"Рік другого пришестя Трампа", "Рік Зеленої Дерев'яної Змії", "Рік, у який ще поки не відбулося повстання штучного інтелекту", – саме так люди з майбутнього називатимуть 2025-й.

Для українців це був рік, коли всі політичні обговорення крутилися або навколо мирних переговорів, або – корупційних скандалів. Якщо з першим – як і не було нічого ясно, так і залишається незрозуміло, то найголовніші скандали гріх не згадати.

Журналісти 24 Каналу зробили підбірку антикорупційних викриттів, на які 2025-й був надзвичайно щедрий, зокрема, завдяки Національному антикорупційному бюро. Незалежність органу, нагадаємо, захистив власною персоною український народ на перших масштабних протестах з початку повномасштабної війни.

Не встигли українці на початку 2025 року оговтатися від свят та інавгурації Трампа, як 6 лютого НАБУ оголосили про операцію "Чисте місто". За словами детективів, вони викрили злочинну організацію, яка роками системно виводила з комунальної власності столиці цінні земельні ділянки.

У центрі оборудок була так звана "туалетна схема".

Її суть полягала в тому, що на перспективних землях Києва реєстрували право власності на нібито зведені ще у 1990-х роках будівлі. Після цього підконтрольні компанії викуповували ці об'єкти й зверталися до Київради з проханням передати земельні ділянки для "обслуговування нерухомості", уникаючи конкурентних аукціонів.

Аби формально закріпити права на ділянки, на них іноді зводили примітивні споруди, які використовувалися як юридична підстава для подальшого відведення землі. "Туалетною" цю схему назвали, власне, тому, що цінність зведених споруд була мінімальною – на рівні громадської вбиральні або собачої будки.

Детектив розповів, як працювала "туалетна схема" в Києві: дивіться відео НАБУ

За словами НАБУ, ухвалення необхідних рішень забезпечували депутати Київради та посадовці КМДА, які входили до складу злочинної організації або перебували під її впливом. За це вони отримували неправомірну вигоду – гроші та нерухомість. Водночас стороннім заявникам створювали штучні перешкоди, фактично змушуючи їх звертатися до учасників схеми за "посередництвом".

Ім'я можливого організатора схеми одразу стало відомим публічному загалу. Йдеться про колишнього депутата Київради Дмитра Комарницького. Серед інших фігурантів – заступник голови КМДА Петро Оленич, голова та члени земельної комісії Київради, керівники та заступники керівників комунальних підприємств.

Затримано 7 учасників злочинної організації. Загалом про підозру повідомили 10 особам,
– повідомляло Національне антикорупційне бюро.

Уже 7 лютого Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи. Скажімо, Петру Оленичу присудили тримання під вартою з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень.

НАБУ задокументувало, що у 2023 і 2024 роках організація незаконно заволоділа щонайменше однією земельною ділянкою в центрі Києва вартістю 11,6 мільйона гривень. Ще шість ділянок загальною вартістю близько 83,7 мільйона гривень вдалося зберегти у власності громади.

Окремо слідчі зафіксували спробу надати хабар у 100 тисяч доларів депутатці Київради – членкині земельної комісії – за використання нею повноважень в інтересах організації.

Станом на грудень 2025 року розслідування у справі "Чисте місто" триває. Кількість підозрюваних становить 9 осіб, двоє з них уже перебувають на лаві підсудних, щодо одного винесено обвинувальний вирок.

Нещодавно, 9 грудня, НАБУ і САП відзвітували про нові підозри з огляду на спробу заволодіти ще двома земельними ділянками. Вдалося запобігти збиткам громаді Києва на понад 19,5 мільйона гривень.

У наступному році, очевидно, "Чисте місто" буде з'являтися в новинах ще не раз. Строк досудового розслідування продовжили до лютого 2026-го.

Там, де крутяться великі гроші, там і, на жаль, не обходиться без високих корупційних ризиків. Колосальна частина українських ресурсів зараз йде саме в оборонну сферу і регулярно з'являється інформація про осіб, які хочуть скористатися цим становищем, ризикуючи обороноздатністю держави.

У першому півріччі 2025 року НАБУ вдалося викрити одразу дві масштабні оборудки в Міністерстві оборони:

  • Завищення цін на продукти для військових – 733 мільйони гривень збитків.

У 2022 і 2023 роках Міноборони закуповувало харчі для армії за так званими "продуктовими комплектами" з сотень найменувань. Ціна рахувалася не за кожен товар окремо, а як середня зі всього переліку. За версією слідства, це дозволило постачальникам суттєво завищувати ціни на найпотрібніші продукти – овочі, крупи, м'ясо, воду – і занижувати ціни на маловживані позиції.

