Загроза Третьої Балканської війни чи новий шанс: чим небезпечна ситуація у Косово

Курті вважається головним кандидатом на посаду прем'єр-міністра частково визнаної країни. Втім, проблема бідності та корупції нікуди не зникла. "Самовизначенню" доведеться доводити, що їхня друга каденція буде кращою, ніж перша.

Цікаво Україна почала визнавати паспорти Косова: пояснення МЗС

Повноцінна перемога опозиції

"Самовизначення" здобула впевнену перемогу, набравши 47,85% голосів. Це найвищий показник з дати першого плебісциту у 2001 році. На другому місці розташувалась "Демпартія", отримавши підтримку лише 17,41% виборців.

Читайте ще Вони грають з нашими мізками: чому в Сербії спалахнули потужні протести

Це політична сила, яку пов'язують з колишнім президентом Хашимом Тачі (хоча після поїздки Тачі та Кадрі Веселі до Гааги, щоб предстати перед судом, вона дуже просіла по лідерству). Треті – Демократична Ліга з майже 14% – це найгірший показник для неї, заснованої "батьком Косова" Ібрагімом Руговою ще у 1989 році.

В результаті, лідер Іса Мустафа швидко пішов у відставку. Приблизно у той самий період, фронтмен "Самовизначення" Альбін Курті був відправлений в тюрму за участь у діяльності "Армії Визволення Косова".

Тепер, він – головний кандидат на посаду прем'єр-міністра, тоді як Вйоса Османі має шанси стати другою президенткою частково визнаної держави. Щоправда, якщо вона не зможе обійняти посаду на повноцінній основі (наразі лише в.о. президента), то уряд пропонуватиме Парламенту нову кандидатуру, яка має бути затверджена 2/3 голосів. Якщо і це провалиться – ще одні вибори.

Партія Альбіна Курті повертається до влади, але чи утримає її? / Фото Prishtina Insight

"Ветевендосьє" (що і є "Самовизначення" – 24) позиціонує себе як дуже націоналістична політсила зліва від центру, орієнтована на реформи.

У її лавах виділяють три так званих "хвилі ентузіазму": звільнення у 1999, "незалежність" у 2008 та впевнена перемога у 2021. Курті виступає проти старих військових лідерів, які стали політиками. Звинувачуючи їх у збагаченні себе за рахунок країни, зокрема і Хашима Тачі.

Передісторія

"Самовизначення" вперше потужно заявили про себе на минулих виборах, у 2019, здобувши голоси молоді та діаспорян. Тоді вони сформували коаліцію з Демократичною Лігою у лютому 2020, Курті вперше очолив уряд.

Але вже через місяць, 25 березня, партнерство розпалося, коли Ліга висунула вотум недовіри Курті. Причиною стали суперечки, як краще протистояти пандемії коронавірусу. Вотум пройшов у Парламенті, де за нього голосували 82 депутати. Це був перший косоварський уряд, звільнений таким чином.

Тепер вже лідер Ліги Авдулла Хоті намагався сформувати свій Кабінет, незважаючи на штучні перешкоди. Врешті, 28 березня Конституційний Суд визнав, що "Демліга" формувала його законно. Втім, знадобилося ще три місяці, щоб Хоті затвердили на посаді.

Але це був ще не кінець! 21 грудня, той самий Конституційний Суд Косово знайшов докази, що голос Етема Аріфі з маленької "Партії Ашкалі за Інтеграцію" був зарахований, хоча цього не можна було робити (Аріфі був засуждений за шахрайство). За законами Косова такі депутати можуть приймати участь у роботі парламенту, але не голосувати, бо їхній голос буде визнаний не дійсним.

Логічно, що уряд насправді не отримав кредит довіри (60 голосів з 61 необхідних, загалом – 120 місць). Були скликані нові дострокові вибори. Цікаво, що Курті сам мав умовний термін за розпилення сльозогінного газу в Парламенті. І взагалі-то він не мав права брати участь у виборах, але скористався розмитістю законодавства.

Складна робота після виборів

Але вибори – лише частина історії. Як правильно сказав Курті, "країна в кризі", а результати – "референдум щодо справедливості та проти захоплення влади та корупції".

Він пообіцяв будувати таке Косово, "де захочеться жити". Це особливо важливо для більш ніж 40% косоварів, які молодше 25 років, середній вік – 30 років. Явка серед 18-24 річних була високою. "Це зміна поколінь… У нас 25 тисяч жителів стають 18-річними кожного року. Косово – єдина країна Європи зі зростанням населення", – написав Наїм Рашиті виконавчий директор Balkans Policy Research Group.

Населення Косова – дуже молоде. Це і добре і погано для країни / Фото Times of Israel

Курті натякнув, що він не планує створювати коаліцію, але все ще може змінитись. Наприклад, цілком можливий варіант об'єднання з меншинами (сербська меншість має гарантовані 10 місць, ще 10 – іншим). 120 тисяч сербів живе у Косово, переважно на півночі.

