Відновлення авіасполучення з Росією, якій закрили небо Європа та США, обурило прозахідну частину грузинів. Натомість місцева влада насправді нічого не зробила для фільтрації мігрантів-росіян, які повтікали в грузинські міста. 24 Канал проаналізував, куди проросійська влада в Тбілісі веде народ Грузії.

До теми Грузія дозволила польоти ще одній авіакомпанії Росії: вона літала у Крим

Влітку 2022 року Україна та Молдова отримали статус країн-кандидатів на вступ до ЄС. При цьому Грузія такого ж статусу не отримала.

Чиновники з Брюсселя визнали лише європейську перспективу Тбілісі, натомість заявили, що поспішати не варто, поки не вирішено усіх проблем.

Ми готові надати статус кандидата Грузії, як тільки умови (12 пунктів, запропонованих Єврокомісією, – 24 Канал) будуть реалізовані. Це історичний момент,
– заявив Шарль Мішель на пресконференції саміту ЄС, 23 червня 2022 року.

Для грузинів рішення червневого саміту ЄС стало шоком, проте звинувачувати в провалі вони повинні не Брюссель, а лише власне керівництво, яке самі й обрали та переобрали на радість головному бенефіціару грузинської політики – проросійському олігарху Бідзіні Іванішвілі.


Бідзіна Іванішвілі / фото dpa

Для самого нинішнього керівництва Грузії рішення ЄС сенсацією не стало. Протягом 10 років, що вони перебувають при владі в Грузії, зробили усе можливе, щоб "помножити на нуль" реформи прозахідного президента Саакашвілі та зробити країну слухняним сателітом Росії.

Саме тому слова грузинських політиків про бажання стати членами європейської родини та перешкоди від Брюсселя виглядають одночасно як цинічними, так й інфантильними.

Ми за проведеними реформами набагато, у два-три рази, попереду України та Молдови, це було політичне рішення. Відкрито заявляли, що Україна отримала статус кандидата, тому що вона в стані війни, а Молдова – на межі війни,
прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі, грудень 2022 року.

На стурбованість ЄС у Тбілісі реагують у власний спосіб – роблять великі очі та в усьому звинувачують не себе, а "колективний захід". І так по колу. Десь ми вже таке бачили?

У 2023 році Грузія веде відверту антизахідну політику та відкрито грає на боці Росії. У нинішніх реаліях це означає, що Грузія веде недружню щодо України політику.

  • Варто нагадати про панічне небажання застосовувати нові санкції проти Росії. У 2014 році Грузія приєдналася до санкцій ЄС проти Росії через окупацію Криму. Нині ж Грузія всіма силами уникає запровадження нових санкцій. Офіційне пояснення – побоювання за власну економіку, насправді – це гра на боці Росії.
  • Категорично Грузія відмовляє Україні в наданні бодай якогось озброєння.
  • Також присутні й численні дипломатичні скандали, антиукраїнські заяви грузинських політиків.
  • Окремим пунктом варто згадати відверте та показове знущання грузинської влади над колишнім президентом Грузії і громадянином України Міхеїлом Саакашвілі.

І це створює неабиякий парадокс, адже населення країни активно підтримує Україну та шлях до ЄС. Саме грузинські добровольці складають більшість серед вояків інтернаціонального легіону, що воює нині з російськими окупантами на боці ЗСУ.

Їхня логіка зрозуміла – 20% території Грузії досі окуповано Росією чи її проксі. А перемога України може спровокувати розпад російської імперії. Тоді бойовий досвід, вишкіл і допомога союзників дозволять звільнити від загарбників історичні території Грузії.


Грузинські добровольці в лавах українського армії / фото з фейсбук-сторінки Georgian Legion

Втім, схоже, грузинським патріотам спочатку доведеться відновити конституційний порядок в офіційно не окупованій частині Грузії, щоб не наражатись на ризик удару в спину від власної влади. Адже нині ця влада веде себе як п'ята колона Росії, або як режим Віші в часи окупації Франції нацистами.

