Єдиний шанс – залишитися в пакеті з кордоном

Недаремно адміністрація Джо Байдена подавала 1 пакетом на майже 100 мільярдів доларів фінансування 4 речей: України, Ізраїлю, Тайваню та кордону.

До теми Тінь Трампа над Конгресом: чого чекати від нового спікера Майка Джонсона

Укріплення кордону, тобто побудова там стіни, є давньою історією Дональда Трампа та більшості консервативних республіканців, тому пропхнути Україну було набагато легше "пакетом".

Тепер, коли вже є заява спікера про окреме голосування за Ізраїль, наш єдиний шанс – це залишитись в пакеті з кордоном. По-іншому наші шанси винесення на голосування падають неймовірно.

Крім того, нам спробують ще й порізати фінансування з 61,8 мільярда доларів на менше. Якщо це станеться, то гроші закінчаться в розпал президентських перегонів, а це найгірше.

Загроза нової війни

Я розумію республіканців, які говорять: "Чому ми маємо платити у вас пенсії, коли у США їх нема. Ми готові лише на зброю". Наш основний аргумент – якщо ми втратимо економіку, то війну не виграємо, а зберегти базові витрати можемо виключно перекинувши гроші з зарплат військових (що неприпустимо і ніколи не станеться), чи купуючи менше зброї. Тому фактично зброю вони і фінансують.

Цікаво Росія більше не потрібна у Середній Азії, там обрали ЄС

У США існує безліч міфів про допомогу Україні:

  • ми витрачаємо сотні мільярдів доларів на Україну. Це міф, адже зі 113 мільярдів, виділених за весь час на Україну, лише половина була нам. Інше – партнерам типу Польщі, а також Африці й купу інших витрат;
  • ми не знаємо куди витрачаються гроші. Тут доводиться пояснювати, що 83% грошей, витрачених на військову допомогу Україні, залишилися в США. Адже вони, віддаючи нам, купували нове собі на поповнення стоків, або купували у своїх же виробників;
  • ми витрачаємо нереальний відсоток бюджету на Україну. Насправді це соті відсотки бюджету США. За півтора року ми витратили 5% лише їх військового бюджету, і за них знищили половину армії їх головного супротивника.

Наша найбільша проблема – США готуються до довгої і затяжної війни на Близькому Сході. Вона не буде така інтенсивна як в Україні, але відтягне величезні ресурси від нас. Якщо зараз ми конкуруємо з Ізраїлем тільки за боєприпаси 155-го калібру, то якщо американці відправлять армію на Схід – зброї та захисту стане менше.

Наш єдиний варіант наразі – розвиток власного виробництва і локалізація їх. Якщо ми вже можемо самі робити всі деталі до М777, окрім стволів, поєднувати старі радянські технології з американськими новітніми ракетами – то ми зможемо все. Держдеп вже працює над прискоренням дозволів, ми ж над пріоритетами виробництва. God Bless America та наших інженерів.