Відповідну заяву в коментарі для 24 Каналу зробив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко. Про це заявляли також і в Польщі.

Дивіться також Після розмови Зеленського і Трампа: які шанси України отримати ліцензії на антибалістичні ракети

Як виконання контракту прокоментували в ДПСУ?

Державна прикордонна служба як складова частина Сил оборони України заявляє, що виконує всі необхідні заходи для забезпечення обороноздатності держави, зокрема в частині закупівлі озброєння та боєприпасів.

Андрій Демченко підтвердив, що контракти на постачання боєприпасів на суму 23 мільярдів гривень, які наприкінці 2024 року супроводжувалися критикою, повністю виконані.

WhatsApp Не користуєтесь Telegram? 24 Канал є у WhatsApp. Підпишіться і читайте перевірені новини Додати

За його словами, уся продукція була поставлена та передана Збройним силам України. Закупівлі здійснювалися в межах делегованих повноважень ДПСУ, при цьому номенклатуру та обсяги визначало Міністерство оборони.

Постачальником виступала польська компанія PHU Lechmar, щодо якої раніше лунали звинувачення у можливих зривах поставок і нецільовому використанні коштів.

Багато хто припускав, що боєприпаси не будуть поставлені, стверджували, що кошти просто "злили" й тому подібне. Натомість маємо зворотне – боєприпаси закуплені, поставлені, передані Збройним Силам для застосування на фронті,
– йдеться в офіційному повідомленні.

Також Демченко зазначив, що закупівлі здійснювалися за конкурентними цінами, які перебували під контролем відповідних українських органів, а твердження про їх завищення не відповідають дійсності.

У ДПСУ підкреслюють, що мають досвід виконання оборонних закупівель як для власних потреб, так і в межах рішень уряду щодо забезпечення Сил оборони, а також є надійним партнером для іноземних постачальників. Наразі служба продовжує виконувати чинні контракти як для власних підрозділів, так і в межах делегованих урядом закупівель для потреб ЗСУ.

Що заявили в Польщі?

Речниця PHU Lechmar Кароліна Сюдила в інтерв'ю для Wprost також підтвердила, що компанія виконала контракт із Держприкордонслужбою України у повній відповідності до умов угоди та встановлених термінів.

Вона наголосила, що жодних претензій чи неврегульованих питань не залишилося. Сюдила також зазначила, що вибір PHU Lechmar як постачальника пояснювався її можливостями працювати у складних умовах.

Речниця підкреслила, що більшість компаній не здатна забезпечити постачання в умовах війни через високі ризики, жорсткі штрафні санкції та складну логістику, тоді як Lechmar бере на себе ці виклики.

Окремо Сюдила заявила, що діяльність компанії супроводжувалася інформаційними атаками та спробами дискредитації, зокрема з боку російських спецслужб. За її словами, проти компанії поширювалися фейки, які оперативно розганялися проросійськими ресурсами, що, на її думку, є частиною ширшої інформаційної кампанії проти логістичних каналів постачання Україні.

Росія веде війну одночасно на декількох фронтах: на полі бою, в інформаційній та психологічній сферах. Одна з цілей – дискредитувати канали постачання України. Не випадково неправдива інформація про компанію Lechmar, опублікована Службою зовнішньої розвідки Росії, з'явилася на понад 600 проросійських сайтах протягом лише кількох годин,
– сказала речниця.

Чому навколо поставок виник скандал?

Наприкінці грудня 2024 року Міністерство оборони передало Державній прикордонній службі 23 мільярди гривень, які раніше були в Агенції оборонних закупівель. У відомстві пояснили це тим, що агентство не встигало освоїти виділені кошти.

Водночас представники антикорупційної спільноти – зокрема Віталій Шабунін і журналіст Юрій Ніколов – розкритикували це рішення, назвавши його непрозорим і припустивши ризики неефективного використання коштів.

Вони також звертали увагу на те, що закупівлі планувалися через польську компанію PHU Lechmar, яку називали посередником із сумнівною репутацією. Згодом, однак, її позиціонували як відомого гравця на ринку оборонних поставок.

У березні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив відповідь на свій запит і заявив про нібито проблеми з виконанням контрактів. Водночас у медіа, зокрема "Бабель", ці твердження були детально проаналізовані та частково поставлені під сумнів, із поясненням неточностей у висновках депутата.