Свобода думати, говорити і обирати. Ми обираємо мера, депутатів районих рад, обираємо їх у парламент, ми обираємо президентів. Врешті-решт, все це ми робимо, тому що маємо конституційне право голосу. Але що воно означає? І що воно означає особисто для вас? Чим ви керуєтесь, коли робите свій вибір або не робите його взагалі? Хочу сьогодні поговорити про це: про право голосу, про обов'язки громадянина і про те, що мені здається важливим, – відповідальний вибір.
Наскільки відповідально ЗМІ ставляться до теми війни та ветеранів? Дивіться "Veterano блог": Як ЗМІ паплюжать репутацію ветеранів АТО, виставляючи їх божевільними та депресивними
Нам подобається звинувачувати всіх у своїх бідах. Ми любимо казати, що діюча влада "офігєла", тирить гроші і взагалі нічого для простого народу не робить. Я тут не займаю якусь зі сторін, я хочу наголосити на іншому. Мені здається, шо ми забуваєму про дуже важливу річ – про нашу власну відповідальність, про відповідальність народу. За що взагалі ми її несемо, і які у нас є обовя'зки щодо нашої держави?
На кухні більше обов'язків ніж у громадянина України
Якщо коротко, то в Конституції у розділі "обов'язки громадянина" пишеться таке: плати гроші в казну, утримуй дітей і батьків, дружи з усіма, захищай державу, не паскудь природу і культурну спадщину. А якщо запаскудив – заплати гроші. Все. І це обов'язки українського народу. Серйозно? В господині на мийці у нас в піцерії їх побільше буде. (Леонід Остальцев, автор блогу був кулеметником 30-ї бригади, 1 бат 2 рота. Після повернення з війни він став засновником проектів Veterano Pizza та Veterano Coffee – 24 канал).
В цілому, якщо це каже наша конституція, то треба закінчувати блог. Бо говорити далі немає про шо. У книжці пишуть – ну і крапка. Але я не закінчу. Не закінчу, бо мені мало того, що написано. Я, дійсно, хочу більшого. Навіть не так – я вимагаю більшого від свого народу.
А от ви погоджуєтеся з тим, що все за шо ми маємо відповідати – це гроші, спадщина і майно? Я, наприклад, – ні. Якшо це дійсно все, то про яке майбутнє, або світло в кінці тунелю ми можемо говорити? В Конституції немає ані слова про відповідальний вибір.
Я шукав, я гуглив. Я сподівався знайти шось схоже на такий текст: "Громадянин України має із усією відповідальністю ставитися до свого конституційного права голосу і права обирати. Він зобов'язаний детально вивчити кандидатів і, обираючи претендента (депутатa в обласну або Верховну Раду, або президента), керуватися виключно інтересами Украіни і її майбутнього як держави". Або шось типу: "Найбільшим злочином для Громадянина України є продати своє право голосу, або віддати його за того, хто діє лише в своїх інтересах, а не в інтересах Держави і її майбутнього".
Як піклуються про ветеранів у США? Дивіться "Veterano блог" про Міністрество ветеранів в США та Україні
Було б круто. Але я нічого подібного не знайшов. Натомість, у розділі "вибори" я відшукав таку ну дуже банальну фігню (вибачте, я інакше назвати це не можу). Якщо коротко, там написано про те, шо ви можете намалювати плюс або поставити галочку і можете голосувати, якщо вам виповнилося 18 років. І якщо самі не взмозі дістатися дільниці, то або до вас прийдуть, або вас привезуть. Ну і про анонімність.
Вухами та одним місцем: як обирають владу українці
І там немає нічого про відповідальність вибору, там немає нічого про виховання цієї відповідальності. А мені здається, що це дуже важливо. І навіть, якщо про це не написано в конституції, про це мають говорити з кожного кута. Відповідальність до вибору свого майбутньго має виховуватися з малечка. Поясню чому.
Більшість людей похилого віку будуть голосувати не головою, а вухами і, вибачте, іншим місцем. Бо їм пообіцяють зменьшення тарифів, покращення життя, мир у всьому світі і так далі. Всі ці обіцянки, як ми знаємо, пусті. Але основна маса цих виборців на них ведуться. Чому? Бо вони не звикли перевіряти інформацію, ставити запитання чи розбиратися у них. Вони хочуть змін тут і зараз.
І їх можна зрозуміти, бо розпад союзу, важкі 90-і, потім криза одна-друга, а тепер – війна. І вони питають: а коли ми жити почнемо? Я б відповів: коли обирати будете не вухами і дупами, а головою. І обирати не за пакет гречки, олію чи просто за гарний костюм на кандидатові, а за його справи.
Інша категорія – це молоді люди – майбутнє України. Ті, хто не так давно отримав право голосувати. Більшість із них ще самі не знають, ким стануть, коли виростуть. То що казати про те, як вони будуть обирати когось на керуючі посади у державні органи влади? Я не знаю, чим вони будудуть керуватися під час свого вибору. Чи зможуть вони, проаналізувавши ситуацію, зробити той вибір, який буде правильним не тільки для них, а і для їх дітей і дітей їх дітей?
На жаль, як показує досвід, і в цій категорії виборців є частина, яка обміняє свій голос на гроші. Є такі, шо не прийдуть взагалі, бо "нащо?" І є ті, хто проголосує "аби за кого". Але є й відсоток тих, хто зробить свідомий вибір на основі власного аналізу.
Це право не безкоштокне: що означає відповідальність вибору
І в нас залишається решта. Решта – це люди з активною громадянською позицією. Ті, хто розуміють: щось не так у цій країні. Ті, хто хочуть більшого в першу чергу від себе, і думають трохи довшими відрізками часу ніж рік або два. Ті, хто не продадуть голос за 500 гривень, гречку або олію. Ті, для кого Україна – це дім і майбутній дім для їх дітей.
Це, дійсно, невеликий відсоток громадян, які, усвідомлюючи всю повноту своєї відповідальності, зроблять зважений і обдуманий вибір. Але я повторюю: їх не так багато, як хотілося б.
Читайте також: Чи можливо розпізнати фейкові дослідження та як вони впливають на кінцеве рішення виборців? Читайте у матеріалі 24 каналу: Як за допомогою рейтингів маніпулюють виборцями
Ви задумувалися, до якої категорії належите? До тих, хто вірить популістам і в зміни "тут і зараз" або до тих, хто продасть своє право вільно обирати за гречку чи 500 гривень? Або ви все-таки ті, хто розуміє, що хрестик на бюлетені – це голос, від якого залежить майбутнє не тільки ваше, а і ваших дітей, онуків і далі?
Подумайте про це. Подумайте про те, що всім і кожному в цій країні дано право вільно обирати – і це право не безкоштовне. За нього вже сплачено. Сплачено життям мільйонів наших пращурів, які ніколи не мали такого права і таких свобод. І навіть зараз, коли я кажу ці слова, наші солдати на Сході продовжують платити за це право і відстоюють його ціною власного життя. Тому подумайте про це, шановні українці, і не прос*іть своє право вільно обирати.
За списком кандидатів у президенти 2019 можна слідкувати тут (постійно оновлюється).
Дізнатися більше про кожного кандидата можна тут.
Вибори президента 2019: головні дати