Лукашенко торгує людьми заради мільярдів, а Путін готує нову загрозу: есклюзивне інтерв'ю Павла Латушка

Білоруський режим використовує політв'язнів та іноземців як інструмент тиску на Захід, а потенційні домовленості про калій можуть принести Мінську мільярдні прибутки. Водночас зближення Олександра Лукашенка з Москвою створює нові ризики для Європи на тлі можливого розміщення російських балістичних ракет у Білорусі. 

Заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, як Лукашенко торгується із Заходом, чому Європа не поспішає йти на поступки Мінську та які вигоди режим може отримати від домовленостей щодо білоруського калію. Також він оцінив ризики розміщення російських ракет на білоруській території

Лукашенко і "торгівля людьми" в обмін на санкційні поступки

Путін продовжує обстрілювати Україну, завдавати ударів балістикою, атакувати ринки на Харківщині серед білого дня та вбивати мирних людей. Водночас спецпредставник Трампа Стів Віткофф називає його гуманістом за звільнення американця Марка Фогеля, якого сам Путін фактично утримував у заручниках. Наскільки ці політичні трюки Кремля схожі на методи Лукашенка? 

Лукашенко відкрив трек торгівлі людьми, і ми спостерігаємо за цим у прямому ефірі. Він, до речі, зібрав нараду за участю прем'єра, голови КДБ, міністра закордонних справ і постійного представника Білорусі при ООН Рибакова, який є головним переговорником з американцями. Знову обговорювали скасування санкцій в обмін на звільнення політичних ув'язнених. 

При цьому Лукашенко навіть не називає їх політв'язнями, а каже, що їх "називають політичними ув'язненими". Він незадоволений, адже не всі санкції, скасування яких він хоче, зняті. Лукашенко проклав доріжку до такої торгівлі.

Раніше це переважно виглядало як обмін шпигунами, а тепер відбувається за схемою бізнес-угод. Фактично це формула "заручники в обмін на скасування калійних і дизельних санкцій". 

Калійні угоди – так це можна назвати, адже про калій уже заговорив і Путін. Лукашенко дуже хотів домогтися скасування санкцій на білоруський калій. Американці їх зняли, після чого Білорусь відправила 30 тисяч тонн добрив, які вже допливли до Нового Орлеана. 

Мовиться про домовленості між США та Білоруссю, у межах яких Вашингтон послаблює санкції проти білоруського калію, а режим Лукашенка звільняє політичних в'язнів.

Сьогодні повідомили, що ще один корабель вирушить до США. Отже, з Білорусі пливуть добрива, за якими стоять, зокрема, долі українських дітей, а Лукашенко отримує за це політичні й економічні дивіденди. 

Чому він звільняє американських громадян? У січні 2025 року, коли Трамп ще тільки вступав на посаду, Лукашенко одразу звільнив кількох громадян США. Це був жест новому американському президенту: мовляв, я готовий із тобою торгуватися. 

Тепер так само діє Путін. Він робить подарунок Трампу, чудово розуміючи, що той публічно розповість про це, а американські ЗМІ поширять новину. 

Для президента США це вигідно, адже зараз він переживає один із найскладніших періодів своєї політичної кар'єри з погляду рейтингу. Водночас Лукашенко продовжує обурюватися через вимоги американців припинити репресії. 

Згадаймо його останню зустріч зі спецпредставником Трампа Джоном Коулом. Там був присутній американський дипломат Паніка, який раніше працював у місії ОБСЄ та посольстві США в Мінську. У 2000-х роках його навіть затримували під час спостереження за одним із маршів до Дня Волі в Білорусі. 

Тоді Лукашенко прямо погрожував йому повторним затриманням, якщо той порушуватиме білоруські закони. Тепер же Паніка відповідає за білорусько-американські відносини та формування позиції Держдепартаменту США щодо Лукашенка. 

Лукашенко шантажує інші держави й бере іноземців у заручники. Кілька місяців тому в Білорусі затримали громадянина Франції – фотографа, який щось знімав. Його звинуватили у шпигунстві. Як і громадянину Німеччини, якого раніше утримував Лукашенко, йому може загрожувати смертна кара. 

Лукашенко може поставити Франції ультиматум: якщо хочете повернути свого громадянина живим і не допустити смертного вироку, знімайте санкції. Сьогодні він прямо на це натякає. 

Європейський Союз, однак, не збирається скасовувати санкції. Європа дотримується жорсткої позиції: без зміни внутрішньої репресивної політики та припинення підтримки російської агресії проти України жодного послаблення не буде. 

Натомість підхід Трампа має вигляд бізнесової торгівлі, у межах якої фактично торгують ще й людськими долями. 

Лукашенко використовує подібні методи й проти Латвії. Коли американці переконують латвійську сторону почати переговори з Мінськом, а та відмовляється через гібридну агресію Білорусі, Лукашенко спрямовує на латвійську територію групи озброєних мігрантів і провокує інциденти. 

Те саме відбувається з Литвою, коли білоруські повітряні кулі створюють проблеми для роботи аеропортів. Це метод державного тероризму й шантажу: брати іноземців у заручники, створювати проблеми на кордонах і вимагати переговорів в обмін на припинення цих дій. 

Повне інтерв'ю з Павлом Латушком: дивитись відео

Якщо йти на поступки таким режимам після шантажу, немає гарантій, що вони не повторять це знову. Ми вже бачили, що домовленості з ними не працюють: вони погрожують, шантажують, а потім порушують обіцянки. 

Це добре видно на прикладі звільнення політичних в'язнів. З одного боку, добре, що люди виходять на волю. З іншого – репресії не припиняються, а отже, цим можна торгувати нескінченно. 

Під час останнього звільнення на волю вийшли 25 осіб. Це, безумовно, добре, але сподівалися, що звільнять 200 – 300 людей. Водночас після звільнення цих 25 осіб Лукашенко вже встиг ув'язнити вдвічі більше людей. 

Кількість тих, кого визнають політичними в'язнями, зростає. Тож де тут баланс? У результаті кількість політв'язнів постійно збільшуватиметься, а Лукашенко й далі вимагатиме від американців скасувати нові санкції – наприклад, проти "Гродно Азоту" чи інших підприємств. 

Він проситиме тиснути на Європу, а сам продовжуватиме ув'язнювати людей. Скільки це може тривати? Тому і Брюссель, і Вашингтон мають діяти принципово: спочатку зупини репресії, а вже потім звільняй політв'язнів.

Тоді в цьому буде логіка. Інакше це перетвориться на нескінченний конвеєр, у якому Лукашенко постійно створюватиме нових заручників, щоб вимагати чергових поступок.

Чому Європа не хоче знімати санкції з режиму Лукашенка?

Ви спілкуєтеся з високопоставленими європейськими дипломатами та політиками. Який рецепт вони пропонують, щоб протидіяти гібридним атакам Білорусі, які не припиняються, а лише посилюються, і водночас не йти на поступки Лукашенку? 

У Брюсселі сформували підхід, який підтримують ключові країни, зокрема Німеччина та Франція. Вони не бачать підстав для скасування санкцій проти режиму Лукашенка через масштабні репресії всередині країни та гібридні атаки. Навіть якщо атаки на Польщу припинилися або зменшилися на литовському напрямку, проти Латвії вони тривають. 

Згадаймо також диверсії, до яких причетні білоруські спецслужби. Зокрема, під час інциденту в Лейпцигу, коли планували підірвати український літак, встановили щонайменше двох громадян Білорусі, які брали участь у цій спецоперації. 

На високому рівні в міністерствах закордонних справ Франції та Німеччини мені підтвердили, що ці країни не мають наміру знімати санкції з Лукашенка. Водночас вони не хочуть посилювати санкційний тиск, пояснюючи це тим, що американський переговорний трек дає змогу звільняти політв'язнів. 

