Путін хоче обміняти Іран на Україну і поставити Європу на коліна

У Росії розглядають два базові сценарії, які поки не передбачають жодної деескалації. Варіанти сценаріїв залежать насамперед від результатів виборів у США. Про це пише Вадим Денисенко.

Два варіанти розвитку подій

Якщо Трамп залишає за собою Сенат, базовим сценарієм для Путіна залишається план Дмитрієва, який передбачає:

• США отримають ексклюзивні посередницькі функції в торгівлі підсанкційними товарами;
• США тиснуть на ЄС задля зняття санкцій;
• як компенсацію ЄС отримає гарантії безпеки;
• Росія інтенсифікує удари по Україні і продовжить гібридні атаки на ЄС. 

Путін вважає, що в березні-травні він вийде на результативні переговори.

Якщо Трамп програє вибори і входить у період імпічменту, план Дмитрієва може бути згорнутим. А логіка Путіна буде триматися на масштабному залякуванні ЄС. У Кремлі вважають, що інтенсифікація ударів по Україні та масштабування гібридних ударів по ЄС плюс зміна політичної ситуації у низці країн Європи (головно у Франції) не лише розвалять фінансову коаліцію, а й змусять ЄС сісти за стіл переговорів щодо зняття санкцій. 

Як і в першому варіанті, Путін вважає, що це станеться в березні-травні. До цього часу ймовірність прямої агресії проти якоїсь європейської країни низька.

Обміняти Іран на Україну

Паралельно росіяни вважають, що вони можуть розіграти іранську карту і спробувати обміняти Іран на Україну. Саме тому Росія пробує більш активно втрутитися в питання мирного врегулювання в Ірані. 

Але тут ціль не так вирішити питання, як максимально потягнути час. Адже врегулювання іранського питання автоматично опустить ціни на нафту. У цьому контексті цікаво буде стежити за перебігом прем'єріади в Ізраїлі. 

Плани Росії щодо Європи

Путін виходить із явно хибного уявлення, що Китай та США повністю  толеруватимуть його методи кошмаріння Європи. Звичайно, і КНР, і США хочуть слабкої Європи. Але їм потрібна слабка Європа, на якій вони будуть заробляти. 

Путін же одночасно ставить перед собою дві прямо протилежні цілі: заробляти на ЄС і розвалити ЄС. Звичайно, це можна списати на підняття ставок, але його ультиматуми щодо повернення НАТО до кордонів 1990-х років є неприпустимими ні для кого. Але при цьому маємо розуміти – європейці будуть вести переговори з Росією і замислюватися над тим, як їм виходити з нинішньої ситуації. І питання скасування санкцій в тому чи іншому форматі також лежить на столі. 

Путін виходить з того, що Європа слабка і не виступить проти його ініціатив. Зрештою, останні п'ять років показують нам, що його стратегія вибудовується на тезі, що він у сферичному вакуумі і ніхто не буде чинити спротив. А якщо спротив з'явиться, повертаємося до стану "перечекати, поки з'являться нові обставини". А тому життя обов'язково внесе свої корективи в стратегію Кремля.