Чимось новим для частково визнаної держави є те, що антисистемна опозиція – а саме таким є рух "Самовизначення" - отримала близько 48% голосів, що є рекордом для партії. Тепер ця сила зможе сформувати правлячу більшість, домовившись – найймовірніше – лише з одним партнером. А може і взагалі самостійно,
– сказала у коментарі для 24 каналу керівниця проєкту "Балканський оглядач" Наталія Іщенко.

Проблеми з вірусом Болгарія та коронавірус: паралелі з Україною й сумні рекорди

Щодо діалогу з Белградом, то у партії переможців планують концентруватися на розмові лише з косовськими сербами. "Я хочу взяти участь у діалозі про розвиток", – сказав Курті. Наприклад, додав він, можна об'єднати зусилля фермерів, щоб не було суперечок щодо цін на паливо, машини та добрива.

Що стосується вакцинації, то Курті пообіцяв надати щеплення 60% косоварів у 2021. При цьому власне вакцини мають добувати на кошти ЄС, а не через Сербію (яка купує у Росії та Китаю).

"Коли я прийшов на посаду, було лише 30 смертей, багато хто одужав. Відколи пішов – більше 1500", – сказав він у інтерв'ю Euronews.

Сербія, Європа, США: проблемна зовнішня політика

Насправді, "тема розмови Приштини та Белграду займає десь сьоме місце серед приоритетів громадян. Головна проблема – зайнятість, далі економіка та справедливість. Але я готовий піти на компроміс та пересунути Белград на третє чи четверте місце", – цитує партія свого лідера.

Це поганий дзвіночок для ЄС, бо саме за посередництва Союзу ця розмова взагалі відбувається. Щоб його продовжити "Сербія має змінити те, як вони ставляться до Косова, бо Сербія вчинила геноцид".

Як підкреслив для Euronews Ігор Бандович, з белградського Центру безпекової політики, "косовари втратили ілюзії щодо ЄС, коли виконали всі умови дорожньої карти, але не отримали безвіз. Це був удар по репутації Євросоюзу".

Радикальних дій може і не буде, але й якихось просувань в напрямку втілення в життя вже підписаних в Брюсселі компромісних угод, в першу чергу, щодо надання особливого статусу сербським районам на півночі Косова, чекати не варто,
– впевнена Наталя Іщенко

Ще один кпин стосувався США. Альбулена Хаджіу сказала, що не буде форсування виконання Вашингтонської угоди, бо на думку "Самовизначення", більшість пунктів там – не на користь Косова.

Актуально Туреччина та сотні довічних термінів: що показав історичний суд щодо спроби перевороту

Через те, що партія "Самовизначення" вже була при владі, то "приблизно зрозуміло, що вони будуть робити, – вказує Наталя Іщенко. – Це соціально орієнтована політика, зосереджена на внутрішніх проблемах Косова, зокрема – на боротьбі з корупцією".

Приєднання до Албанії: реальна ціль чи гучні слова

Рух "Самовизначення", як відзначає Наталя Іщенко, "завжди виступав за проведення референдуму щодо приєднання до Албанії. Навіть назва політсили нібито натякає на прихильність до саме таких кроків". Сам Курті нещодавно заявляв, що якщо на референдумі косовари приймуть таке рішення, він його підтримає. Понад 90% населення регіону – етнічні албанці.

Але після того, як "Самовизначення" вже входила до уряду після минулих виборів, подібна запальна риторика була скорегована. В останній час Курті наголошує, що об’єднання із Албанією може відбутися не тільки через референдум, а й іншим шляхом.

З цієї теми, у центр уваги косовських, а потім й інших балканських ЗМІ потрапив колишній прем’єр-міністр Косова, один із командирів Армії Визволення Косова Рамуш Харадинай. Його Міжнародний трибунал по колишній Югославії свого часу звинувачував у воєнних злочинах.

Рамуш Харадинай – один з найвідоміших прихильників об'єднання/Фото ABCNews.al

"Харадинай досить голосно заявив про те, що Косово занадто довго очікувало на лояльність ЄС та прогрес на шляху євроатлантичної інтеграції. За його словами, якщо ЄС не змінить політику щодо Косова найближчим часом, то необхідно проводити у самопроголошеній республіці референдум про об’єднання Косова та Албанії", – розповіла у коментарі 24 каналу Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук.

Опитування потенційно можливе, але організувати їх навряд чи вийде. Головна причина – порушення Резолюції Радбезу ООН 1244 від 1999 року, на основі якої Конституція розроблялася. Без згоди Об'єднаних Націй та Євросоюзу це зробити буде вкрай складно.

Зверніть увагу Кіпр продає паспорти злочинцям та корупціонерам: хто з українців та відомих людей засвітився

Прогнозовано, що з боку Сербії такі розмови викликали лише негативну реакцію. Там на слова Рамуша Харадиная відреагували досить різко. Зокрема, президент Александар Вучич та міністр оборони Александар Вулін назвали заяви колишнього прем’єра Косова "провокаціями та загрозою для Сербії і регіону".

