Крок вперед – два назад: чому розслідування резонансних справ знову затягується

Справа Єфремова-Медяника: все пропало?

Екс-регіонал Володимир Медяник проходив у справі екс-лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, якого звинувачують в посяганні на територіальну цілісність України, в організації терористичного угрупування "ЛНР" на території Луганської області та захопленні будівлі СБУ в Луганську. Медяника підозрювали в здійсненні навмисних дій з метою зміни кордонів території України в порушення Конституції, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, і в здійсненні організаційного й іншого сприяння створенню й діяльності угруповання "ЛНР". Влітку 2016 його взяли під варту.

Медяника, який причетний до справи Єфремова, відпустили, а справу закрили

Головним свідком проти Медяника виступив ще один екс-регіонал Володимир Ландік, який стверджував, що має докази причетності підозрюваного до сепаратизму. Однак під час допиту, відеозапис якого потрапив у мережу, з’ясувалося, що Ландік мав лише певні здогадки про причетність Медяника до сепаратизму. Зокрема, під час перехресного допиту, за словами Володимира Ландіка, Володимир Медяник начебто був присутній вдома у Єфремова, коли відбувалось обговорення захоплення влади в Луганській області. Але Медяник все заперечує, стверджуючи, що ніколи у Єфремова не був.

Ландік досить давно посварився з Єфремовим і вирішив таким чином помститися, видавши себе за великого патріота і борця за справедливість. Ми можемо здогадуватися, що Медяник міг керувати захопленням сепаратистами СБУ в Луганську тощо. Але прямих доказів немає,
– зазначає політичний експерт Тарас Чорновіл.

За його словами, щоб довести справу до суду, необхідно, по-перше, мати інформацію, що ця людина причетна до злочину. По-друге, мати конкретний факт, який свідчить: людина зробила відповідну заяву і дала відповідне доручення виконавцю. Ця дія здійснилась і безпосередньо у прямому зв’язку з наказом підозрюваного.

З тими, хто брав безпосередню участь у погромах і захопленнях, простіше. Їх зафіксувала відеозйомка. А от ті, хто розкидався заявами, – з ними складніше. Прямої прив’язки до того, що саме вони керували захопленням, немає,
– зауважує політолог.

Через це, говорить Чорновіл, Медяника і відпустили. Більше того, Володимир Медяник явно знав, що прямих доказів проти нього немає, тому нікуди не тікав і спокійно жив у Києві.

Після звільнення Медяника підозрюваного в організації "ЛНР" Єфремова також можуть відпустити

Однак, як вважає директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко, Медяника відпустили зовсім не тому, що проти нього немає конкретних доказів. На думку політолога, влада відверто взяла курс на співпрацю з тими, кого Майдан прогнав з влади. Влада, за його словами, активно працює з Опоблоком, із депутатами, які раніше належали до Партії регіонів. З прокурорами, генералами, бізнесменами, які складали кістяк режиму особистої влади Януковича. Вони зрозумілі і правильно поводяться.

Медяник не просто ж молив Бога, щоб той його звільнив, а Бог передав це послання генпрокурору. Медяник співпрацює з владою, і їй зручніше з ним мати справу, ніж садити до в'язниці тільки через те, що Україна наполегливо хоче політичної справедливості – покарати тих, хто привів країну до такого важкого становища і розстріляв людей на Майдані,
– підкреслює Небоженко.

Читайте також: Справа Єфремова: піар чи відновлення справедливості

Із звільненням Медяника "зависає" і справа Єфремова. Принаймні в тій частині, що стосується його причетності до організації "ЛНР". Вочевидь, адвокати Єфремова вже активно працюють над тим, щоб з нього зняли ці обвинувачення. Втім, вважає Чорновіл, проти Єфремова є й інші провадження. Ще за часів президентства Ющенка його підозрювали у розкраданні грошей, виділених на вугільну галузь.

Гадаю, що Єфремов зрештою сяде не за сепаратизм і організацію голосування за дикторські закони у Верховній Раді в січні 2014 року, а якраз за розкрадання коштів. Тому що по політичних справах важко щось довести. Це, так би мовити, відрижки демократії: коли навіть знаючи, що людина злочинець, її не можна осудити через відсутність доказів,
– підкреслює Чорновіл.

Знову збій: у справі Януковича Луценко створив ще одне управління

Два з половиною роки правоохоронці, в першу чергу Генпрокуратура, обіцяють розслідувати злочини екс-президента-втікача, а віз і нині там. Більше того, Янукович, який переховується в Росії, все частіше нагадує про себе і обіцяє розказати "всю правду" про події на Майдані публічно, натякаючи на сенсацію. Хоча, зрозуміло, що говорити він хоче тільки в режимі відеоконференції. Та й насправді розказувати йому особливо нема чого.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що до кінця 2016 року ГПУ передасть у суд деякі справи щодо Януковича, а самого екс-президента закликав повернутися в Україну і гарантував йому справедливе розслідування. Янукович не поспішає, а от слідству явно досі немає що передати до суду. Як відомо, справами щодо Майдану займається Департамент спеціальних розслідувань ГПУ, який очолює Сергій Горбатюк. Його експерти і журналісти вважають неупередженим і професіональним працівником.

