Основна умова визначення викрадення майна як кримінального правопорушення

Об'єднана палата Касаційного кримінального суду зауважила, що нині застосовується єдине правило, за яким суди повинні кваліфікувати дії порушника як викрадення або заволодіння чужим майном. Про це повідомили у Верховному Суді.

Дивіться також Сусідський конфлікт на Житомирщині через камери та ліхтар: яке рішення ухвалив Верховний Суд

Суд розглядав спір за справою №369/11891/22, де суди попередніх інстанції виправдали двох громадян через відсутність складу злочину. У 2022 році між ними та ще однією особою стався конфлікт. Один з учасників вимагав від особи у військовій формі назвати своє ім'я та посаду, але він не зробив цього, а натомість почав погрожувати, що телефонує до поліції.

Але в якийсь момент обвинувачуваний схопив у чоловіка телефон Iphone та передав його іншому. Після цього вони разом пішли з місця події.

Суди, розглядаючи справу, не визначили, що грабіж стався з корисливим мотивом. Тому це, на їхню думку не можна вважати злочином. Прокурор з таким рішенням не погодився й звернувся до Верховного Суду.

Об'єднана палата ККС переглянула рішення. Суддям вдалося з'ясувати, що людину можна засудити за викрадення або іншу форму заволодіння майном, коли вона мала бажання фактично володіти чужим майном і розпоряджатися ним власний розсуд. Мотиви і спосіб заволодіння майном при цьому не мають значення.

Важливо, що в цій справі суд зазначив про відсутність мотиву, який спонукає особу до заволодіння чужим майном, як ознаку кримінального правопорушення.

Тобто, щоб судити людину за злочини, які регулюють статті 185, 186, 187 Кримінального кодексу України (крадіжка, грабіж, розбій) корисливий мотив не є обов'язковим. При цьому судді визначають, чи було доведено факт прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном. Якщо так – то злочинця можна звинувачувати, а як ні – то його визнають не винним у порушені саме цих норм закону.

Мотиви, які спонукали особу до заволодіння чужим майном, суд теж може враховувати для визначення міри покарання.

У результаті суддя частково підтримав скаргу прокурора та змусив переглянути справу в апеляційному суді вже з правильним визначенням. Зокрема там мають ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, визначити повноту судового провадження та чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

Крадіжка та грабіж відрізняються між собою

В Україні під час воєнного стану покарання за крадіжку та грабіж стало суворішим. Крадіжка, помічена іншими особами, може бути кваліфікована як грабіж. Тоді людина може бути засуджена до ув'язнення, незалежно від обставин.

Тобто зараз закон не розділяє приховану крадіжку, за яку було передбачено штраф, і відкритий грабіж. Суд може призначати мінімум 5 років в'язниці за крадіжку та 7 років за грабіж.