Папа Римський Франциск, який ніколи не був осторонь благодійності, теж шукає нові підходи для підтримки нужденних. Саме тому незабаром його можна буде побачити в ролі кіноактора. В Україні ж доброчинність тільки зароджується і, щоб привернути увагу громадськості, благодійники вигадують творчі та нестандартні способи прояву милосердя.

У 2015 році, за даними "Зеленої книги української благодійності", – щорічного аналітичного збірника, підготовленого на базі експертного опитування, – Україна у світовому рейтингу доброчинності посіла 89-те місце серед 100 країн. І хоча українці цьому тільки вчаться, декому вже вдалося втілити на практиці ідеї доброти.

Коли благі справи приносять прибуток

Поняття соціального бізнесу, яке поєднує благодійність і прибуток від неї, для українців нове. Благодійний магазин "Ласка" у Києві існує уже три роки. Перший відкрили у барі "Фазенда" на даху у маленькому приміщенні. Ідею проекту запозичили в європейських charity shop, тобто вона не є новою і полягає в тому, що люди приносять свої речі, а вже у магазині їх сортують – дещо відразу віддають як гуманітарну допомогу, частину продають, а певний відсоток від зароблених коштів жертвують на благодійність. Це не фонд і не благодійна організація. Це соціальний бізнес. Марія працює у "Ласці" вже рік і розповідає, що українці виявляють великий інтерес і залюбки віддають багато речей.

"Буває приходить 4-5 людей, іноді 10-20 на день. І всі приносять по кілька пакетів, іноді привозять машинами і вивантажують цілими ящиками. Дуже приємно, що у нашій країні люди підтримують таку ініціативу і не викидають речі, а приносять нам і ми можемо їх систематизувати. Іноді виникають запитання: у вас не "комісійна"? Ми пояснюємо, що ні. Але гроші від продажу підуть на допомогу нужденним. Найбільше, що запам’яталося, коли привезли п’ять коробок старих плівкових касет. Ми їх передали діткам, щоб вони креативили з таких матеріалів," – зазначає дівчина.

У "Ласці" є також і нові речі, адже магазин підтримує українських виробників.

Коли я почала тут працювати, для мене шоком стало те, наскільки розвинений український хенд-мейд, він уже на хорошому рівні. Тут усі товари українського виробництва, крім одного виробника косметики. Починаючи від смаколиків і закінчуючи чимось дорожчим – шкіряними виробами чи білизною ручної роботи. Ми намагаємося залучати нових партнерів. Ми завжди раді, коли люди приносять свої товари,
– захоплено описує Марія свою роботу.

І дійсно у "Ласці" ніде яблуку впасти – все майорить цікавими речами, які хочеться приміряти чи просто потримати у руках.

Ми робимо дуже великий акцент на соціальні мережі, які активно ведемо. Публікуємо фотографії, підбираємо "луки", знімаємо предметні фотосесії, щоб люди з інших міст могли навіть у режимі онлайн щось для себе обрати і отримати частинку "Ласки.

Також "Ласка" співпрацює з благодійними фондами і організаціями. У магазині продають продукцію притулку для тварин "Сіріус", книжечки організації "Франек" з Івано-Франківська, яка підтримує благоустрій міста, а також продукцію фонду "Життєлюб", який займається дозвіллям літніх людей. У благодійному магазині стараються абстрагуватися від звичної моделі "продавець – покупець".

У Києві вже працює дві "Ласки", у яких можна не тільки придбати-подарувати, але й випити смачної кави чи просто приємно поспілкуватися. Можливо, незабаром з’являться такі шопи і в інших українських містах, адже "Ласка" працює на розширення.

