Держава давно зробила так, аби судова система стала доступною для громадян, а її прозорість не викликала сумнівів. Цей процес все більше й більше цифровізують, і завдяки цьому успішно діє "Електронний суд", який підвищує оперативність правосуддя та зменшує ризики маніпуляцій. На сьогодні вже запроваджені й інші модулі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку. Відповідачі, адвокати й інші учасники процесу тепер можуть брати участь у засіданні, перебуваючи в будь-якому місці.
В ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу голова Державної судової адміністрації України Максим Пампура розповів про те, як вдалося забезпечити онлайн-доступ до матеріалів справ, швидко отримувати судові рішення й впровадити можливість дистанційної участі у засіданнях.
Дивіться також Як судді заробляють мільйони на наукових ступенях: шокуючі деталі схеми з фейковими дисертаціям
Як електронний суд ефективно змінив систему слухань в Україні?
4 червня 2018 року почалося тестування підсистеми "Електронний суд", і вже кілька років вона успішно працює. Знаємо, що послугами скористалися чимало українців. Розкажіть, як впровадження електронного суду змінило рівень прозорості судових процесів в Україні?
Впровадження електронного суду в Україні значно підвищило прозорість судової системи, забезпечивши онлайн-доступ до матеріалів справ, швидке отримання судових рішень, автоматизований розподіл справ та можливість дистанційної участі у засіданнях. Система "Електронний суд" підвищує оперативність правосуддя та зменшує ризики маніпуляцій.
Один з розроблених модулів – "Електронний кабінет" – це захищений вебсервіс, який дозволяє громадянам, юрособам, адвокатам авторизуватися та отримувати доступ до Електронного суду. Таким чином, вони можуть обмінюватися процесуальними документами та брати участь у судових засіданнях онлайн.
Максим Пампура
Голова Державної судової адміністрації України
Інша підсистема – "Електронний суд" – надає можливість користувачам створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів та ознайомлюватися з матеріалами справи онлайн. Це суттєво скорочує час і ресурси, необхідні для участі у судовому процесі.
Яку приблизну кількість користувачів вам вдалося порахувати?
Загалом на сьогодні зареєстровано більше ніж 600 000 користувачів Електронного кабінету. У 2022 році було 141 000 користувачів, у 2023 році – 133 000, у 2024 році – 157 000, у 2025 році — 170 000 користувачів.
Протягом останніх двох років до судів через Електронний суд подається щорічно понад 5 мільйонів документів:
- за 2022 рік – 975 025;
- за 2023 рік – 2 405 713;
- за 2024 рік – 5 592 354;
- за 2025 рік – 5 137 006.
Для учасників процесу це означає можливість взаємодіяти із судом незалежно від місця перебування.
Люди активно використовують можливості Електронного суду / Фото Ради адвокатів Київської області
Можливість участі в онлайн-засіданнях допомогла людям на різних територіях захищати свої права. Підсистема відеоконференцзв'язку, як бачимо, теж зіграла важливу роль?
Авжеж, вона дозволяє проводити судові засідання за участю сторін, які можуть перебувати у різних містах або навіть країнах. Особливо важливим цей інструмент став під час пандемії COVID-19, а згодом – і в умовах воєнного стану. Із 2022 року проведено близько 6,5 мільйона судових засідань з можливістю дистанційної участі сторін процесу. Лише за 2025 рік було близько 1 мільйона 500 тисяч засідань з можливістю дистанційної участі сторін процесу.
Підсистема відеоконференцзв'язку також забезпечує централізоване зберігання аудіо-, відеозаписів судових засідань та їх протоколів,
– розповів Максим Пампура.
Ще одним важливим прикладом цифровізації є автоматизований розподіл судових справ. Цей механізм забезпечує випадковий розподіл справ між суддями за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Як наслідок – підвищено прозорість судового процесу та мінімізовано ризики втручання в розподіл справ.
Впроваджено також Модуль автоматизованої взаємодії з іншими автоматизованими системами, який забезпечує оперативний обмін інформацією між державними органами та судами, між Єдиним державним реєстром судових рішень та реєстрами й інформаційно-телекомунікаційними системами державних органів.
Завдяки таким рішенням судова система зберегла можливість здійснювати правосуддя навіть у складних безпекових умовах.
Які досягнення в системі правосуддя ви можете виділити?
Варто відзначити функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень, що розпочав роботу у 2006 році, а також автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. В Україні й Закон відповідний є – "Про доступ до судових рішень".
Цифровізація також значно покращила внутрішню організацію роботи судів. Електронний документообіг, що запроваджений у судах з 2010 року, дозволяє працівникам апаратів судів швидше обробляти процесуальні документи, контролювати строки розгляду справ та ефективніше координувати роботу.
