Навіть найпрестижніші українські ВНЗ не потрапляють до рейтингів із сотень університетів світу. Змінити ситуацію мала б освітня реформа. Навколо неї схрестили мечі Міністерство освіти, яке намагається зберегти контроль над навчальними закладами, та фахівці в галузі освіти, які виступають за автономію університетів.
Надмірна залежність від Міністерства перешкоджає українським університетам розвивати власні програми та робить їх керівників заручниками чиновників. Втручання державних органів в університетське життя відчуває президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
Міністерство освіти в своїх руках зберігає всі важелі впливу. Що таке важіль впливу? Це – ліцензування вишу, це – акредитація вишу, і це – державні замовлення. Державні замовлення формуються у винятково ручному режимі. Чемному ректорові дам на держзамовлення такі місця, не чемному ректорові – не дам, - каже голова підкомітету Верховної Ради з питань вищої освіти Ірина Фаріон.
Новий старий законопроект
Студентські протести змусили відкликати вигідний Міністерству законопроект "Про вищу освіту". Розробку нового закону Кабмін довірив групі фахівців під керівництвом ректора Київського політехнічного інституту Михайла Згуровського.
Минулого місяця законопроект, розроблений цією групою, здобув підтримку парламентського комітету з питань науки і освіти. Між тим депутати-регіонали Микола Сорока, Сергій Ківалов і Григорій Калетнік, зареєстрували власний проект закону, який багато в чому повторює відкликаний.
Міністерство освіти і науки не задоволене таким рішенням комітету і без сумніву буде чинити опір. Воно на комітеті заявило свою позицію щодо підтримки саме 1877 – цього провладного законопроекту. І Міністерство організовувало підтримку ректорів цьому законопроекту, - каже голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич.
За проектом групи Згуровського, університети мають отримати фінансову й академічну автономію, частина функцій Міністерства освіти перейде до незалежного органу, державне замовлення на місця в навчальних закладах буде розподілятися між вишами більш прозоро.
Щоб уникнути корупції, під час вступу до університетів буде діяти механізм зовнішнього незалежного оцінювання. Дипломи видаватимуться не державою, а університетами.
Університети розраховують на фінансову й академічну автономію
Тим часом українські університети розраховують разом з освітньою реформою отримати фінансову й академічну автономію. Університетська спільнота не лише зможе розпоряджатися фінансами та надходженнями від студентів-контрактників, а й створювати власні навчальні програми. Поза тим, є критики і в цих планів.
Як можна дати волю чи право навчальному закладу – визначати зміст освіти в частині фундаментальної підготовки? Бо вже навіть на сьогоднішній день за стандартами держава лише визначає фундаментальну підготовку. Це – фундаментальні курси. А це в межах 40-60%. Невже вищому навчальному закладу мало 60 чи там 40% для того, щоб реалізувати свої власні програми?, - каже відповідальний секретар Спілки ректорів вищих навчальних закладів Ярослав Болюбаш
Тим часом, в університетах попереджають, що відмова від реформи вищої школи, збереження нинішньої ситуації лише посилить відставання та занепад освіти в Україні.
Міністерство освіти, опозиція та університетські експерти запевняють, що вони готові працювати над погодженням двох протилежних проектів реформ.
Наслідки їх роботи відчують на собі українці, перед якими дедалі гостріше стає вибір: здобувати вищу освіту й наукові ступені в українських вишах чи відправитись за ними за кордон.