Значення слів "кушпела" та "духопелик" з творів письменника, пояснюємо з посиланням на ресурс #ukrбезпроблем.
Дивіться також Що таке "цвиклі": без них складно собі уявити великодній кошик
Які слова вигадав Панас Мирний?
Мова – це живий організм, який постійно розвивається, змінюється, оновлюється, запозичує чи повертається до забутого. В українській мові чимало слів, але частина з них утворилися не шляхом історичного поступу, а завдяки вигадці творчих людей чи письменників, і поширилися саме завдяки їх діяльності. І ми так до них звикли і уже знаємо значення, що навіть не здогадуємося, що ті, хто зустріли їх вперше кільканадцять років тому, уявлення не мали, про що мова.
Серед таких "вигадників" український письменник Панас Мирний. У його творах, можна знайти слова, які не зустрічалися раніше.
Навіть словники, коли ви заглянете, щоб з'ясувати їх значення, дадуть тлумачення, але щодо походження зустрінете – "походження незрозуміле".
Кушпела – це стовп, клуби пилу, піску, снігу і тому подібне. Те саме, що завірюха (тільки – не мєтель):
- Ось з-за села піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її високо-високо і мчав прямо на село... ("Хіба ревуть воли, як ясла повні?")
Духопелик – удар кулаком по тілу, зазвичай у відчаї.
- Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів – співав. ("Повія").
Частина авторських новотворів Панаса Мирного з часом увійшла до активного словника української мови. Це свідчить про їхню влучність та відповідність – слово "прижилося", значить, воно справді потрібне мовцям.
Звичайно, читаючи його твори ви зустрінете слова, які, щоб зрозуміти, то слід заглянути до словників. Зрозуміло, що сьогодні деякі з них уже вийшли з широкого вживання, але на ХІХ століття були у щоденному вжитку.
Хто такий Панас Мирний
Панас Мирний (справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко) (1849 -1920) – класик української прози, автор соціально-психологічних романів, який не лише реалістично описував життя народу, а й прагнув максимально точно передати живу народну мову та творив нові слова.
Ресурс "Мовимо" наводить ще кілька слів, значення яких одразу і не зрозуміле:
Желіпнути (желіпати) – має два значення. Одне означає кричати або сваритися, інше – голосно плакати чи ревти:
- – Ей, ей! – желіпнуло щось з генеральського двору: – Тікай, хлопче, біда буде!.
- Невеличку дівчинку Маринку, що желіпала на всі хати, Христя узяла на руки, носила, шикала, дзенькала у вікно, – ніщо не помагало.
Завійна – так позначають різкий біль у грудях або животі:
- – О-ох!.. Ти не знаєш, Галю, як мене завійна вхопила... Пече мене... Отут пече... мов хто жару насипав... – показує [Чіпка] на груди.
Завжденний – те, що завжди буває, повторюється, по-іншому – повсякчасний:
- Діти на селі – поміч... Піднялись трохи хлопці, – треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне, на перший раз для дітвори любе призвичаювання.
Колоть – так називають замерзлу грудками грязюку на дорозі:
- З хлібом управились, а одвезти у місто на базар або на ярмарок куди – колоть же така – ні з двору!
Слова від Панаса Мирного / Мовимо




Заглянувши до Тлумачного словника, шукаючи пояснення цих слів, ви знайдете до більшості з них лише цитати з творів Панаса Мирного та тлумачення – "діалектизм".
Мовознавці наводять ще низку слів, які утворилися завдяки письменникові: безталання, злидарство, злидота, безправ’я, страдництво, лиходійство.
Його новотвори легко "прочитуються", бо утворені за зрозумілими моделями:
- додавання префіксів (без- → безталання),
- суфіксальне творення (-ств(о) → лиходійство),
- узагальнення стану чи явища (-ота → злидота).
Такі слова допомагали письменникові точніше змалювати соціальні реалії, внутрішній стан героїв, атмосферу життя українського села. Особливо це відчутно у його відомому романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", де мова персонажів є живою, емоційною та глибоко народною.
Цікаво! Філологи, які готують до НМТ з літератури, придумали "хитрик", щоб запам'ятати ім'я письменника та головний твір – правило трьох "Р": Панас Мирррний → Панас РРРудченко → Хіба ррревуть воли, як ясла повні?
Слова з його творів стали частиною нашої культурної спадщини, бо вони відображають біль, боротьбу й мрії українців. А ви знали про них раніше?
Панас мирний не єдиний, хто вигадував слова, яких бракувало. Раніше ми писали про слова, автором і вигадником яких став Тарас Шевченко.


