Печеру знайшов пам'яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов. За його словами, на стінах печери зображені тварини та графіті більш пізнього "варязького" періоду.
Варте уваги У Києві 7 листопада буде форс-мажор зі світлом: пояснення енергетиків
Він зазначає, що печерний комплекс сягає віку Київської Русі та схожий за конфігураціями до Варязьких та Смородинової печери.
Руна Альґіз (або "куряча лапа"), обриси якої можна побачити на одній зі стін комплексу, використовувалась древніми варягами як символ захисту, оберіг, символ життя. Такі символи наносили на стіни дому та використовували як оберіг,
– зазначив Перов.
На ділянці за адресою Вознесенський узвіз, 25, де знайшли древній печерний комплекс та де розташовані залишками кам’яниці 1898 року, можуть звести ЖК.
Як виглядає печера / Фото з фейсбуку Дмитра Перова
Активіст зібрав низку експертних висновків щодо виявлених печер. Після звернення питання передачі ділянки під забудову зняли з порядку денного у КМДА.
Наскельні малюнки / Фото з фейсбуку Дмитра Перова
Як активіст знайшов печеру
Дмитро розповів журналістам УП, що про цю печеру чув ще з самого дитинства. Про неї йому розповідала бабуся. Тоді це здавалося для нього дитячою легендою.
Кілька тижнів тому він запропонував друзям піти до старої садиби, щоб відшукати печеру, про яку чув з дитинства.
Унікальна знахідка у середмісті Києва / Фото з фейсбуку Дмитра Перова
Фахівець наголошує на необхідності продовження досліджень, оскільки поруч розташований великий комплекс монастирських споруд XIV – XVI століття.
"У Києві є багато подібних печер"
Археолог вважає, що Вознесенська печера схожа до Смординської печери XVII століття або Врязької печери у Києво-Печерській лаврі.
Він додає, що В Києві дуже багато печер, які збереглися у ділянках, де не було суцільної забудови. Вознесенська печера – не виключення. Вона була викопана на схилі гори, а стіна садиби у XIX столітті "прикрила" вхід до печери та зберегла її.
Дивіться також – Що відомо про можливу евакуацію з Києва: відео