Але, на мою думку, ці два напрямки потрібно розділяти. Можна застосовувати принцип батога і пряника: Європа має демонструвати батіг, а американці можуть продовжувати переговори. Як би важко нам не було сприймати ці схеми торгівлі людьми та калійно-дизельні угоди, якщо вони допомагають звільняти політв'язнів, то добре. Нехай цей процес триває. 

Але головне, щоб американці домоглися припинення репресій. А для цього потрібно посилювати санкційний тиск на режим Лукашенка. Вони розуміють лише силу. 

Коли хтось називає Путіна гуманістом, то чому б тоді не назвати гуманістом і Лукашенка? Йдеться про людей, на руках яких кров українців і білорусів, які вчинили численні міжнародні злочини. 

Добре, що Європейський парламент підтримав Міжнародний кримінальний суд і присудив премію Сахарова. Водночас ми бачимо непослідовність у політиці США. Минулого тижня щодо Ніколаса Мадуро пролунали звинувачення у злочинах проти людяності, зокрема тортурах. 

А Путін і Лукашенко вже нібито не міжнародні злочинці, а гуманісти. Чому? Тому що Білорусь та Україна розташовані далеко від Сполучених Штатів. Це дуже непослідовна політика.

Лукашенко може отримати до мільярда доларів на калійних угодах?

Яку реальну вигоду Трамп отримує від калійних угод із Лукашенком? Чи може Білорусь заробити настільки багато завдяки послабленню санкцій, щоб це було вигідно самому режиму? 

Давайте подивимося, що отримає Лукашенко. За оцінками наших економістів, додаткові доходи від угоди зі США можуть становити від 600 мільйонів до 1 мільярда доларів. Коли США запровадили санкції проти "Білоруськалію", компанія була змушена продавати продукцію за демпінговими цінами. 

До санкцій білоруські калійні добрива купували 107 країн, зокрема Китай, Індія та Бразилія. Однак покупці розуміли, що придбання продукції під американськими санкціями може загрожувати вторинними обмеженнями, тому вимагали нижчих цін. 

У результаті вартість калію падала на 50 – 80 доларів за тонну. Дорожчими ставали й перевезення, адже транспортні компанії брали на себе додаткові ризики. Фінансові установи, які забезпечували розрахунки за калій, також побоювалися вторинних санкцій і підвищували комісії за перекази. 

Ми підрахували ці втрати з урахуванням того, що минулого року Лукашенко експортував через Росію 11 мільйонів тонн калію.

Коли білоруський режим заявляє про загрозу світового голоду й вимагає від Європи зняти обмеження на транзит, це не відповідає реальній ситуації. "Білоруськалій" експортував ті самі 11 мільйонів тонн і до американських санкцій, і минулого року. Проблема не в обсягах постачання на світовий ринок, а у фінансових втратах Лукашенка через санкції. 

Саме вони, за нашими оцінками, могли сягати мільярда доларів. Тепер перше судно з 30 тисячами тонн калію вже прибуло до США, пройшло митне оформлення та розвантажилося. Є підтвердження, що вирушить і наступне судно. 

Фактично це сигнал споживачам у всьому світі, що купувати білоруський калій знову можна без попередніх санкційних ризиків. 

Крім того, США зняли санкції з керівника "Білоруськалію" Рибакова. На мою думку, це ще одна поступка режиму Лукашенка. Важливо пам'ятати, що на підприємстві звільняли працівників, багатьох ув'язнювали та змушували виїжджати з країни. Водночас "Білоруськалій" фінансує військово-промисловий комплекс і режим Лукашенка, а прибутки від його діяльності забезпечують, зокрема, людей із найближчого оточення білоруського керівника та його родину. 

Є й інший важливий аспект: підприємство пов'язують із вивезенням українських дітей. США заявляють, що тема захисту українських дітей для них важлива, але під час цих переговорів її, схоже, не порушували. 

Чому б не вимагати від Лукашенка надати списки дітей, яких вивезли до Білорусі, а потім доправили до Росії? Звичайно, він навряд чи погодиться, адже це могло б підтвердити його причетність до воєнних злочинів. Водночас у санкційних рішеннях Європейського Союзу від 26 лютого прямо зазначено відповідальність "Білоруськалію" за незаконне переміщення щонайменше 2 050 українських дітей до табору, яким володіє компанія. 