Грузинський народ постійно демонструє солідарність з Україною. У нас спільний ворог, який з 90-их років, а потім 2008-го вбивав грузинів, а з 2014 він вбиває українців. Для наших народів цей ворог екзистенційний. Але дехто, схоже, намагається не помічати ракетні обстріли Києва, знищену Мар'їнку, вбитих у Бучі, Ірпені, Ізюмі, викрадення дітей… Дехто, схоже, забув трагедію в Горі. Можливо, комусь здається, що їх це не стосується. І взаємодія з терористами та убивцями – це нормально. Хибна позиція, історія все розставить на свої місця, люди обов‘язково зроблять це також,
голова Офісу Президента України Андрій Єрмак з сумом констатує антиукраїнську позицію чинної грузинської влади, 16 травня 2023 року.

Приводом до жорстокої заяви Єрмака стало "раптове" відновлення авіаційного сполучення між Росією та Грузією. Місцеві авіакомпанії Georgian Airways та "Азимут" швиденько відреагували на заяву Путіна про зняття заборони на прямі польоти до Грузії та скасування запровадженого ще в 2000 році візового режиму для громадян Грузії. Вони таки запустили прямі рейси до держави-агресорки.

Наразі мовиться лише про прямі рейси лише між Москвою та Тбілісі, однак згодом перелік міст точно може зрости.

У 2008-му російські літаки вже прилітали в Грузію, щоб бомбити мирне населення. Зараз вони планують бомбити європейське майбутнє грузинів,
речник МЗС України Олег Ніколенко про забудькуватість, а насправді демарш грузинської влади.

Це символічний жест, адже для Росії давно закрите небо в ЄС та США. Таким кроком Грузія фактично закриває для себе перспективу інтеграції з ЄС на НАТО та стає на шлях інтеграції з Росією. Можливо, за прикладом Білорусі. Принаймні, у Кремлі були б цьому дуже раді.

Рішення "авіаторів" та їхнє благословення грузинською владою вкотре обурило людей. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі різко засудила цей крок та закликала грузинів до бойкоту авіахуліганів.

На жаль, це чи не єдине, що, згідно із законами Грузії, може президент країни. Реальна влада зосереджена в руках прем'єра та правлячої політичної сили – проросійської партії "Грузинська мрія".

Обурені люди вийшли на вулиці і навіть домоглися втечі доньки Лаврова. Проте, на цьому все закінчилося – у влади давно відпрацьовані методики каналізації невдоволення суспільства. І немає жодних підстав вважати, що цього разу буде якось інакше.


Мітинг проти відкриття авіарейсів з Росії біля аеропорту Тбілісі 19 травня 2023 / фото AFP

Виявилося, що заяви грузинської влади про повагу до територіальної цілісності України фактично нічого не варті. За потреби там готові дозволити польоти авіакомпанії, що працює в окупованому Криму. Не можна вважати стратегічним партнером країну, яка не поважає територіальну цілісність України.

До теми У Грузії протести через відновлення прямого авіасполучення з Росією

Грузія опинилася в пастці: нею правлять люди, які діють в інтересах Росії й особливо цього не приховують. При цьому, їх доволі інфантильно обрав саме народ – партія Іванішвілі має непогану електоральну підтримку і вотум довіри завдяки виборцям старшого віку та мешканцям з провінції. А також адмінресурс, який, за твердженням опозиції, дозволяє досягати потрібних результатів.

Тобто грузинський народ не підтримує проросійський курс "Грузинської мрії" і хоче бути частиною Європи, а не варварського "русского міру". Та все одно вперто голосує за тих, хто затягує їх у лапи Москви. І це вже не пояснити фальсифікаціями, адже Грузія – не Росія. І не Білорусь.

Чинна влада країни Грузії добре знається на популізмі, вміє маніпулювати. При цьому опозиція переживає глибоку кризу – вона роз'єднана, розбита та скомпрометована численними скандалами, а найстрашніше – не має власного плану дій.

Схоже, наразі єдиною стратегією є чекати на поразку Росії в Україні та сподіватися на її дезінтеграцію до стадії, коли Кремлю буде вже не до Грузії. Тоді грузинський генерал де Голль забере владу з рук у грузинського маршала Петена.

Це непоганий план, якщо у вас є час, але ж у Грузії його немає. Приклади Придністров'я, Абхазії та Південної Осетії показують, що Росія ніколи не відпускає з рук своїх сателітів, а намагається затягнути їх на дно за собою. Схоже, така доля чекає і на Грузію, адже політика "нам не потрібне членство в ЄС ціною війни" означає не лише відмову від ЄС, а й пряме запрошення до себе "русского міру". Позбутися його буде значно важче.