Головному закону частково визнаної держави лише 12 років, він дуже короткий і не має відповіді, як вирішувати ту чи іншу політичну проблему, пояснив Euronews Наїм Рашиті. Закони робилися з нуля, без глибокого занурення, тож є "масивна юридична прірва", є протиріччя. Політики теж дуже молоді, вони лише адаптуються, сказав Рашиті.

Ми не вважаємо, що насильство – це шлях до об'єднання… В жодному разі не слід починати Третю Балканську війну,
– якось сказав він.

Вкрай важливо і те, що офіційна Тирана дуже обережно ставиться до ідеї приєднання Косова. Як член НАТО та кандидат на вступ до ЄС, Албанія явно буде дослуховуватися до думок Брюсселю, який, звісно, категорично проти. Тірана занадто складно вибивала для себе цей статус, почавши перемовини лише рік тому.

Через пандемію коронавірусу та відсутність реформ, проведення яких вимагає Європейська комісія, Албанія разом із Північною Македонією все ще розглядаються ЄС у якості потенційних членів у далекому майбутньому.

На Балканах розділення земель та територій залишило свій кровавий слід через усю історію, але особливо у XX сторіччі. Про історичний аспект читайте трохи нижче.

Сама ідея інтеграції Косова і Албанії в одне ціле, звісно, не зникне. "Прихильником такого союзу є і Альбін Курті. Він вважає, що референдуми у Косово та Албанії щодо об’єднання можливі, якщо це буде на користь самопроголошеної республіки. Якщо це питання усе-таке стане ключовим у політичному житті Косова, то дії влади населення, окрім етнічних сербів у північних муніципалітетах, підтримає", – пояснила Катерина Шимкевич.

Небезпека нового конфлікту в регіоні

Треба зважати, що одностайності серед членів ЄС щодо Косова досі немає. Румунія, Іспанія, Греція, Кіпр та Словаччина не визнали незалежність самопроголошеної республіки (поза межами Союзу, Україна теж її не визнає – 24).

Змінювати кордони у регіоні, який є потенційним вогнищем конфліктів, Євросоюз не дозволить, оскільки це одразу спровокує появу нових суперечок через території,
– підкреслила історик.

Потенційно про відділення можуть заговорити боснійські серби у Республіці Сербській (як і в Косово, там теж роблять гучні заяви, щоправда, без подальших дій). Республіку тут активно підтримує Росія. Боснійські хорвати ще з 1990х кажуть про бажання повернутись до складу Хорватії.

Війна недалеко від Балкан Загроза нового СРСР: що пишуть іноЗМІ про війну за Карабах

Окрім того, аналогічні референдуми здатні провести греки у Північному Епірі на півдні Албанії, вимагаючи приєднання до Греції, та болгари у Північній Македонії, бажаючи стати частиною Болгарії.

"Злиття" Косово та Албанії де-факто реанімує концепцію про "Велику Албанію", відповідно до якої усі албанці мають жити у межах однієї країни. На Західних Балканах найбільш чисельні албанські нацменшини представлена у Північній Македонії, Чорногорії, Сербії, Греції.

Жодна з країн не відмовиться добровільно від своїх територій, навіть під тиском Європейського Союзу, для якого подібні балканські переділи схожі на некерований хаос. Якщо почнуться збройні сутички на кордонах Болгарії та Греції, то це загрожуватиме масштабним регіональним конфліктом, до якого можуть бути залучені й інші країни-члени ЄС через свою близькість до регіону.

Висновки та епілог

Від європерспектив ані Косово, ані Албанія не готові відмовлятися, незважаючи на популістські заяви Рамуша Харадиная. Для обох країн надходження коштів з європейських фондів є чи не єдиним джерелом фінансування внутрішніх реформ.

"Сербія не дозволить Косово та Албанії провести референдуми, навіть, якщо гіпотетично допустити, ЄС закриє очі на такий албанський союз у регіоні", – спрогнозувала Катерина Шимкевич.

Сербія завжди може задіяти важіль впливу у вигляді Росії / Фото European Western Balkans

Президент Вучич здатний не просто заморозити переговори про нормалізацію політичний діалог Белград-Приштина. він здатний, що гірше, звернутися за допомогою до Російської Федерації.

Владімір Путін та його оточення не введуть танки та власні війська на Балкани, але здатні розширити співробітництво із Сербією у військовій сфері, "надати озброєння та зброю, фінансову допомогу у боротьбі за повернення Косова".

Косово та український аспект

Потенційна балканська криза здатна надовго відволікти увагу Європейського Союзу від України, чим РФ поспішить скористатися.Чим це може загрожувати Україні?

Насамперед, можливе підписання мирної угоди на кшталт Дейтонських мирних угод, за якими сепаратистські державні утворення на сході стануть законними, що призведе до втрати контролю Києва над українськими територіями.

На задній план на багато років відійде питання повернення до України Кримського півострову, оскільки євроспільнота буде зайнята черговим врегулюванням балканських проблем, які є набагато важливіші, аніж Україна, через близькість Західних Балкан до кордонів Європейського Союзу.