Захоплення Криму у 2014-му та початок агресії Росії на сході України змусили більшість іноземних спостерігачів зробити висновок, що Україна виявилася беззахисною, і її доля залежить від милості Москви, пише у своїй статті Пітер Дікінсон.

Чому ж амбітні плани Путіна про нову імперію на материковій Україні не виправдали очікувань? На думку автора, російські стратеги недооцінили здатність України чинити опір. Навесні 2014 року у країни було лише 6 тисяч бойових військ, що виглядало сміховинним, адже такі сили не здатні захистити кордони, не кажучи вже про міста.

Чого Москва не змогла передбачити, так це хвилю патріотизму, що поширилася по всій Україні через напад Росії,
– наголошує автор.

Навесні 2014 року тисячі українців взялися за зброю, сформувавши добровольчі батальйони, що зміцнили діряві оборонні позиції країни і зупинили російський наступ. За ними стояла ціла армія волонтерів, яка надавала тилову підтримку, допомагаючи армії всім: від їжі та уніформи до боєприпасів. Це військове диво врятувало Україну і поставило Кремль в досить скрутне становище, зазначається у публікації.

Пройдіть тест: Візитка Яроша чи Семенченка? Тест про українських добровольців

Не дивно, що Росія не змогла спрогнозувати реакцію, яку викличе її агресія. З часів розпаду Радянського Союзу політика Кремля щодо України була викликана отруйним і самовпевненим поєднанням надуманості і колоніальної поблажливості, продовжує Дікінсон. Під час правління Путіна цей підхід ще більше посилився; він не приховував свого бажання відновити російську гегемонію на всіх територіях колишньої радянської імперії.

Хоч російський проект "Новоросія" і занурив світ у нову холодну війну, заподіявши незліченні страждання мільйонам українців, проте це також зміцнило почуття національної ідентичності України та прискорило психологічний розкол із Росією, розпочатий ще в 1991 році. Гібридна атака Путіна мала покласти край тому, що більшість у Москві вважає міфічною українською незалежністю. Замість цього вона забезпечила Україні місце на карті Європи після століть у тіні Росії,
– резюмує автор.

Читайте також: Левко Лук'яненко: Розпад Росії неминучий