В українському прокаті "Легенда Г'ю Гласса" з'явилася на Різдво, 7 січня. Хоча фільм точно не різдвяний і не сприяє святковому настрою, та однозначно вартий перегляду і претендує на звання одного із найкращих у 2016-му. Вагомий аргумент на користь "Легенда Г'ю Гласса" – його режисер Алехандро Гонсалес Іньярріту, який в 2015-му зібрав чимало нагород за свою стрічку "Бьордмен", у тому числі й "Оскар" за найкращий фільм. Насправді, Іньярріту почав роботу над екранізацією історії Г'ю Гласса ще до "Бьордмена" – контракт мексиканський режисер підписав ще в 2011 році.
Стрічка "Легенда Г'ю Гласса" стала адаптацією романа Майкла Панкі "The Revenant: A Novel of Revenge". Вона так і називається мовою оригіналу – The Revenant, що у дослівному перекладі означає "поверненець" чи "той, хто повернувся". Імовірно, така назва для фільму була би більш успішною, оскільки мало українських глядачів знають хто такий Г'ю Гласс. Та трохи складна назва не вплинула на популярність фільму, в більшості завдяки Ді Капріо, за "оскарною" історією якого уважно спостерігає весь світ.
Іньярріту показує відчайдушну боротьбу американського мисливця Г'ю Гласса (Лео Ді Капріо) за своє життя. Фільм знятий на основі реальної історії про мисливця, що жив у XIX столітті. На тлі конфлікту американців з індіанцями персонаж Ді Капріо самотужки долає близько 300 кілометрів у дикій місцевості заради помсти своєму побратимові. Справа в тім, що Фіцджеральд (Том Гарді) вбив сина головного героя і при цьому самого Гласса закопав в землю у напівживому стані. Основна мета режисера цього фільму – показати тягу до життя і те, як природа може зцілити людину чи, навпаки, знищити.
У "Легенді Г'ю Гласса" чимало жорстоких сцен, які Іньярріту спеціально показував саме так різко і без прикрас, з поваги до подій цієї історії. Фільм супроводжує атмосфера страху, холоду та бруду, завдяки якій глядач отримує чітке уявлення як виглядає виживаня у місці, до якого ще не добралася цивілізація.
Величезний вклад в успішність стрічки зробили Ді Капріо та Гарді, демонструючи неабияку акторську майстерність. Персонаж Гласса виглядає дуже переконливо, а Фіцджеральда за його вчинки і зовсім хочеться вдарити через екран. Тож можна чекати номінації на "Оскар" і для Харді, за другопланову роль.
Якщо ви шукаєте різдвяного настрою у ці дні, то краще перенести візит у кінотеатр на наступний вікенд або обрати інший фільм. Але якщо ваш настрій створюють якісні та видовищні, нехай навіть жорстокі стрічки, то "Легенда Г'ю Гласса" – саме те, що вам потрібно.
Читайте також: "Зоряні Війни: Пробудження Сили" або назад у 1977