Які результати зустрічі Сі та Трампа?
Для нас це важливо, оскільки спроби Дональда Трампа самостійно створити рамки переговорів щодо завершення російсько-української війни провалилися. З одного боку, немає швидких переговорів для участі в яких "викручують руки". З іншого – немає згаданого "викручування рук" заради потенційної великої угоди з Росією. Про це пише Ігор Тишкевич, інформує 24 Канал.
До теми Холодної війни між Китаєм і США не буде – і ось чому
Другий результат – сторони не бажають входити у процес повномасштабної торгової війни з можливою військовою конфронтацією. А це означає, що поле сценаріїв звершення війни знову розширюється. І можливість "просто заморозити" без додаткових політичних чи фінансових угод дещо зменшується. Як різко зменшується і можливість масштабування війни.
Чому це другий результат? "Заморожування" у разі конфронтації могло розглядатися США і Китаєм як спосіб уникнути непотрібних ризиків і тим більше масштабування російсько-української війни до рівня, коли обидві держави змушені будуть до неї долучитися. Воювати, як і витрачати великі обсяги ресурсів на підтримку сторін ні Трамп, ні Сі не хочуть.
Третій результат – порушене питання України та Росії вже на першій зустрічі означає запрошення Китаю увійти до процесу. Фактично, це те, чого Сі й очікував – прямого прохання Трампа долучитися і свідчення того, що без КНР цю війну не зупинити.
Але це сталося не з "винятковості" нашого питання для двох супердержав. Ступінь залучення Китаю та варіанти завершення війни стануть базою, на основі якої будуть вибудовуватись зони присутності американських та китайських інтересів у регіоні, зокрема і в Україні.
Четвертий результат – зустріч Сі та Трампа – лише початок процесу. Враховуючи, що сторони з важливих одна для одної питань взяли річну паузу на конфронтацію, маємо тимчасові рамки. Період, у який буде "упаковано" як формування системи майбутніх відносин США та Китаю, так і формат мирної угоди щодо України.
Це, з одного боку, означає – час, який сторони спробують використати для демонстрації своїх успіхів. А з іншого – час на оформлення бачення, як і на яких умовах буде завершена війна.
Україна більше не може вдавати, що Китаю не існує
З урахуванням сказаного, очікується активізація китайської політики у нашому напрямі. Зокрема призначення нового спецпредставника Пекіна з питань російсько-української війни. Тобто перемовника, який контактує з обома сторонами. Або, можливо, за аналогією зі США, двох груп – для Росії та для України окремо. Питаннями для обговорення будуть не лише питання війни, а й повоєнна співпраця.
Тут немає нічого нового – такий самий алгоритм використовують США. З огляду на те що "Трамп не зміг", Китай реалізує аналогічний.
Що це означає для України? Необхідність різкої активізації політики на китайському напрямі. Вдавати, що Китаю не існує більше не вийде. Китай вже залучений до процесу. Причому зі згодою США. А значить з ним треба розмовляти. Зрештою, далеко не всі держави ЄС горіли бажанням допомагати Україні у 2022 році, але регулярна комунікація допомогла.
На китайському напрямі ми наламали багато дров. Але є велика кількість посередників, які важливі Пекіну і з якими у нас хороші відносини.
Такими можуть бути, наприклад, Туреччина та Польща – якщо брати найближчих сусідів. Якщо ширше – ОАЕ, Саудівська Аравія, Казахстан, Пакистан, Єгипет. Вибір достатній. Працювати можна.
Але крім війни та миру, варто пам'ятати про раціональність. І США і КНР "зупинятимуть війну" заради чогось, тобто реалізації своїх планів у регіоні. А це означає, що потрібна конкретика та пропозиції в економіці та зовнішній політиці.