Нові горизонти та удар по Росії: як друге велике турне Кулеби змінює позицію країн Африки

Увесь африканський континент є частиною так званого Глобального Півдня. Відносини України та Африки до повномасштабного вторгнення були слабкою ланкою нашої дипломатії, однак тепер є суттєві зміни, які особливо помітні після вже другого історичного візиту глави МЗС Дмитра Кулеби на африканський континент.

24 Канал у співпраці з МЗС продовжує розповідати про новий етап у стосунках України з країнами так званого Глобального Півдня, і ми знову поговоримо про Африку. Цього разу ми зібрали в матеріалі все, що треба знати про те, як українська дипломатія поступово змінює баланс сил в Африці на свою користь.

Зверніть увагу Угода з дияволом: як і чому Грузія перетворюється на ворога України

Чому Африка – перспективний напрямок для України

Попри те, що в частини суспільства все ще існують упередження щодо перспективи співпраці України з африканськими країнами, цей напрямок є надзвичайно важливим і життєво необхідним для України.

Та спершу повернімося до теми Глобального Півдня. Значна частина держав цього умовного регіону має серйозний потенціал у розвитку економіки, і з кожним роком потенціали окремих країн суттєво зростають. Тобто на міжнародній арені з'являються нові потужні гравці.

Варто відзначити, що через чинну систему ООН та інших міжнародних організацій, країни Африки, як і інші держави Глобального Півдня, зараз не мають такого ж глобального впливу на світову політику, якщо порівнювати їх, зокрема з країнами ЄС чи США. Але знову ж таки – тут уся справа в неабиякому потенціалі.

Та й заради справедливості, не зайвим буде нагадати, що більшість країн Африки не так давно стали незалежними – після Другої світової війни, коли розпочався процес деколонізації континенту. Через те, що часто кордони нових держав не враховували етнічні межі, там виникало чимало громадянських війн, які досі тривають в окремих країнах. Тому певний час ці країни не могли стати гравцями світової політики.

Однак тепер лідери країн Глобального Півдня все більше висловлюють невдоволення існуючою системою та вимагають змін, де їхній голос також був би почутим.

Зверніть увагу! Що вирізняє так званий Глобальний Південь з-поміж інших держав – це м'яко кажучи стримана позиція у війні, яку Росія веде проти України. Водночас лише одиниці підтримують Росію (Іран, Сирія, Малі, Нікарагуа та Еритрея) і ще понад десяток країн сприяє обходженню Росією санкцій, заробляючи на цьому. Інші ж країни мають так званий "нейтралітет".

А Глобальний Південь – це фактично вся Африка та Латинська Америка, Центральна і Південна Азія та Близький Схід. Тобто величезна кількість держав. І чим більше таких країн вдасться Україні переманити на свій бік, тим потужнішою буде наша позиція у світі.

Якщо прослідкувати за голосуваннями в ООН, то 28 африканських держав стабільно підтримують резолюції щодо України, проти яких голосують Росія і та її нечисленні "сателіти". Ще 4 країни (Ангола, Сенегал, Габон та Лесото) або підтримують резолюції, або утримуються. Тобто можна вважати, що саме стільки країн Африки умовно дотримуються проукраїнської позиції.

Однак ще 22 країни залишаються, з-поміж яких лише одна повністю підтримує Росію – це  маленька Еритрея на північному сході континенту. Також часто виступає проти резолюцій щодо України Малі, що охоплена військовими протистояннями і де активно бере участь російська ПВК "Вагнера".

Позиція країн Африки під час голосувань за резолюції щодо України в Генасамблеї ООН / Інфографіка 24 Каналу

Та що може запропонувати африканським партнерам Україна? Найперше, наша країна, як один із найбільших у світі експортер зерна (щонайменше до повномасштабного вторгнення) може гарантувати продовольчу безпеку африканських держав і фактичне уникнення голоду. 

Лише станом на 15 травня 2023 року в межах чорноморської зернової ініціативи, яка розблокувала експорт зерна, Україна відправила до Лівії, Алжиру, Єгипту, Кенії, Судану, Тунісу, Ефіопії, Сомалі та Марокко 129 суден з 3,4 мільйона тонн сільгосппродукції.

Крім того, від листопада минулого року працює ініційована Україною продовольча програма Grain from Ukraine ("Зерно з України") у межах якої станом на березень цього року з українських портів відправлено 6 кораблів з вантажем 170 тисяч тонн пшениці до Сомалі, Кенії, Ефіопії та Ємену.

