За даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, ціла низка інцидентів із безпілотниками по всьому заходу Росії призвела до того, що кремлівському керівництву довелося вкотре вимагати від своїх підлеглих покращити захист низки міст на болотах. Особливу увагу наказали приділити Санкт-Петербургу та Підмосков'ю.
Дивіться також Бавовна в Туапсе, закрите небо в Петербурзі: все, що відомо про "атаку безпілотників" в Росії
При цьому саму Москву російські генерали вважають умовно захищеною, особливо її центр із так званими місцями прийняття рішень.
Росія зовсім беззахисна перед атаками з повітря
Згідно з даними українських спецслужб, попри всі розповіді про "найновіше та найефективніше озброєння, яке може перехоплювати взагалі все, що летить", вище військово-політичне командування Росії насправді вважає умовно прикритими ППО лише 2% від території своєї держави. При цьому у цю статистику окупанти включили навіть українські регіони, які наразі перебувають під тимчасовим контролем загарбників.
Зрозуміло, що захистити системами протиповітряної оборони кожен свій квадратний кілометр Росія фізично ніколи не зможе. Однак путінські фанерні генерали отримали вичерпну доповідь про те, що убезпечити навіть стратегічно значимі об'єкти типу нафтопереробних заводів, військових аеродромів та підприємств, які обслуговують оборонку, також є неможливим.
Йдеться не лише про те, що Росія поки ще займає величезну площу, на прикриття навіть третини якої не вистачить всіх систем ППО світу, але й про саму безпорадність комплексів, які стоять на озброєнні.
Ті ж С-300 та С-400, з яких складається основа російської протиповітряної оборони, виявилися абсолютно ненадійними проти об'єктів, які летять на низьких висотах. При цьому "Буки", "Тори" та "Панцирі", хоч і є достатньо ефективними, вважаються ЗРК середньої та малої дальності та підходять лише для закриття неба на невеличких ділянках.
То ж загалом ешелонованість та якість російських систем оборони від атак із повітря виявилися перебільшеними, через що ще після бавовни на аеродромі "Енгельс" путінському командуванню довелося вживати термінових заходів з переформатування ППО. Удар безпілотників у самісіньке серце російської ядерної тріади показав, що прихильники "Бєлгородської народної республіки" можуть безкарно атакувати будь-які об'єкти на території Росії, а вберегти навіть найважливіші місця – не можуть.
Саме тому, усвідомивши, що відтепер жоден об'єкт у Росії не можна вважати безпечним, Путін вирішив йти шляхом політичних рішень. Та замість посилення безпекової ситуації на аеродромах, він наказав зайнятися прикриттям Москви та її центру. Мовляв, жителі столиці не мають відчути суттєвих змін у своєму житті внаслідок розв'язаної владою війни. Ба більше, для самого російського президента й взагалі виділили окремий зенітно-ракетний комплекс, який возять за ним по всій країні. Але при цьому на загальну безпекову ситуацію у Росії такі дії вплинули не дуже, бо росіянам довелося оголити свої східні кордони, а також прорідити щільність ППО у Бєлгородській, Курській та Тверській областях.
Втім, відтепер після низки інцидентів у Санкт-Петербурзі, Туапсе та неподалік від Москви росіянам доведеться відтягувати свої ЗРК безпосередньо з українських фронтів – аби лише Путін міг хоч відтермінувати прихід війни у життя важливих для нього міст.
Ніхто не готувався до оборони
Хаотичні рішення щодо переміщень систем ППО від ліній фронту в Україні вглиб самої Росії, на думку працівників українських спецслужб, свідчать про те, що у Кремлі ніхто й ніколи не готувався до необхідності захищати державу-терористку. Путін та його підлеглі роками накачували своє населення ненавистю до інших країн, готувалися до війн та захоплення нових територій, однак навіть не уявляли собі, що колись якісь ракети чи безпілотники можуть прилітати по Росії.
Раніше З'явилися фото наслідків пожежі на нафтобазі в Туапсе, яку атакували безпілотники
Концентруючись на посиленні своїх можливостей для нападу, фанерні генерали поставили на карту практично все, що лише мали: перетягнули в Україну більшість систем ППО, передислокували майже всі наявні війська та використали більшість запасів ракет, але тепер вимушені розриватися між необхідністю убезпечити себе від прильотів з повітря, шукати "шпигунів" із "БНР", а також намагатися доводити суспільству, що "все йде за планом".
Однак при цьому російські воєначальники не зможуть ані посилити захист всього необхідного у своїй державі, ані при цьому не послабити прикриття військ на фронтах.