Україна ухвалила подібне рішення пізніше, 29 червня, керуючись логікою війни та необхідністю ефективного захисту. Про це 24 Каналу розповів політолог Володимир Фесенко.
Дивіться також Гонка озброєнь повертається: що це означає для України і хто буде в епіцентрі холодної війни 2․0
Чому сусіди Росії вийшли з Оттавської конвенції
Свого часу Україна, як і більшість демократичних країн, підтримала Оттавську конвенцію про заборону протипіхотних мін. Це розглядалося як гуманітарний крок. Вважалося, що такі міни становлять загрозу не лише для військових, а передусім для мирного населення.
У Міністерстві закордонних справ України пояснили, чому наша держава вирішила вийти з цієї конвенції. Головна причина – Росія її ніколи не підтримувала. У мирний час це була справа росіян, і Україна залишалася частиною цивілізованого світу, дотримуючись заборони. Однак з початком війни – спочатку гібридної, а потім повномасштабної – стало очевидно, що Росія має перевагу зокрема через можливість застосування протипіхотних мін, водночас Україна добровільно себе обмежувала.
Ми самі себе обмежували, а на війні не варто давати перевагу ворогу,
– наголосив Володимир Фесенко.
Першими відмовилися від дотримання конвенції країни Балтії, які межують з Росією й відчувають постійну загрозу. Попри те, що ці держави є членами НАТО, вони ухвалили рішення мінувати свої кордони, щоб зменшити ризик російських атак. Враховуючи їхню меншу чисельність населення й обмежені ресурси, цей крок був необхідністю.
Україна зробила аналогічний крок трохи пізніше – можливо, з тактичних міркувань, аби не бути першою. Але логіка війни підштовхнула до цього рішення. Україна має захищатися від підступного ворога, який значно переважає у багатьох аспектах – чисельності армії, техніці, ресурсах. Тому ми не можемо дозволити собі самостійно обмежуватися у використанні певних видів озброєння.