Отже, головне питання полягає не лише в тому, скільки Трамп може отримати від цих домовленостей. Послаблення санкцій дає білоруському режиму можливість відновити прибутки, яких він втрачав через обмеження. При цьому питання відповідальності за репресії та незаконне переміщення українських дітей залишається відкритим.

"Білоруськалій" / DR

Чому Мінськ боїться розміщення російської балістики в Білорусі?

Лукашенко зустрічався з міністром оборони Росії Андрієм Бєлоусовим і заявив, що вони можуть не переживати щодо зобов'язань із захисту рубежів Союзної держави. Водночас Зеленський, посилаючись на дані розвідки, не виключив, що Путін тиснутиме на Лукашенка, щоб розмістити в Білорусі балістичні установки. Не факт, що Лукашенко на це погодиться. Що нам варто розуміти в цій ситуації?

Почнімо із зустрічі Лукашенка та Бєлоусова. Якщо говорити про балістику, то потрібно розуміти, що зараз уже не 2022-й і не 2023 рік, коли Лукашенко надав територію Білорусі для масованих ракетних ударів по Україні. Тоді по українських містах було завдано понад 800 ракетних ударів. Це і було повномасштабне вторгнення. 

Згадайте літак А-50, який управляє бойовою авіацією. Він злітав із Мачулищ під Мінськом, але після того, як наші партизани разом з українцями фактично пошкодили його, більше туди не повернувся. 

Сьогодні Лукашенко розуміє, що Україна може відповісти. Лукашенко усвідомлює, що поява балістики на території Білорусі матиме для нього плачевні наслідки, якщо її спробують застосувати проти України. За втягування Білорусі у війну, надання своєї території та військову допомогу Росії Лукашенко несе особисту відповідальність. Він скоює воєнний злочин – злочин агресії. 

Однак наразі логіка розміщення балістики в Білорусі не простежується. Знаєте чому? Україна не має систем протидії російській балістиці. Росія може завдавати ефективних, з її погляду, ударів по українських містах, оскільки Україні бракує ракет Patriot для їх перехоплення. 

Відповідно, Росія може запускати ракети як зі своєї території, так і з тимчасово окупованих українських земель. Навіщо тоді розміщувати балістику в Білорусі та наражати союзника на небезпеку? 

Але якщо Україна отримає засоби протидії й зможе збивати російську балістику, тоді питання використання території Білорусі постане гостріше. Адже від білоруського кордону до Києва лише близько 150 кілометрів. Тоді виникне питання: що робитиме Лукашенко? Чи зможе він упертися й сказати: "Ні, я не хочу балістику"? 

Він опиратиметься, адже Мадяр його попередив. Пам'ятаєте, Броуді говорив про "500 цілей на Білорусі"? Україна теоретично може завдавати ударів по військовій інфраструктурі, військових частинах та об'єктах Росії на території Білорусі. 

Білоруське суспільство поставиться до цього негативно, і навіть оточення Лукашенка не аплодуватиме можливому застосуванню балістики з білоруської території. Я переконаний, що Україна цього не пробачить. 

Якщо Лукашенко розмістить балістику й спробує її застосувати, він стане ціллю для України. І Лукашенко це усвідомлює. Мені здається, що заявою Зеленський зіграв на випередження. Він фактично публічно попередив Лукашенка: я знаю про такі плани, але ти пам'ятаєш, про що ми говорили, якщо ти спробуєш це зробити.

Нагадаємо Володимир Зеленський попередив Олександра Лукашенка, що розміщення російських балістичних ракет у Білорусі означатиме пряме втягування країни у війну проти України. За даними української розвідки, Кремль може тиснути на Мінськ, щоб розширити використання білоруської території для повітряних атак.