Творчі ідеї, народжені війною

Зараз вже нікого не здивуєш благодійними аукціонами, на яких можна придбати не тільки матеріальні речі, а й цікаве спілкування, нові навики чи незабутній досвід. Це стосується аукціонів-побачень, які стали популярними з розвитком соціальних мереж. Суть таких "продажів з молотка" у тому, що всі охочі стають "лотами", зустріч з якими можна придбати за певну суму під час змагання ставок. Таким чином волонтери, благодійники, які організовують подібні аукціони, допомагають діткам, літнім людям, а з початком війни на Донбасі і воїнам АТО.

Взагалі під час Революції Гідності і у постмайданівський період українці стали добрішими і щедрішими, а благодійність набула нових форм. І попри те, що такі відомі волонтери, як Віталій Дейнега з фонду "Повернись живим" вважають, що в Україні не розвинена культура благодійності, як це є в інших європейських країнах, багато небайдужих шукають нестандартні підходи до доброчинності, щоб привернути увагу до проблеми.

Хтось плете маскувальні сітки зі старого одягу, інші висушують овочі на борщ для солдатів, а є такі, що займаюься культурним дозвіллям бійців. Викладач одного з київських вишів пані Алла разом зі своєю родиною і ще двома небайдужими сім’ями створили волонтерський проект "Книжкова толока", в якому спільно з "Громадською організацією "Волонтерський рух Батальйон Сітка" допомагають пораненим в Ірпінському військовому госпіталі та дітям із родин загиблих в АТО.

І якщо раніше волонтерська діяльність проекту була спрямована на створення та поповнення "міні-бібліотек" у госпіталях та оздоровчих центрах, допомогу книжковими подарунками дітям переселенців або бійців АТО, то зараз "Книжкова толока" розширилася і створила благодійну книжкову поличку у креативному кафе "Газон" в Ірпіні.

Кожен охочий може завітати у заклад, принести свої книги, погортати ті, що на поличці, і за бажанням придбати. Тим самим долучитися до проекту, адже вартість книжки – це благодійний внесок, допомога пораненим у шпиталі. Пані Алла філолог, тому у неї відразу з’явилася ідея допомагати саме книгами. За її словами, це не лише матеріальна допомога, але й просвітницька, це популяризація читання і української книги.

Буває, нам привозять книжки цілими мішками, але багато ще радянської літератури. Тому ми співпрацюємо з бібліотекою і частину віддаємо туди. Все– таки людей більше цікавить художня література,
– запевняє волонтерка.

За даними опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" та соціологічною службою Центру Разумкова, волонтерам переважно або повністю довіряють 67% українців (не довіряють – 23%). Це – найвищий показник серед усіх державних та соціальних інститутів в Україні.

Серед волонтерів чимало людей творчих професій. Так, "Арт-десант" українських артистів, який їздить по всій країні з благодійними концертами для бійців, їхніх родин і усіх небайдужих людей, які можуть допомогти, започаткував акцію "Музичний інструмент для маестро". Ініціатива полягає у тому, що артисти під час концертів закликають глядачів приносити старі або зламані музичні інструменти. Згодом ремонтують їх і передають військовим. Адже серед українських воїнів багато творчих людей, які або вже грають, або хочуть освоїти певний музичний інструмент.

Доброчинність для міста і його жителів

В Івано-Франківську довели, що об’єднана благодійна ідея може допомогти вирішити не просто окрему проблему, а й навіть комплексно сприяти розвиткові цілого міста. Так, наприкінці 2014 року на Прикарпатті 100 місцевих мешканців, кожен інвестувавши по $1000, відкрили ресторан Urban Space 100. 80% прибутку із закладу йде на реалізацію громадських проектів Івано-Франківська. Таким чином, менше, ніж за два роки у місті вдалося підтримати 17 проектів – від "правильних вивісок", які не псують архітектурні форми, до створення спільно з іншими донорами власного радіо для людей, яким небайдужі урбаністичні ідеї.

Ідею такого "корисного ресторану" підхопили і в Одесі. Заклад називатиметься "4city" і працюватиме у центрі Одеси. 70% прибутку направлятиметься на реалізацію соціально корисних проектів для міста.