Раптом Юрій Луценко створює ще одну структуру, як зауважили в ГПУ, для пришвидшення розслідування справ Януковича – Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями. Як повідомила прес-служба ГПУ, його першим завданням стане завершення досудового розслідування та передача до суду "Великої кримінальної справи" щодо Януковича та його найближчого оточення.

Сергій Горбатюк не догодив Луценку чи не впорався з роботою?

Сам Юрій Луценко пояснив: забрав "справу Януковича" у Департаменту спеціальних розслідувань, тому що не згоден з позицією його керівника Сергія Горбатюка, який вважає, що процес у даній справі повинен бути виключно очним.

Реорганізація цього департаменту, а власне виділення одного з управлінь, зумовлена виключно небажанням пана Горбатюка передавати економічні справи щодо Арбузова, Клюєва, Азарова, Януковича-молодшого тощо за передбаченим законом шляхом спеціального заочного засудження,
– пояснив Луценко.

За словами генпрокурора, в управлінні Горбатюка залишаться всі інші справи Майдану.

Горбатюка, який активно займався розслідуванням справ по Януковичу, трохи посунули в сторону, оскільки будь-яке поглиблення розслідування, пов'язаного з Майданом, виводить на дуже багатьох сьогоднішніх політиків. Завдання генпрокурора – не допустити "сплиття" скандальних зв'язків сьогоднішньої і попередньої влади під час подій на Майдані. Тому так важко просувається розслідування,
– переконаний Віктор Небоженко.

Водночас Тарас Чорновіл дотримується протилежної думки. Політичний експерт переконаний, що саме через непрофесіоналізм Горбатюка Юрій Луценко був змушений створити ще одне управління для активізації досудового розслідування справ Януковича.

Повний провал групи Горбатюка і неможливість через суспільний резонанс навколо його фігури його звільнити привели до того, що було створено таке Управління. Треба справи по Януковичу і Майдану доводити до суду. Матеріали є. Нова група паралельно з імпотентною групою Горбатюка витягуватиме справу Януковича,
– переконаний політолог.

На думку Чорновола, до кінця року, як обіцяв Луценко, певні справи щодо Януковича направлять до суду. А їх десятки – державна зрада і створення злочинної організації, розкрадання державних коштів, Межигір’я, злочини проти Майдану. Якусь із справ до кінця року передадуть у суд. Після рішення суду вже можна буде розпочати конфіскацію майна екс-президента, бо закон про спецконфіскацію народні депутати досі не прийняли.

Луценко створив це управління, тому що бачив: Горбатюк цю справу до суду не доведе. Йде тяганина. Це не конкуренція. Просто генпрокурор не може зараз звільнити Горбатюка за його невідповідність займаній посаді, так як це може викликати суспільний резонанс. Приміром, вийде народний депутат Сергій Лещенко і заявить, що Горбатюка переслідують тощо. Але на Луценка тиснуть, щоб справу щодо Януковича передали в суд,
– підкреслює Чорновіл.

Хоча Небоженко переконаний: нове управління – лише спосіб затягування розслідування. Оскільки обвинувачені у цих справах можуть вказати на людей, які сьогодні сидять у високих кабінетах.

Справа честі чи саботаж?

Очевидним є те, що жодна зі справ, до яких причетні колишні високопосадовці часів Януковича, так і не потрапила до суду. Це непрофесіоналізм чи тут присутня політична складова? Можливе і те, і інше. З одного боку, Юрій Луценко обіцяв розслідування цих справ. І він розуміє: відсутність реального результату означатиме його некомпетентність. До того ж, він втратить довіру українців. А у Юрія Луценка є великі політичні амбіції.

Янукович і Ко так і залишаться без покарання?

З іншого боку, низка подій говорить про те, що розслідування – свідомо чи ні – бойкотується. Приміром, в Іспанії відпустили колишнього міністра фінансів Юрія Колобова через те, що українська сторона не надала відповідних доказів його причетності до злочинів за часів правління Януковича. Навіть у справі вже екс-депутата Олександра Онищенка, якого звинувачують у розкраданні державних коштів, явно прослідковується саботаж. Онищенко не приховує, що перебуває у Великобританії, а влада Об’єднаного Королівства згодна на екстрадицію за умови відповідного запиту українських правоохоронців. Та знову ж таки в Україні не поспішають, мотивуючи це різними, не дуже переконливими, причинами. Тому підозри, що винні в злочинах проти Майдану, сепаратизмі ще довго уникатимуть покарання. Якщо будуть покарані взагалі.

Читайтет також: Одкровення від Луценка: про наміри і результати нового генпрокурора