Формально документи виглядали коректно, але держава могла переплатити щонайменше 733 мільйони гривень. Після початку розслідування ціни на ключові продукти знизили. Це, ймовірно, дозволило запобігти додатковим втратам ще майже 788-ми мільйонів гривень.

  • Розкрадання коштів на системі управління ЗСУ "Дзвін" – 246 мільйонів гривень.

Йдеться про багаторічний проєкт зі створення автоматизованої системи управління для Збройних сил, який стартував ще у 2016 році. За словами детективів, договір уклали з компанією, що не мала необхідного досвіду, а в процесі реалізації технічне завдання багаторазово змінювали, роздуваючи кошторис.

Зрештою на розробку витратили сотні мільйонів гривень, але система так і не запрацювала повноцінно: значна частина заявленого функціоналу залишилася лише на папері. Слідство наголошує на розтраті щонайменше 246 мільйонів гривень та тому, що до схеми були залучені високопосадовці.

Як завищували витрати під час створення системи "Дзвін" для ЗСУ: відеопояснення


А в другій половині року тільки й мови було про ракети "Фламінго", Тимура Міндіча та компанію Fire Point. Власне, фірма займається виробництвом ударних FPV-дронів та крилатих ракет Flamingo.

У серпні 2025 року стало відомо, що НАБУ перевіряє можливе завищення цін і обсягів постачання безпілотників для Міністерства оборони, а також зв'язки Fire Point з бізнесменом Тимуром Міндічем – колишнім партнером президента Володимира Зеленського.

За інформацією Kyiv Independent, лише у 2024 році Fire Point отримала державні замовлення на 13,2 мільярда гривень – це орієнтовно третина всього бюджету Міноборони, спрямованого на закупівлю дронів.

Така концентрація коштів у одного виробника привернула увагу слідчих. За інформацією видання, НАБУ перевіряє версію, що компанія могла вводити державу в оману щодо реальної собівартості та кількості вироблених безпілотників, а на початкових етапах постачати продукцію нижчої якості, водночас отримуючи пріоритетне фінансування.

Важливе питання – встановлення кінцевих бенефіціарів Fire Point. За даними різних джерел, детективи перевіряють припущення, що фактичний контроль над компанією може здійснювати саме Тимур Міндіч.

Про Міндіча, як не дивно, в цьому матеріалі ще доведеться згадати не раз. З-поміж іншого, через справу вже колишнього віцепрем'єра Олексія Чернишова, який у 2025 році примудрився отримати одразу дві підозри від Національного антикорупційного бюро.

13 червня 2025 року НАБУ і САП оголосили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері нерухомості, яка діяла в період, коли Чернишов очолював Міністерство розвитку громад і територій. За версією слідства, через маніпуляції з виділенням земельних ділянок і заниження оцінювальної вартості об'єктів, держава могла втратити понад 1 мільярд гривень.

Менш ніж за тиждень НАБУ і САП направили до уряду виклик для вручення Чернишову підозри. Тоді виявилося, що високопосадовець перебуває за кордоном у "плановому відрядженні" разом із сім'єю.

Ситуація миттєво перетворилася на політичний скандал.

Президент Зеленський публічно дав зрозуміти: після відрядження Чернишов має повернутися. За інформацією медіа, паралельно в процес втрутився бізнесмен Тимур Міндіч – давній знайомий Чернишова, – який нібито хотів переконати його не заграватися з втечею і виконати вимогу глави держави.

22 червня Чернишов повернувся до України, а вже наступного дня з'явився до НАБУ, де йому офіційно вручили підозру.

Слідство вважає, що, керуючи Мінрегіоном, посадовець сприяв забудовнику в отриманні землі та уникненні платежів до бюджету. Як винагороду йому нібито обіцяли дорогі подарунки та суттєві знижки на квартири. Наприклад, колекційну книгу Григорія Сковороди, вартістю близько тисячі доларів.

Сам Чернишов у суді всі обвинувачення відкинув: заявив, що знижок не отримував, про квартири нічого не знає, а книгу назвав "звичайним подарунком".

Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в 120 мільйонів гривень, яку майже одразу ж внесли маловідомі та доволі сумнівні особи. Апеляційна палата ВАКС відмовилася зменшувати суму, залишивши її однією з найбільших в історії антикорупційних справ.

Уже восени Чернишов отримав другу підозру в незаконному збагаченні в рамках операції "Мідас", про яку ми ще детально згадаємо. Саме після цього, у листопаді 2025 року, журналісти УП зафіксували його приїзд до будівлі Головного управління розвідки та поставили питання, чи не намагається посадовець втекти за кордон.

Було і нове рішення ВАКС і ще одна застава в 51 мільйон гривень, яку за Чернишова, звісно, оперативно внесли.