Водночас Лукашенко продовжує спілкуватися з американцями, намагається налагодити відносини з європейцями, але паралельно демонструє Росії свою відданість. Як трактувати його зустріч із Бєлоусовим і постійні військові навчання? 

Лукашенко грає на всіх фронтах. Він намагається налагодити відносини з американцями, стукає у двері європейців, але водночас демонструє росіянам: я ваш найкращий друг і повністю відданий вам. Він заявляє, що Білорусь виконує всі зобов'язання, на її території розміщене угруповання військ, вона захищає західні кордони й готується до війни, хоча нібито хоче її уникнути. 

Тобто Лукашенко показує: я роблю все, чого ви від мене хочете. Наприклад, сьогодні оголосили, що в Білорусі створять тисячу загонів народного ополчення. Усі ці навчання, про які ми говоримо з ефіру в ефір, також мають продемонструвати військову готовність і лояльність Москві. 

Сторони погодили проведення чергових навчань "Щит Союзу" у 2027 році. Раніше їх переважно проводили на території Росії, за винятком одних із перших навчань, які відбулися в Брестській області. Цього разу вони не уточнили, де саме проходитимуть навчання, і не назвали чисельності залучених військ. Лише повідомили, що затвердили задум їх проведення. 

А тепер уявімо, що Росія запропонує провести "Щит Союзу" на окупованих територіях України, ближче до реальних бойових дій. Для Лукашенка це буде виклик. Формально він повинен буде виконувати союзницькі зобов'язання, а фактично – погодитися на відправлення білоруських військових під потенційні удари українських безпілотників і ракет. 

До речі, сьогодні також оприлюднили інформацію, що 418 білоруських військовослужбовців навчаються у військових вишах Росії. Крім того, через Міжвидовий центр бойової підготовки в Муліно Нижньогородської області пройшли навчання 1315 білоруських військових. 

Це потенційно створює умови для посилення проросійських настроїв серед білоруських військових. Там їх навчають не лише військової справи, а й російської ідеології та ідеології так званої "спеціальної військової операції". 

Тож Лукашенко фактично присягається Кремлю у вірності: "я ваш навіки, Володю, я повністю ваш". Бєлоусов зі свого боку заявив, що міжнародна обстановка продовжує деградувати. Але хто довів її до такого стану? Хто створив усі ці військові загрози й є їх першопричиною? 

Сам Бєлоусов говорить про погіршення міжнародної ситуації, а міністр оборони Білорусі Хрєнін особливо нічого не коментує. Та що він може сказати, якщо фактично перебуває на побігеньках у Бєлоусова? 

Зеленський попередив Лукашенка, зігравши на випередження. Лукашенко намагатиметься маневрувати, але якщо Путін тиснутиме сильніше, чи зможе він відмовитися? Чим це може загрожувати Лукашенку та білоруській економіці? Росія ж може скоротити закупівлі й фінансування. 

Безумовно, Росія має досить суттєві важелі впливу. До 70% білоруського експорту припадає на російський ринок. Але це наслідок одновекторної політики Лукашенка. Зараз білоруська економіка демонструє зростання приблизно на 2%, однак воно забезпечується переважно внутрішнім попитом. 

Споживчий попит підтримує економіку, зокрема завдяки сільському господарству: врожай був кращим, ніж у будь-який рік із 2019-го. У промисловості зростання фактично немає. В інших секторах людям виплачують зарплати, які не підкріплені відповідним зростанням продуктивності праці. 

Тобто відбувається перегрів споживчого попиту: люди витрачають гроші, купують товари, і завдяки цьому зростає економіка. 

Як довго це триватиме – велике питання. Є ще одна стаття в білоруському бюджеті – "Безоплатна допомога іноземних держав". Щороку бюджет отримує мільярди в межах цієї допомоги. І зрозуміло, про яку державу йдеться, – Росію. 

Фактично білоруська економіка живе завдяки російським дотаціям. Тому коли я чую, що там усе добре, бордюри пофарбовані, травичка зелена, то варто пам'ятати: Лукашенко отримує ці гроші від Росії. А розплачується за них національними інтересами Білорусі.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.