Найближчим часом в рамках зазначеної програми планується відправлення суден із агропродукцією до інших країн, які цього потребують.

Однак крім продовольства, Україна може запропонувати африканським країнам співпрацю в науково-технічній та освітній сферах, торгівлі та бізнесі, діджиталізації, досвід у дипломатії та навіть військовий досвід. Тобто можливостей для співпраці справді дуже багато. І це вигідно для обох сторін, адже мовиться не лише про обмін досвідом та доходи, а й про налагодження зв'язків та підтримку. Це буде важливо не лише під час війни, а й після перемоги.

Вся ця робота заснована на довгостроковому стратегічному баченні. Ми працюємо не лише на перемогу у війні, а й на лідерство України в повоєнному світі, на відкриття нових горизонтів для бізнесу та громадян,
– наголошує глава МЗС Дмитро Кулеба.

Спрівпраця з Африкою – вагома складова, що необхідна для того, аби наша країна таки стала одним із лідерів післявоєнного світу.

Торгівля України з державами Африки / Інфографіка Nazovni

"Перший візит – історія, а другий система": що насправді змінили два великі турне Кулеби Африкою

На початку жовтня 2022 року глава МЗС України Дмитро Кулеба здійснив перше в історії відновлення незалежності турне країнами Африки. Тоді очільник зовнішньополітичного відомства відвідав Сенегал, Кот-д'Івуар, Гану і Кенію.

Турне Кулеби країнами Африки перервав перший масований ракетний обстріл енергооб’єктів в Україні 10 жовтня. Тоді глава МЗС завершив поїздку достроково та повернувся до Києва для роботи в іншому напрямку – захисту українського неба на тлі терористичних атак росіян. Турне ж продовжував спеціальний представник України з питань Африки та близького Сходу Максим Субх.

Та вже тоді Дмитро Кулеба фактично перезапустив українсько-африканські відносини. Цьому напрямку, на жаль, українська дипломатія до повномасштабного вторгнення не приділяла достатньо уваги, однак на тлі повномасштабного вторгнення Україні потрібно було консолідувати якомога більше підтримки. Відзначимо, що цьому турне у жовтні минулого року ми присвятили окремий матеріал.

Більше про перше турне глави МЗС тут Для чого Україні Африка та чому турне Кулеби має шанс увійти в історію

Ця поїздка дала свої плоди, після неї відбулося значні зрушення в українсько-африканських відносинах. І результати не забарились. До прикладу, вже через кілька днів під час голосування за резолюцію Генасамблеї ООН щодо України, Сенегал, який зазвичай утримувався, проголосував "за". Загалом резолюції щодо України, які в ООН ухвалювали в жовтні минулого року та в лютому цього року, підтримала більшість африканських держав.

Ще одним рівнем комунікації став міжпарламентський діалог. Делегація Верховної Ради на чолі з першим заступником спікера Олександром Корнієнком взяла участь у 145-ій Асамблеї Міжпарламентського Союзу в столиці Руанди – Кігалі.

Дослідниця-африканістка Марта Олійник-Дьомочко в коментарі 24 Каналу відзначила, що пів року – це доволі малий проміжок часу, особливо на тлі того, що за понад 30 років відновлення незалежності Україна не приділяла достатньо уваги цьому напрямку відносин. Проте певні зрушення уже помітні.

Ми бачимо зараз активізацію відносин з Африкою загалом: створюються можливості для бізнесу, 6 країн Африки погодилися відкриття дипредставництва, є готовність від кількох Африканських країн на відкриття логістичних хабів,
– зазначає експертка.

Крім того, з часу першого візиту Дмитра Кулеби на африканський континент, такі країни як Сенегал та Ангола почали висловлювати свою підтримку Україні на голосуваннях в ООН. Дослідниця відзначила, що росіяни бачать це, адже після того, як Ангола підтримала Україну на Генасамблеї, глава російської МЗС Сєргєй Лавров вирішив відвідати цю країну та знову заговорив про "давні стратегічні відносини".

Українські політики та дипломати почали налагоджувати контакт з колегами з країн Африки, а з окремими країнами відбувається комунікація на рівні глав держав. Відбуваються кроки для торгівлі та розвитку бізнесу. Це безпрецедентні зрушення у відносинах з цими країнами.

Вже 23 травня 2023 року Дмитро Кулеба розпочав своє друге велике турне країнами Африки. Увесь маршрут не розголошувався з міркувань безпеки, проте сам міністр відзначив, що цього разу його візити охопили значно більшу кількість держав від півночі і до півдня континенту. Сам очільник МЗС наголосив, що його перше турне було історією, а другий візит – система.

Друге турне міністра Дмитра Кулеби до країн Африки відбулося в контексті втілення стратегії відкриття нових горизонтів для України в світі,
– наголосив речник МЗС Олег Ніколенко в коментарі 24 Каналу.

Першою країною стало Королівство Марокко. Дмитро Кулеба – перший глава українського МЗС, який відвідав цю державу з часу встановлення дипломатичних відносин ще в далекому 1992 році.

Зверніть увагу! Марокко – особлива країна, адже стала першою африканською державою, що надала нам військову допомогу у вигляді деталей до радянських танків Т-72, після переговорів зі США та Францією.

До цього часу Рабат займав нейтральну позицію у війні Росії проти України. Що цікаво, радянські танки, деталі від яких вирішили передати Україні, королівство придбало ще понад 20 років тому в теперішнього російського сателіта – Білорусі.

Під час візиту до Марокко, Дмитро Кулеба зустрівся з колегою Нассером Бурітою. Дипломати обговорили формулу миру, запропоновану президентом Володимиром Зеленським, продовольчу безпеку, співпрацю в торгівлі, бізнесі та освіті й напрямки економічної взаємодії між країнами.

Дмитро Кулеба в Марокко: дивіться відео

 

Наступною країною, куди завітав глава МЗС України стала Ефіопія. Там Дмитро Кулеба зустрівся з головою Африканського Союзу, президентом Союзу Коморських островів Азалі Ассумані, та головою комісії Африканського Союзу Мусою Факі Махаматом. Головними темами обговорень були продовольча безпека та формула миру для України.

Дмитро Кулеба в Ефіопії / Фото МЗС

 

Символічно, що Дмитро Кулеба вирушив у друге африканське турне під час святкування Дня Африки – дня, коли був створений Африканський союз.

Звернення Дмитра Кулеби з нагоди Дня Африки: дивіться відео

 

25 травня під час візиту до Руанди, Дмитро Кулеба не лише обговорив з тамтешнім колегою питання продовольчої безпеки, налагодження економічних зв'язків та забезпечення миру, але й анонсував відкриття в країні нашого посольства.

Наступного дня на відкриття українського посольства погодилися президент та голова МЗС Мозамбіку. Також темою обговорень стали продовольство, програма Grain from Ukraine, до якої Київ готовий включити Мозамбік, та ситуація на фронті. Дмитро Кулеба наголосив, що відносини України та Мозамбіку мають давню історію.

Що цікаво, під час громадянської війни після проголошення незалежності, загинули 3 українці – Валерій Денисенко, Микола Заславець та Роман Ступак. Українець Роман Чмихов стояв біля витоків військово-повітряних сил Мозамбіку. І це далеко не всі сфери, де проявили себе українці в цій країні.

Українська делегація у Мозамбіку / Фото МЗС

Під час візиту до Нігерії Дмитро Кулеба став гостем церемонії інавгурації президента Болі Ахмеду Тінубу.

Дмитро Кулеба на інавгурації президента Нігерії / Фото МЗС

Турне Дмитра Кулеби завершилося 31 травня. Глава МЗС наголосив, що з політичної точки зору його візит на континент сприятиме міжнародній ізоляції Росії та підтримці України в Генасамблеї ООН.

Дослідниця-африканістка Марта Олійник-Дьомочко в коментарі 24 Каналу відзначила два важливі аспекти турне Дмитра Кулеби.

• Найперше, що важливо, глава українського зовнішньополітичного відоммства здійснив візити до африканських країн напередодні саміту "Росія – Африка". За словами експертки, дуже важливим є те, що глава МЗС відвідав африканські країни до того, як Росія запустить свою дезінформаційну кампанію.
• І ще один не менш важливий момент – візит Дмитра Кулеби відбувся під час Дня Африки, що додає додаткової політичної ваги цій події.

Візит відбувався у період, коли у світі відзначають День Африки (25 травня, – 24 Канал) – день коли у 1963 була заснована Організація африканської єдності, предок Африканського Союзу. І це потужний і класний сигнал, що в цей час представник Україні є з візитом на континенті,
– наголошує експертка.

Не менш важливими є і відвідини інавгурації президента Нігерії, що безумовно привернуло увагу тамтешньої преси до нашої країни та сприятиме налагодженню зв'язків. Речник МЗС Олег Ніколенко наголосив, що всі відвідані країни продемонстрували готовність до співпраці з Україною.

Всі країни, які ми відвідали, відверто налаштовані до активізації політичного діалогу та економічної співпраці з Україною,
– наголосив Ніколенко.

Чому Росія втрачає вплив на Африку і як Україна змінює баланс сил на континенті

Налагодження зв'язків з країнами Африки – це не лише про візити Дмитра Кулеби, а й про інші рівні комунікації й співпраці, зокрема й робота дипломатів. Крім Руанди та Мозамбіку, нові посольства України з'являться ще у 8 країнах Африки – наша держава збільшує дипломатичну присутність на континенті. А це означає, що робота з налагодження зв'язків та партнерства тільки посилюватиметься.

Однак говорити про Африку узагальнено – неправильно. Кожна країна різна, має свою специфіку та свої особливості. 

Пані посол України в ПАР, Мозамбіку та Ботсвані Любов Абравітова у коментарі 24 Каналу відзначила, що сумнівів у перемозі України немає, однак потрібно думати про перспективу, адже після завершення війни нам потрібно буде відбудовувати економіку і цьому сприятимуть зв'язки з іншими державами, зокрема і з ПАР. За словами дипломатки, наша держава повинна всіляко демонструвати готовність до діалогу та співпраці.

Водночас посол України в Кенії Андрій Праведник у коментарі 24 Каналу відзначив, що робота українських дипломатів триває безперервно на території тих країн, які перебувають у зоні відповідальності посольства – крім Кенії – це ще й Бурунді, Малаві, Руанда, Союз Коморських островів, Танзанія та Уганда. Що є проблемою для українських дипломатів – так це російський вплив в окремих країнах, наприклад, у Танзанії. Однак українська сторона продовжує роботу і в цьому напрямку.

Андрій Праведник відзначив, що кожна країна має свої зацікавлення у співпраці з Україною. До прикладу, Руанда зацікавлена у співпраці у сфері інфраструктурних проєктів, Кенія – в технологіях обробки землі та агробізнесу. Також є перспектива співпраці у фармакології та ветеринарної медицини. Україна має що запропонувати африканським партнерам.

Як ми вже згадували, чимало африканських країн зараз дотримуються умовної нейтральної позиції і лише одна має чітко проросійську позицію – Еритрея. У коментарі 24 Каналу речник МЗС України Олег Ніколенко розповів, що контактів з цією державою Україна не має. Наші дипломати зараз працюють на тих напрямках, які мають перспективу, а проросійська Еритрея, вочевидь, її не виявляє.

Діалогу України та Еритреї зараз немає. Ця країна в турне міністра не входила. Ми сфокусувалися на країнах, де бачимо потенціал для стрімкої активізації відносин, і ті зустрічі, які ми провели в Африці, вселяють в нас оптимізм,
– розповів Олег Ніколенко.

Водночас на тлі другого візиту української делегації на чолі з Дмитром Кулебою до африканських країн, росіяни неабияк розхвилювалися. І розхвилювалися настільки, що слідом за нашою делегацією, до Африки вирушив головний дипломат країни-терориста Сєргєй Лавров. Вочевидь, такі дії з боку Москви доводять те, що вона втрачає вплив на африканському континенті і робить все, аби втриматись там.

Вони (росіяни – 24 Канал) дійсно відчувають загрозу, оскільки зусилля України приносять конкретні результати – позитивні для України й негативні для Росії. Нам добре відомо, що російські посли в Африці ходили по столицях і намагались "викручувати" ноги, руки й голови африканським партнерам, змушуючи їх скасувати візит або скасувати зустрічі, які планувались. Їм це не вдалося. Міністр повністю виконав програму, яку планував. І, звичайно, те, що Лавров кинувся зараз по слідах Кулеби мандрувати Африкою свідчить про те, що Україна на крок поперереду,
– підкреслив Олег Ніколенко.

Два турне до країн Африки – поштовх для розвитку відносин між Україною та державами цього континенту. Однак наша держава взяла курс на розвиток відносин не лише з африканськими країнами, а й з іншими регіонами, яким не приділяла достатньо уваги протягом усього часу з моменту відновлення незалежності.

Тому надалі міністр Кулеба працюватиме й над іншими напрямками. Олег Ніколенко відзначив, що наступного разу Дмитро Кулеба вирушить у турне країнами Латинської Америки, проте дату і деталі зі зрозумілих причин не оголошують.

Візити української делегації на чолі з міністром закладають фундамент для розвитку міждержавних відносин, а далі справа за дипломатами. І знову ж таки, наша країна збільшує дипломатичну місію в Африці, відкривачи 10 нових посольств, тому робота триватиме безперервно.

Мирна місія лідерів Африки: як цим може скористатися Україна

Вже скоро до Києва та Москви навідається делегація африканських країн – лідерів Південно-Африканської Республіки, Сенегалу, Єгипту, Республіки Конго, Уганди та Замбії.

Лідери африканських держав хочуть представити власний "мирний план" щодо війни Росії проти України. Президент ПАР Сиріл Рамафоса вже провів переговори з Володимиром Зеленським і Владіміром Путіним і заявив, що обоє погодилися прийняти у себе делегації у червні.

Сиріл Рамафоса / Фото з соцмереж президента ПАР

Однак щодо ролі ПАР у "мирній ініціативі" є інші судження. Зокрема, експерти зауважують, що Південно-Африканська Республіка вирішила обрати роль посередника після того, як посол США у ПАР Рубен Брігеті звинуватив керівництво країни у військовій підтримці Росії.

За словами дипломата, Південно-Африканська Республіка постачала боєприпаси до Росії за допомогою судна, що в грудні минулого року пришвартувалося до військово-морської бази Саймонстаун у Кейптауні. Звісно ж, що Рамафоса відкинув звинувачення, однак на тлі того, що в серпні у ПАР відбудеться саміт БРІКС, на який попередньо запрошений Путін, спростування виглядає не надто переконливо. Країна є підписантом Римського статуту, а тому на неї поширюється ордер на арешт диктатора. Тепер Путіна просять доєднатися до саміту онлайн, аби арешт не відбувся.

Тому експерти часто підозрюють, що ПАР бажає відновити свою репутацію та взяти на себе роль миротворця.

Пані посол України в ПАР, Мозамбіку та Ботсвані Любов Абравітова у коментарі 24 Каналу відзначила, що ідея про мирну місію існувала до скандалу, але заява американської сторони могла стимулювати ПАР та її очільника Рамафалосу до рішучіших дій.

Я думаю, що ідея про контакти між африканськими лідерами і з Росією, і з Україною існувала до того. Те, що заява американської сторони стимулювала президента Рамафосу доєднатися до такої ініціативи – виглядає цілком імовірно,
– відзначає пані посол.

Та пані посол зазначає, що звинувачення з боку США мали й інші наслідки, які стали доволі неочікуваними, адже 25 травня представницю України запросили на консультації до штаб-квартири Африканського національного конгресу – партії влади в ПАР.

Там Любов Абравітова виклала африканським дипломатам українську позицію та розповіла про те, що зараз переживає наша держава. Ця зустріч тривала 3 години. Пані посол України змогла розповісти про позицію нашої держави, про причини війни та інші важливі аспекти, адже АНК минулого року назвав війну в Україні "конфліктом, який спровокували США та НАТО". До слова, саме Рамафоса є головою цієї партії. То ж зараз ми спостерігаємо за тим, що ПАР стає все більше схильною до діалогу.

Однак до Києва та Москви навідається цікава делегація, адже тоді, коли ПАР підозрюють у співпраці з Росією, Замбія підтримує Україну, так само як і віднедавна Сенегал.

З позицією Єгипту не все так просто. Американське видання The Washington Post з посиланням на "злиті документи" американської розвідки повідомило, що Єгипет начебто планував таємно відправляти боєприпаси в Росію. У США заявили, що підтверджень цій інформації немає, однак згодом ЗМІ повідомили, що Каїр вирішив змінити позицію та почати виробництво боєприпасів для України.

Варте уваги Від ППО до танків Abrams і F-16: як Єгипет допоможе Україні перемогти Росію

Водночас в Офісі Президента чітко наголошують, що єдина формула миру, яку планує втілювати наша держава – мирний план Володимира Зеленського. Проте офіційний Київ готовий вислухати інші пропозиції.

Однак, який зиск може отримати Україна від візиту "мирної місії" африканських лідерів? Дослідниця-африканістка Марта Олійник-Дьомочко найперше відзначає те, що це можливість безпосереднього контакту між державами на рівні лідерів.

Це добра можливість прямого контакту з африканськими лідерами на найвищому рівні. Президентські візити висвітлюватимуть медіа африканських країн і Україна, таким чином, зможе донести правду безпосередньо до самих африканців. Це можливість показати їм, що насправді чинить Росія, а не ті пропагандистські лозунги, які їм транслює терористична держава через пригодовані ЗМІ,
– наголошує експертка.

Тобто справа не лише в тому, з чим африканські лідери їдуть до Києва, а в самому факті цього візиту, який може зіграти на користь нашій державі.

Однак якщо говорити про ПАР, то в те, що ця поїздка вплине на позицію країни щодо війни, не вірить навіть пані посол України Любов Абравітова. Зокрема через те, що партія влади вважає те, що відбувається у нашій державі "проксі-війною".

Візит не змінить нічого (у контексті позиції ПАР, – 24 Канал). Проте ми не можемо недооцінювати його, адже він є важливим з точки зору того, щоб познайомити тих лідерів, які приїдуть в Україну, з ситуацією та наслідками російської агресії й усвідомленням того, що ця війна має багато облич і багато наслідків не тільки для України чи Європи, але й для Африки,
– наголосила Абравітова.

Що чекає на майбутнє українсько-африканських відносин

Найпершим та пріоритетним завданням дипломатів, які налагоджують контакт з африканськими країнами, є підтримка України у цій війні і доєднання до антиросійських санкцій. Знову ж таки, чим більше держав підтримує нас, тим сильнішою буде наша позиція у світі.

Однак на відносини з Африкою варто дивитися не лише в контексті війни. Так, саме повномасштабне вторгнення спричинило це зрушення, тому що від дій росіян і продовольча безпека африканських держав була під загрозою. Та все ж, українські дипломати налагоджують зв'язки не для того, щоб розривати їх після перемоги, правда ж?

Тому на відносини з африканськими державами варто дивитися не лише через призму війни. Хоча, крім підтримки в ООН Україна могла б отримати і військову допомогу, наприклад, від Єгипту, а може й інших країн. Дослідниця-африканістка Марта Олійник-Дьомочко відзначає, що це питання потрібно опрацьовувати в кооперації зі США та ЄС, як це відбувалося у випадку з Марокко.

Важливо! Однак хтось може заперечити, мовляв, чи в Африки мало власних проблем? Навіть свого часу Папа Римський видав заяву про те, що через війну в Україні світ приділяє мало уваги Близькому Сходу та Африці. Та все ж варто розуміти, що ми не конкуруємо з африканськими державами за увагу до власних проблем, а навпаки, можемо знайти універсальне рішення для багатьох держав через призму того, що відбувається у нашій країні.

Україна зараз бореться з колоніальним минулим. Тому наш досвід може бути не лише цікавим, але й потрібним для держав, які зіштовхнулися з проблемами неоколоніалізму.

Та все ж, Африка – це про набагато ширшу співпрацю. Найперше, про торгівлю, яка може бути взаємовигідною. Наша країна купує на континенті сировину та харчові продукти й продає аграрну продукцію та металургійну сировину. Однак у цьому напрямку можна збільшити товарообіг між державами і для цього є всі передумови.

Відносини з Африкою не варто розглядати лише з позиції війни, хоча цей момент зараз дуже важливий. Це – робота на перспективу. Багато років Африка була на периферії української зовнішньої політики і тому зараз такий маємо результат. Підхід до континенту має бути системним – політика, інформація, культура, економіка, освіта. Лише за таких умов нам вдасться налагодити співпрацю, втілити спільні взаємовигідні проєкти,
– наголошує Олійник-Дьомочко.

То ж українській стороні ще є над чим працювати, однак все ж ми бачимо тектонічні зрушення на континенті, де є вплив російської пропаганди. Зараз важливо показати африканським країнам не лише те, що Росія роками брехала про Україну, а й довести, що ми – потрібний для них партнер, який може поділитися своїм досвідом, зацікавлений у співпраці та економічних зв'язках.

У післявоєнному світі це буде неабияк важливим та допоможе в зростанні економіки нашої держави після кризи, яку спричинило повномасштабне вторгнення.