Про головні виклики корпусної системи йдеться в матеріалі 24 Каналу "Найбільша реформа під час війни: як ЗСУ та НГУ переходять на корпуси та чи спрацює ця система". Детальніше про реформу розповів "Доцент" – офіцер 1-го корпусу НГУ "Азов".
Дивіться також Ядрами корпусів стали "Азов" і "Хартія": як Нацгвардія обирала бригади для корпусів
У чому складність переходу
Корпусна система існувала ще в радянській армії. Окрім того, у перші роки після проголошення незалежності України у ЗСУ були 4 корпуси. Однак чинні бойові командири цієї системи не застали – для них вона абсолютно нова.
До того ж чи не найбільшим викликом наразі є кадри, адже для ефективної системи управління корпусом потрібно щонайменше 300 кваліфікованих офіцерів. Тож для запланованого утворення 20 корпусів необхідно не менш ніж 6 000 фахівців з досвідом, а не лише зі званням, здобутим після закінчення військової кафедри.
Корпуси об’єднають в управлінні офіцерів різних бригад, які можуть мати різні бачення й підходи. Це дасть змогу створити постійну команду, а велику роль відіграватимуть саме командири.
Окрім того, наша армія стане першовідкривачем – ніхто з країн-союзників не має подібного українському досвіду.
Якщо говорити про "Азов", то наші командири вже мають досвід подібної роботи. Як приклад можна навести оборону Маріуполя, коли друг "Редіс" зумів налагодити взаємодію з різними підрозділами маріупольського гарнізону, і це дало можливість протриматись 86 днів в надскладних умовах. До того ж "Азову" не вперше бути новаторами. Адже "Азов" із самого початку творився як абсолютно інша військова формація, ніж ті, які були до нього. І, як бачите, результат цієї копіткої праці ніхто не може поставити під сумнів,
– наголошує "Доцент".
Водночас речник НГУ Руслан Музичук додає, що для повноцінного функціонування корпусу потрібно проробити чимало роботи, однак сама реформа відкриває нові можливості – і для професійного розвитку війська, і для рекрутингу. Це дасть змогу посилити українську армію.