Меншими, але від того не менш важливими ідеями доброчинності займається громадська організація "Час – Дій" з Рівного, яка встановила спеціальні контейнери для збору вживаних речей. Такі бокси вже є і в інших містах – Вінниці, Івано-Франківську, Львові. Кожен охочий може закинути непотрібні йому речі і тим самим допомогти нужденним.

Не менш цікаву благодійну акцію "Збережемо рідну землю" організація проводила для допомоги пенсіонерам. Навесні волонтери роздали 24 тисячі пакетиків посівного насіння, що охопило 4820 пенсіонерів області. Так, експерти організації порахували, що майже 300 тонн овочів можна виростити за допомогою такої ініціативи.

Про літніх людей дбають не лише матеріально. У столичному фонді "Життєлюб" переймаються дозвіллям стареньких дідусів і бабусь. Для них організовують безкоштовні екскурсії містом, заняття йогою, комп’ютерні курси 60+ і навіть продають компоти власного виробництва, щоб зібрати кошти на клуб дозвілля літніх людей.

Прогресивною у питанні волонтерства є молодь. За даними "Зеленої книги української благодійності", 36% молодих українців хоча б раз у житті займалися волонтерською діяльністю.

Міська благодійність не обмежується допомогою лише місту чи людям. У благодійному фонді "Happy Paw" знають, як оригінально допомогти братам нашим меншим.

Щоб прилаштувати тварин, у фонді розробляють "віжуали" з чотирилапими, організовують читання, співпрацюють з кафе "догфрендами", залучають митців, а дещо підглядають і в іноземних партнерів.

"Насправді дуже багато уже зробленого і вигаданого, головне – вчасно підглянути, – розмірковує Адріана Борщовецька з "Happy Paw" і розповідає про читання з пухнастиками, у яких брали участь діти з Броварського притулку, а також кінолог і спеціально навчені тварини – вівчарка і лабрадор.

Ми взяли американську та європейську практику. Діти читали тваринам вірші. Чим чіткіше і виразніше прочитає дитина, тим швидше її зрозуміє пухнастик. Таким чином вчилися спілкуватися з тваринами.

Борщовецька згадує про ще одну цікаву акцію з фітнес-центрами, яку запозичили у польських партнерів.

"У деяких столичних фітнес-центрах, які долучилися до ініціативи фонду, на бігових доріжках встановили спеціальні позначки. Ви бігаєте і за кожен кілометр, який подолали, перераховується 100 грам корму тваринкам, а за кожен кілограм, який скинув відвідувач залу за місяць, тварини отримують 1 кг корму. Таким чином вже вдалося назбирати 100 кг корму. Це цікаво. Ти займаєшся, ще й допомагаєш. І до речі, саме на забрендованих доріжках під акцію тренувалося набагато більше людей, ніж на решті", – радіють у "Happy Paw".

Не оминають увагою у фонді і благодійні аукціони, до яких долучають українських зірок і митців. Так, до "Лакі лот" – аукціону з квитками на концерти приєдналися "95 квартал", "Бумбокс", "Друга ріка". Артисти подарували квитки на свої виступи і сувенірну продукцію. На аукціоні їх продавали з початковою ціною 50% одного квитка з лотом за два.

А одного разу благодійник подарував нам 10 картонних будиночків. Серед наших друзів багато художників, зокрема Марічка Рубан, тому ми вирішили їх розмалювати і влаштувати аукціон. Так виникла акція "Арт-лапки", у якій брали участь 11 художників і співаки. На виручені кошти, а це 5 тисяч гривень, купили корм та іграшки для тварин. Ось так митці можуть допомогти котикам.

Українці не стоять на місці і навіть у такі нелегкі часи змінюють себе, своє оточення і свою країну. І неважливо, це зовсім крихітні ініціативи чи великі проекти, доброта, милосердя, хороші ідеї і головне віра у те, що ти робиш, принесуть бажаний результат.

Читайте також: Киянин вирушив велосипедом до Ватикану з особливою метою