмельницький – 378 тисяч гривень;
  • Кам'янське – 340 тисяч гривень;
  • Івано-Франківськ – 340 тисяч гривень;
  • Кропивницький – 340 тисяч гривень;
  • Чернівці – 340 тисяч гривень;
  • Рівне – 321 тисячу гривень;
  • Тернопіль – 321 тисячу гривень;
  • Кременчук – 302 тисячі гривень;
  • Луцьк – 283 тисячі гривень;
  • Краматорськ – 264 тисячі гривень;
  • Біла Церква – 264 тисячі гривень;
  • Мелітополь – 208 тисяч гривень;
  • Нікополь – 170 тисяч гривень;
  • Ужгород – 170 тисяч гривень.


Грошова застава для кандидатів на посаду мера / Інфографіка 24 каналу

Цікаво, що, наприклад, під час виборів мера Києва у 2015 році вартість застави становила лише 104 тисячі гривень. Натомість вона буде вищою навіть, ніж вартість застав кандидатів у президенти – 2 мільйони 500 тисяч гривень.

Варто знати: Вибори на Донбасі: коли відбудуться і які наслідки для України

Втім нова формула розрахунку використовуватиметься лише для міст обласного значення і тих, де кількість виборців перевищує 90 тисяч осіб. Загалом таких є 30. Партіям, які захочуть мати своїх кандидатів у кожному з цих міст, доведеться заплатити понад 20 мільйонів гривень.

Гроші кандидатів повертатимуться лише за умови, що вони виграють вибориу першому турі або пройдуть до другого туру


Суми застави кандидатів у мери великих міст

Варто також зазначити, ща вартість застави для партій, які представлятимуть своїх кандидатів у депутати, дорівнюватиме сумі застав потенційних мерів. Партіям, які не пройдуть у міськради, застави також не повертатимуться.

Так само зросте і вартість застави для партій, що братимуть участь у виборах до обласних рад. Найдорожче обійдеться реєстрація списку кандидатів до Дніпропетровської облради – 4 мільйони 670 тисяч гривень.

Рух "Чесно" підрахував, що для партій, які висуватимуть своїх кандидатів в усі ради та голови усіх великих міст України, одна лише реєстрація обійдеться у 88 мільйонів гривень.


Скільки партіям доведеться витратити на реєстрацію кандидатів на місцеві вибори

Що передбачає нова формула розрахунку суми застави

Відтепер сума застави визначатиметься з розрахунку на 4 мінімальні зарплати на кожні 10 тисяч виборців (раніше було на 100 тисяч). Крім того, важливим фактором зростання суми є і те, що з 2015 року мінімальна зарплата в Україні збільшилася у чотири рази.

Зверніть увагу: Чи голосуватимуть українці в інтернеті на наступних виборах: пояснення ЦВК

Втім така формула діятиме лише для обласних центрів, міст обласного значення і таких, де кількість населення перевищує 90 тисяч осіб.

Що таке застава кандидата?Фактично, застава є підтвердженням серйозності намірів кандидата реально боротися за посаду. Потенційні грошові втрати мали б відлякати технічних кандидатів, які не зацікавлені у перемозі на виборах, а хочуть лише забрати голоси у виборців інших кандидатів.

Місцеві вибори-2020: коротко

Чергові місцеві вибори в Україні мають відбутися восени 2020 року. На них обиратимуться голови та ради більшості населених пунктів України, а також члени обласних рад.

Участі у чергових виборах не братимуть лише ті населені пункти, які сформували свої органи місцевого самоврядування після 2015 року – у межах закону про децентралізацію влади та шляхом утворення ОТГ.