Хоча, навіть якби міністр вирішив залишитися за кордоном, навряд би він міг спати спокійно. У липні НАБУ вдалося навідатися з обшуками в оселю іншого, не менш впливового посадовця – колишнього заступника голови Офісу Президента Ростислава Шурми. Дібралися зі слідчо-розшуковими діями аж в Німеччину, неподалік Мюнхена.

"Що ж саме шукали?" – питання досі відкрите, адже підозри немає. Медіа пов'язували інтерес НАБУ до Шурми зі скандалом щодо виплат за "зеленим" тарифом сонячним станціям на окупованих територіях.

Ще у 2023 році видання Bihus.Info робило матеріал, у якому описало ситуацію. За словами розслідувачів, держава через підприємство "Гарантований покупець" продовжувала платити виробникам відновлюваної енергії за електрику за "зеленим" тарифом. Сонячні електростанції на тимчасово окупованих територіях теж нібито отримували ці виплати. Зокрема компанії, пов'язані з бізнесом брата Ростислава Шурми.

Йдеться про понад 320 мільйона гривень за період від липня 2022 до липня 2023 року. Журналісти висловили припущення, що частина цих коштів сплачувалася за повітря – тобто електроенергію, яку фактично не постачали в українську енергосистему.

Уже у 2024 році НАЗК склало протокол про конфлікт інтересів, вказавши, що брат Шурми є бенефіціаром ряду "зелених" компаній, а сам посадовець брав участь у рішеннях, які стосувалися цієї сфери, не заявивши про конфлікт.

Керівник НАБУ Семен Кривонос в інтерв'ю 24 Каналу лише підтвердив сам факт обшуку в Німеччині, детально не розкриваючи фабули справи.

Позиція самого Шурми в публічному полі зводилась до заперечень. Він заявляв, що не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, не переховується ні від кого, а слідчу активність інтерпретував як тиск, стверджуючи, що німецьких правоохоронців "ввели в оману" для отримання дозволу на обшук.

Не було ще року в сучасній українській історії, коли у Верховній Раді нічого не відбувалося. Народні депутати залишаються тими політичними акторами, які чи не найчастіше опиняються в центрі корупційних скандалів, тож лише про парламентські корупційні перипетії можна було б робити окремий матеріал.

Один із найсвіжіших епізодів пов'язаний із колишньою "Слугою народу", нині членкинею депутатської групи "За майбутнє" Анною Скороход. Як повідомили правоохоронні органи, обраниця вирішила зайнятися торгівлею: і не абичим, а санкціями Ради національної безпеки та оборони.

За даними НАБУ і СБУ, нардепка очолила злочинну групу, яка запропонувала бізнесмену за 250 тисяч доларів сприяння у запровадженні санкцій проти його конкурента.

Після отримання першого траншу в 125 тисяч доларів Скороход, за версією слідства, через свого помічника повідомила "замовнику", що кошти нібито передадуть адресатам у РНБО. Проте жоден посадовець цих грошей не отримав. Як з'ясували детективи, група так і не знайшла впливових осіб, готових брати участь у схемі.

Окрему увагу привернуло відео з фіксацією оборудки, яке НАБУ оприлюднило публічно. Ролик миттєво розлетівся на меми, а фраза "Я тут що, бл*дь, баночка джина чи хто?" має всі шанси поповнити колекцію знакових політичних цитат на рівні з "Пропало всьо!" Юлії Тимошенко чи "Руки відрубаю" Петра Порошенка.

Як Скороход вимагала хабар і заявляла, що вона не "баночка джина": дивіться відео НАБУ


Вищий антикорупційний суд обрав Скороход запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3,35 мільйона гривень, яку за неї швидко внесли. Сама нардепка всі обвинувачення заперечує та публічно звинувачує антикорупційні органи у брехні.

Паралельно в центрі уваги опинився ще один народний депутат від партії "Слуга народу" Сергій Кісєль.

Видання ZN.UA з посиланням на власні джерела повідомило, що НАБУ протягом тривалого часу – понад два роки – здійснювало прослуховування нардепа в межах таємної операції. Чим саме спричинені дії детективів, офіційно не повідомляли, однак сама поява відповідної інформації викликала помітний резонанс у владних колах.

Кісєля пов'язують із Сергієм Шефіром – продюсером, співзасновником студії "Квартал 95" та колишнім першим помічником президента Зеленського. Не виключено, що на записах могли фігурувати й розмови між нардепом і Шефіром. Останній, до речі, згадується у матеріалах НАБУ в межах розслідування корупції в Енергоатомі.

Разом з тим варто згадати таких народних обранців, які у 2025 році дарма часу не гаяли:

  • Євген Шевченко (незаконне збагачення та легалізація понад 9 мільйонів гривень)

Раніше виключений зі "Слуги народу" депутат став фігурантом кримінального провадження за підозрою в одержанні неправомірної вигоди та відмиванні коштів. За даними слідства, Шевченко отримав від приватної компанії понад 9 мільйонів гривень за обіцянку посприяти з отриманням дозволів на транскордонне перевезення добрив, однак жодної реальної допомоги не надав і фактично привласнив гроші.

