Передумови
Ставка дохідності за гривневими депозитами у ряді банків плавно доповзла до позначки 26 %. Симптоматично, що напередодні краху зразка 2008 року ставки сягали близько 24 %.
Взагалі, ставки гривневих депозитів давно стали таким собі індикатором кризи ліквідності банків, а отже – передвісником фінансових і курсових потрясінь.
Загалом, щорічні інфляційні осінні сподівання є цілком звичною справою, проте цьогоріч тиск на гривню несподівано виник ще у травні і не припинявся протягом усього літа.
Для того, щоб спрогнозувати найближче майбутнє нашої валюти, згадаємо, які основні чинники впливають на її курс:
1) Резерви НБУ. Офіційно вони становлять трохи менше 30 млрд. дол. США, ще рік тому їх обсяг складав біля 34,5 млрд. Слід зазначити, що в поточній структурі цих ресурсів близько половини – гроші МВФ та інших міжнародних кредиторів.
2) Емісія: в березні грошова маса становила 688,4 млрд. грн., у серпні зросла до 723,4 млрд. грн. (згідно офіційних звітів НБУ). Темпи росту достатньо серйозні і викликані, швидше за все, передвиборною гонкою соціальних обіцянок найбіднішій частині електорату.
3) Зовнішньоторговельне сальдо: за 2011 рік Україна імпортувала більше, ніж експортувала, на суму 10,157 млрд. дол. (дані НБУ). До порівняння, у кризовому 2008 – на 14,35 млрд. дол. більше), а за перше півріччя 2012 р. від’ємний баланс зовнішньої торгівлі вже сягнув розміру 6,194 млн. дол. Щоправда, у липні стан зведеного платіжного балансу покращився – профіцит становив 808 млн. дол. Його формування зумовлене, головним чином, залученням значного обсягу боргових ресурсів з боку Уряду та реального сектору.
Що стосується експорту, то у його структурі традиційно значне місце посідає продукція металургійних підприємств – не мало-не багато, 30% вітчизняного експорту припадає на метали (в основному - чорні).
Динаміка цін на тону сталі на Лондонській біржі зображена на графіку нижче. Коментарі, як кажуть, зайві. Усе це виливається у мільярдні суми недоотриманих прибутків (у валюті, звісно ж) вітчизняними експортерами.
4) Зобов’язання. Валовий зовнішній борг України становить 129 млрд. дол. США, з яких державного боргу майже 30 млрд., порядку 24 млрд. заборгував за зовнішніми запозиченнями банківський сектор, більше 66 млрд. – борг реального сектору економіки, із яких вже майже 30 млрд. становлять короткострокові зобов’язання, котрі мають бути реалізовані протягом наступного року. Звісно ж, для погашення усіх цих боргів необхідною буде валюта.
Як це буде
По суті, керівництво держави не має вибору: необхідність нарощування конкурентоспроможності експортної продукції змушує до скорочення гривневої компоненти її собівартості, а отже, штовхає до девальвації. За великим рахунком, питань три:
1) Коли?
2) Яким буде сценарій розвитку подій?
3) Яким стане курс?
Відповідь на перше питання очевидна: до виборів влада за всяку ціну триматиме курс гривні, стабільність якого у громадській свідомості є певним мірилом благополучності економічної ситуації у державі (очевидно, дається взнаки похмурий гіперінфляційний досвід першої половини 90-их).
Складніше дати відповідь на друге питання. Тут слід погодитись із головою асоціації українських банків Олександром Сугоняко, котрий стверджує, що точно спрогнозувати курс гривні і динаміку його зміни абсолютно неможливо, оскільки нереально передбачити кроки НБУ. Зрештою, велике питання – інфляція буде повзучою і контрольованою, чи процес вийде із під контролю регулятора? Думаю, НБУ не ризикне відпускати гривню у "вільне плавання", оскільки потім на процес буде дуже складно вплинути.
Найімовірніше, як показує досвід, просіданню передуватиме серія коливань котирувань у ту чи іншу сторону, інспірована бажаючими заробити на маніпуляціях із курсом. Це може бути як атака певних банків (як вже було на початку вересня, коли кількома банками на курсових різницях за один день "наварено" було біля 20 млн. дол. чистого прибутку), так і спланована акція з боку осіб, що безпосередньо контролюють НБУ. Так, цікаво буде постежити за поведінкою "Всеукраїнського банку розвитку", який очолює В. Арбузова — мати голови Нацбанку України С. Арбузова.
І нарешті, третє питання, найбільш "кровне" для простих українців – таблички із якими саме цифрами висітимуть у обмінниках. Чи зможе ставка дохідності за гривневими депозитами перекрити імовірну інфляцію?
Банкіри досить стримано прогнозують курс у 8,7 грн/$ до кінця 2012 року, підприємства у своїх фінансових планах також відображають знецінення гривні: знайомий фін. директор однієї із будівельних компаній Львова у своїх розрахунках виходить із співвідношення 9 грн/$. У компанії "Dragon Capital" за економічно обґрунтоване вважають співвідношення десь у 9-10 гривень за 1 американський долар.
Консолідований прогноз курсу гривні станом на кінець 2012 року
Категорія | Прогноз курсу гривні до долара |
Інвестиційні аналітики | 9,3 |
Dragon Capital | 9-10 |
Банкіри (усереднено) | 8,7 |
аналітичний підрозділ Raiffeisen | 8,8 |
Підприємці | 9 |
В принципі, прогнозуючи курс національної валюти, не варто забувати також, що в тому, як котирується гривня до долара, не завжди все залежить від Нацбанку. Присутній як вплив світових ринків, так і можливий момент виходу процесу із під контролю, коли в НБУ не вистачить важелів та ресурсів для стабілізування ситуації.
Наслідки
Для економіки в цілому, швидше позитивні, аніж негативні. По-перше, зростає конкурентоспроможність вітчизняного експорту, по-друге, із огляду на збідніння населення (у валютному еквіваленті) дещо скорочується обсяг імпорту (побутова техніка, автівки тощо). Хоча глобальний колапс економіки, викликаний шаленими зовнішніми запозиченнями, це всього лиш дещо відтермінує.
Для осіб та бізнесів, що мають справи із фінансовими установами, наслідки передбачити складно. Банального кидка, як свого часу у випадку із ВАТ КБ "Надра", не варто виключати.
Для широких мас населення? Хоча для нас стабільність гривні є чимось на зразок священної корови та індикатором благополуччя економіки, загалом нічого суттєво не зміниться – звикнемо жити за нових реалій, як свого часу звикали до курсів 1,76 - 5,05 - 8.
Тарас Шотік