Чому людям рекомендують користуватися таким варіантом судового процесу?
Що таке "єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" та хто зобов’язаний реєструватися в ній?
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (або ЄСІТС) – це сукупність інформаційних та телекомунікаційних модулів, які забезпечують автоматизацію діяльності судів, органів та установ у системі правосуддя. Також вона дозволяє обмінюватися документами між учасниками судового процесу, фіксувати судовий процес та переводити засідання в режим відеоконференції.
У системі також відбувається складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизація різних потреб користувачів ЄСІТС.
Реєстрація в Електронному кабінеті відбувається з використанням кваліфікованого електронного підпису та внесенням контактних даних особи. Зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону чи інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику,
– сказав очільник ДСА України.
Відповідно до Закону України №3200-ІХ адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі в обов'язковому порядку. Інші особи створюють свої електронні кабінети добровільно.
Процес реєстрації не важкий: дивіться відео
Наскільки система сьогодні захищена від витоків даних і кібератак, особливо в умовах війни?
Підсистема "Електронний суд" як складова ЄСІТС в Україні побудована з урахуванням вимог кібербезпеки та передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису для ідентифікації користувачів, розмежування доступу до даних за ролями користувачів та передачу інформації виключно через захищені канали зв'язку. Тобто конфіденційність і цілісність даних судової системи забезпечуються. У ній використовуються сучасне антивірусне програмне забезпечення, міжмережеві екрани та криптографічні системи захисту інформації.
Після 2022 року захист системи суттєво посилився, оскільки кібербезпека державних ресурсів стала пріоритетом. Регулярно впроваджуються оновлення, проводиться моніторинг кіберзагроз і вдосконалюються внутрішні процедури безпеки.
У підсумку система навіть в умовах підвищеного навантаження та постійних зовнішніх атак працює стабільно. Загалом, електронний суд можна оцінити як надійний цифровий інструмент, який відповідає сучасним вимогам і забезпечує безпечну взаємодію учасників судового процесу.
"Система розвивається попри труднощі": які виклики подолали на шляху створення системи?
Мабуть, створення такої масштабної системи не було легким? Що ви можете сказати про проблеми під час її розробки?
У цьому питанні слід виділити технічну складність і масштаб, оскільки необхідно було об'єднати в єдину систему суди по всій країні, забезпечити стабільну роботу системи, інтеграцію її з іншими державними реєстрами та захист великого обсягу чутливих даних.
Також викликом стало нормативно-правове законодавство, яке не завжди встигало за технічними змінами. Виникали питання щодо юридичної сили електронних документів, процесуальних строків, порядку обміну матеріалами. Тому частину процедур довелося адаптувати вже в процесі експлуатації системи.
Максим Пампура
Не менш важливими були людський та організаційний фактори: не всі учасники судового процесу були готові до цифрового формату роботи. Хтось не мав достатньо технічних навичок, була досить складна адаптація та зміна підходів до роботи.
Питання кібербезпеки, особливо в умовах постійних атак на державні системи, залишалося пріоритетним. Оскільки необхідно було одночасно забезпечити відкритість судочинства і захист конфіденційної інформації. Попри ці труднощі, система поступово розвивається і зараз уже виконує ключову функцію – забезпечує безперешкодний доступ користувачам до правосуддя в електронному форматі.
Чи планується розширення функціоналу системи?
Планується, що побудова нової Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має завершитися у 2029 році. ДСА України на виконання заходів Дорожньої карти з питань верховенства права та для забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 "Основи процесу вступу до ЄС" розробляє ІТ-рішення в судовій системі.
Передбачено створення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, яка складається з підсистем та модулів. Строки розробки та впровадження визначені. Розроблено та затверджено наказом Концепцію ЄСІКС, якою передбачено створення та розробку:
- підсистеми "Управління персоналом та фінансово-господарською діяльністю органів судової влади";
- підсистеми "Суддівське досьє";
- підсистеми "Єдиний державний реєстр судових рішень";
- підсистеми "Єдиний державний реєстр виконавчих документів";
- підсистеми "Вебпортал суддівської влади";
- сервісу "Аналіз та звітність";
- сервісу "Конструктор відкритих даних";
- підсистеми "Електронний документообіг суду";
- сервісу "Електронна взаємодія";
- підсистеми "Управління навчанням";
- підсистеми "Відеоконференцзв'яок";
- "Сервіс-деск/ITSM".
Також ДСА України на 2026-2029 роки планує забезпечити реалізацію процесів, які будуть забезпечені штучним інтелектом. Наприклад, KR1 – це ШІ-асистент для генерації проєктів судових рішень. І в планах також запровадження KR3 – автоматизованого виокремлення сутностей і збагачення судових рішень.