Щоб замаскувати незаконний дохід, нардеп, за версією правоохоронців, вибудував схему легалізації коштів. Спершу гроші зайшли на рахунок юридичної компанії, яка належить його близькому родичу, під виглядом оплати за правничі послуги. Згодом значну частину суми перевели на інші рахунки й витратили на купівлю двох елітних автомобілів – BMW X5 M та Mercedes-Benz G 63 AMG.

Після цього Шевченко почав відкрито користуватися цими автівками, створюючи враження, що вони придбані за легальні доходи від бізнесу. У жовтні 2025 року йому повідомили про підозру, а на початку грудня досудове розслідування у справі було завершено.

Очікується передача обвинувального акту до суду, Шевченкові загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Сам депутат поки усі звинувачення заперечує.

  • Юлія Діденко (недостовірне декларування понад 8 мільйонів гривень)

Народна депутатка від фракції "Слуга народу" разом із чоловіком, головою Дніпропетровської обласної ради Миколою Лукашуком, стала фігуранткою справи про недостовірне декларування. Слідство вважає, що у щорічних деклараціях за 2021 – 2023 роки подружжя не відобразило майно загальною вартістю понад 8 мільйонів гривень.

У матеріалах провадження фігурують дві квартири, а також преміальні кросовери Audi SQ8 2021 і 2024 років випуску. У жовтні 2025 року Лукашуку та Діденко вручили підозри, а вже у грудні НАБУ і САП завершили досудове розслідування. Прокурор подав цивільний позов про конфіскацію близько 5 мільйонів гривень активів подружжя як необґрунтованих.

Юлію Діденко наразі відсторонили від посади голови парламентського підкомітету. Водночас у фракції "Слуга народу" публічно закликають дочекатися остаточного рішення суду.

Одне з наймасштабніших корупційних викриттів в українській історії було б злочином не згадати на десерт у цьому тексті.

Вже понад місяць слово "Мідас" сколихує серця не лише знавців міфології, а й усіх українців. І якщо в легенді цар перетворював на золото все, до чого торкався, то в українській версії, за даними слідства, "золото" виготовляли з державних контрактів і правильних відсотків.

Офіційно "Мідас" – це масштабна спецоперація НАБУ і САП проти злочинної організації, яка діяла в Енергоатомі.

Контрагенти державної компанії, за версією слідства, мали систематично сплачувати "відкати" у розмірі до 15% від суми контрактів. Схему називали "Шлагбаум", адже вона працювала за простим принципом: або платиш, або тобі блокують розрахунки за вже виконані роботи чи фактично закривають доступ до подальших контрактів.

Ключовим елементом оборудок була легалізація коштів – через чорну бухгалтерію та схеми відмивання грошей із використанням мережі компаній у різних країнах. Приміщення цього "бек-офісу", за інформацією НАБУ, належало родині колишнього народного депутата Андрія Деркача, який нині є чинним сенатором Росії.

За попередніми оцінками слідства, через цей "бек-офіс" могло пройти близько 100 мільйонів доларів.

Медіа охрестили справу "плівками Міндіча", адже центральною фігурою, ймовірно, є бізнесмен Тимур Міндіч – якого слідство вважає керівником злочинної організації. У матеріалах провадження він фігурує під псевдо "Карлсон".

Як працював "Шлагбаум" в Енергоатомі: дивіться відео НАБУ


Також слід згадати, що саме завдяки цій операції залишився без посади голова Офісу Президента Андрій Єрмак. Уранці 28 листопада слідчі завітали з обшуками до помешкання уже колишнього посадовця. Ймовірно, на "плівках Міндіча" він фігурує під псевдо "Алі-Баба".

Чи вдасться НАБУ та САП довести справу "Мідас" до справедливих вироків – питання відкрите. Водночас варто вкотре наголосити: корупційні викриття на такому рівні стали можливими завдяки активному українському суспільству, яке відстояло незалежність антикорупційних органів.

І, напевно, усі погодяться, що працювати потрібно не лише з окремими корупціонерами, а із системою загалом. Зміна законодавства, яка унеможливлювала б такі схеми, як "Шлагбаум", потребує значно менше часу, ніж судові процеси, що можуть тривати роками.

Розслідувачі 24 Каналу вже звертали увагу на цю проблему в окремому матеріалі про таємний перелік компаній Міноборони та Мінстратегпрому. З них, як і з Енергоатому, на період воєнного стану неможливо стягувати борги, що є серйозним корупційним ризиком, який потрібно було б усунути.