Архів
Курси валют
Погода
29°C
29°C 17°C
  • субота
    30°C 18°C
  • неділя
    31°C 18°C
  • понеділок
    28°C 19°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Легалізація чи роззброєння: що буде з добровольчими підрозділами

Чого варто очікувати?
Чого варто очікувати? / 24 канал

Добровольчі формування, які не увійшли у 2015-му році до державних військових структур, досі воюють на Донбасі і водночас перебувають поза чинним українським законодавством.

До чого може призвести їх непідпорядкованість державі? Що чекає на добровольців: легалізація, переформатування у приватну армію чи силовий розгін? Які плюси та мінуси зрощення із Збройними силами України?

Розібратись у ситуацію пробували юристи та військові ексклюзивно для сайту "24".

Легалізації ­бути?

Змінювати Конституцію з метою створення елементу системи, який називатиметься добровольчим батальйоном і по суті нікому не підпорядковуватиметься, не будуть. У цьому переконана голова "Юридичної Сотні" Леся Василенко.

Читайте також: 30 квітня на Донбасі почнеться Операція об’єднаних сил: що зміниться

Створювати приватні армії Україна теж не може, адже це суперечить міжнародному праву. Легалізація добровольчих формувань можлива лише за обопільних домовленостей.

Для легалізації треба проводити переговори між очільниками добровольчих батальйонів та діючими структурами безпеки й оборони щодо того, яким чином, якою мірою і в якому порядку добровольчі батальйони входитимуть до складу державної системи безпеки й оборони. Домовленості мають бути чітко прописаними нормами закону і змінами до законодавства,
зазначає юрист.

На думку керівника напіввійськової організації "Об'єднання добровольців" Олени Живко легалізація конче потрібна.

"Добровольці з часів козаччини – феномен. Бачимо, як вони традиційно стають захисним щитом для країни. Тому влада має їх легалізувати на вигідних умовах. Сусіди не пасуть задніх у цьому питанні. Хороший приклад легалізації на прикладі Литви й Латвії – "Кастеліти". Але в законодавстві сьогодні ні про яку легалізацію не йдеться", коментує Живко.

Однак, вочевидь, бойове командування добровольчих батальйонів іншої думки. Зокрема Олег Куцин – командир створеної у 2014-му добровольчої чоти "Карпатська Січ", яка згодом влилась до лав ЗСУ, а далі була розформована, вважає, що зараз говорити про легалізацію добровольчих формувань недоречно та запізно. Це питання треба було підіймати у 2015-му, коли Президент оголосив про відвід добровольчих батальйонів з першої лінії, переконаний він.

Держава зробила велику помилку, не знайшовши формули інтеграції добровольчих підрозділів. Тоді вони були сильні, потужні та структуровані. А зараз перебувають у напівмаргінальному стані. Частина підрозділів легалізувалася, частина відійшла у цивільне життя, дуже мала кількість лишається на фронті. Вони не є чітко структурованими, тому говорити про легалізацію зараз недоречно,
вважає командир.

Добровольчий батальйон – прообраз приватної військової компанії?

Вочевидь, ні. Бо приватні військові компанії європейського зразка на комерційній основі виконують відповідні замовлення. Де-факто, вони стають приватними арміями. Натомість добровольчими формуваннями рухає виключно ідея і жодної комерції. Вони виходять за загальну систему керування. І мотивовані інакше. Це – виключно народний спротив, переконаний юрист та військовий Масі Найєм.

Читайте також: УБД для добровольців: хто і чому не хоче урівнювати їх з військовими?

На його думку, перспективи оформлення добровольчих підрозділів у приватні армії за умови розгортання повномасштабної війни цілком можливий. Але лише в системі координат Міноборони, якщо це буде передбачено законом.

Усі ці озброєнні формування зараз мають чітко піддатись законним діям: їх мають або визнати, або переконати здати зброю і перейти на бік легальних військових структур,
говорить юрист.

Чи можливий силовий розгін?

На думку командира "Карпатської Січі" Куцина, для розформування добробатів вистачить просто відповідного розпорядження від Збройних сил України. Силовим шляхом щось вирішувати немає потреби, бо їх чисельність незначна у порівнянні з 2014-м роком, коли ті були сильною монолітною структурою.

Проте юридична оцінка інакша. Розформування силовим методом можливе, бо підстав для їх існування у законодавчому полі немає, констатує юрист Василенко. Натомість є статті у Кримінальному кодексі, за якими відповідальність нестимуть керівників добробатів, а також учасники.

Але на це немає політичної волі.

Держава розуміє, що під час війни добровольчий рух набрав сили в Україні. Його розгін дестабілізаційне рішення у політичному контексті,
коментує Василенко.

А от Найєм вважає, що існування непідконтрольних добровольчих формувань може бути вигідним самій державі.

"Аваков і Порошенко розуміють, що має бути, нібито, народна сила, яка під час загострення конфлікту між цими двома політичними партіями має відіграти роль представника народу. Заради цього УДА й ДУК не розпускають", говорить юрист.

За його словами, якщо буде політична воля дві сторони дійдуть консенсусу. Якщо ні це виллється у те, що патріотів, мовляв, знову зливають.

Треба особливий підхід. Людей, які довгий час захищали Україну, не можна ображати, кажучи, що вони поза законом. Мають розробити стратегію та політику щодо вирішення цього питання, щоб підпорядкувати ці формування в системі чинного законодавства,
додає юрист.

Які плюси й мінуси зрощення добробатів та ЗСУ?

Війна – це чітка структуризація. І на п’ятому році ведення бойових дій у зоні конфлікту за умови існування держави не може бути декілька центрів прийняття рішень. Тому рано чи пізно добробати мають інтегруватись, вважає бойовий командир Куцин.

Але не тим шляхом, яким пішла влада у 2015-му, даючи зобов'язання не розпорошувати сформовані підрозділи серед військових одиниць і свідомо їх порушуючи. Як це було із зведеною штурмовою ротою "Карпатська Січ", яку в 2016-му розформували у 93-й окремій механізованій бригаді.

Читайте також: Один з українських батальйонів відсвяткував 4-ту та останню річницю: що буде з формуванням далі

З мінусів відсутність мотивації і бойового духу в армії. Командир переконаний, що найбільша помилка, яку допустило керівництво держави і ЗСУ у 2015-му році, незмога адекватно інтегрувати добровольчі підрозділи в чинну систему безпеки та оборони.

В армію повернулись старі кадри, які формували ЗСУ за часів Кучми і Януковича. Вони займають домінуючі позиції. Національного духу там мало. Це те, що мали і повинні привнести національно мотивовані вояки добровольчих підрозділів. Бо зупинити російську агресію може тільки високий бойовий дух бійців, мотивація на бій та самопожертва,
додає бойовий командир.

Джерело: 24 канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук