Україна дістала козир проти Путіна: навіщо ЗСУ знову вдарили по Кримському мосту
Україна знову взялася за Кримський міст, який Росія роками намагалася захистити від ударів. Після першої атаки 16 листопада рух переправою довелося обмежити, а вже вночі 17 листопада вона зазнала повторного повітряного удару.
Військовий оглядач Давид Шарп в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому Україна тривалий час не атакувала міст, який козир могла зберігати для Москви та чи здатна повністю паралізувати рух переправою.
Чому Україна знову вдарила по Кримському мосту
Кримський міст зазнав атаки вранці 16 листопада. Російська окупаційна влада заявила про удар і тимчасово перекрила рух переправою. Згодом з'явилися супутникові знімки та кадри, на яких помітні пошкодження конструкцій.
Уночі 17 листопада міст знову опинився під ударом, а рух транспорту повністю зупинили.
На мій погляд, очевидним є те, що це політичне рішення на найвищому рівні. Удар по Кримському мосту – не рівень командира бригади чи оперативного угруповання. Таке рішення, припускаю, ухвалює президент Зеленський після консультацій із керівниками силових відомств,
– зазначив оглядач.
Водночас він звернув увагу, що останніми місяцями не було помітно ознак того, що Україна хотіла атакувати міст, але їй заважали західні партнери. Тому Київ міг просто не поспішати з новими ударами.
Одна з причин – зміна військового значення переправи. Для російської армії вона вже не настільки важлива, як на початку повномасштабного вторгнення. Економічне значення міст зберігає, однак у військовій логістиці його роль стала другорядною.
Ще один фактор – необхідність зберігати можливості для відповіді на російську агресію. Навесні Україна розпочала масштабну кампанію ударів по російських тилах, а Київ міг залишити Кримський міст як додатковий інструмент тиску.
Українське керівництво тримало і тримає певні кроки як козирі в рукаві,
– наголосив Шарп.
Він пояснив, що Росія могла активізувати удари по українській енергетиці та мостах узимку. Тому Україні було важливо не використати всі можливості одразу, а залишити резерв для подальшої ескалації.
Повна розмова з Шарпом: дивитись відео
Який сигнал Україна надіслала Кремлю
Шарп вважає, що атака на Кримський міст мала не лише практичне, а й символічне значення. Україна показала Росії, що може завдавати ударів по об'єктах, які Москва вважає стратегічними та захищеними.
Те, що ми побачили сьогодні, я з певною обережністю назвав би сигналом для Росії. Атака безпілотниками від початку не мала на меті повністю зруйнувати міст. Однак вона могла завдати йому пошкоджень і створити проблеми, зокрема спричинити перекриття руху на багато годин або навіть на добу-дві,
– пояснив військовий оглядач.
Навіть якщо міст не буде повністю зруйнований, пошкодження можуть мати відчутні наслідки. Для цього достатньо порушити цілісність дорожнього полотна або окремих конструкцій, щоб рух став проблематичним.
Особливо важливим цей сигнал є на тлі російських атак по українських мостах. Москва раніше демонструвала, що може бити по інфраструктурі України, зокрема погрожувала ударами по переправах через Дніпро.
Це нагадування Росії про те, що Україна має можливості завдавати ударів по її болючих точках,
– підкреслив Шарп.
До слова ввечері 16 листопада російські війська атакували Київ балістичними ракетами. За попередньою інформацією, влучання зафіксували по Північному та Південному мостах через Дніпро. Унаслідок ударів пошкоджень зазнали об'єкти критичної інфраструктури, у деяких районах столиці виникли перебої з водо- та теплопостачанням.
Уранці 17 листопада рух обома мостами тимчасово перекрили. Громадський транспорт перенаправили через Подільський та Дарницький мости, щоб зберегти сполучення між правим і лівим берегами столиці
Чи може Україна повністю знищити Кримський міст
Повністю зруйнувати Кримський міст – значно складніше завдання, ніж завдати йому пошкоджень. За словами Шарпа, двічі Україні вдавалося серйозно пошкодити переправу за допомогою нестандартних засобів.
"Міст можна пошкодити, можна витратити на нього цінні ракети Storm Shadow, але вони потрібні й для інших цілей. До того ж невеликої кількості таких ракет недостатньо, щоб знищити міст", – пояснив експерт.
Водночас Україна має різні засоби ураження, які можуть досягати таких цілей. Зокрема, Шарп згадав українську "Паляницю", дальність якої становить близько 300 кілометрів. Однак для обвалення опор або руйнування значної частини конструкції потрібні потужні боєприпаси та точні влучання.
Інший сценарій – не руйнувати міст повністю, а регулярно завдавати ударів, щоб ускладнювати його роботу. Якщо російська протиповітряна оборона не зможе перехоплювати українські засоби ураження, рух переправою можна буде зупиняти знову і знову.
Кілька десятків кілограмів вибухівки не зруйнують міст повністю, але можуть утворити в ньому пролом, через який рух стане дуже проблематичним,
– наголосив оглядач.
Головний результат таких атак може полягати не лише у фізичних руйнуваннях. Україна демонструє, що російська ППО не здатна гарантувати захист навіть настільки важливого об'єкта, а сама переправа залишається вразливою до повторних ударів.