Втім, самі білоруси воювати не хочуть. Про те, чому не варто перейматися через білоруських військових, що буде з війною в Україні та чому Лукашенко не поспішає допомагати Путіну –ексклюзивно сайту 24 каналу розповів засновник першого воєнного братства Білорусі й першої парамілітарної організації "Білий легіон" Сергій Бульба.
Читайте Не більше ніж тисячі військових байдуже з ким воювати, – генерал-майор запасу Ягун про Білорусь
Жодна наземна та сухопутна операція для України не страшна
Напад Путіна на Україну не став для мене несподіванкою. Звичайно, ми намагалися самі себе вмовити, що все, на що здатний Путін, – це ввести війська до псевдореспублік на Донбасі. Ми прогнозували якось так, і думали, що це у нього просто такі "шлюбні ігри" з Байденом, що він лякає Байден таким чином.
Але за три місяці до цих подій ми почали смикати українське керівництво – і Генштаб, і силові структури – щоб в Україні нам дозволили формування якоїсь білоруської визвольної структури, яка в перспективі потім могла б піти звільняти Білорусь.
Але цю діяльність зустріли не дуже, бо Україна все ж таки сподівалася, що співучасті Білорусі у разі війни не буде, тому наші пропозиції оцінили досить погано. Тим не менш, коли події так почали розгортатися і коли з білоруського боку полетіли літаки, вертольоти і ракети, українці задумалися про те, що ми все ж таки мали рацію.
У Росії немає жодних шансів / Фото Getty Images
Я допомагаю, як можу. І для себе я вважав за потрібне знати картину повністю, а сидячи в окопі, картину повністю не зрозумієш. Тому буквально за два тижні до початку війни ми з друзями з волонтерського фонду проїхали по старому "нулю": від Маріуполя, Красногорівки і аж до Слов'янська.
Подивившись мужикам-офіцерам у вічі, я залишився абсолютно внутрішньо спокійний. Я пам'ятаю 2014 рік, коли приїжджав під Мар'їнку, Маріуполь, дивився у вічі військовим та розумів, що там повна втрата орієнтирів, система координат його зруйнована, тобто. він ніби й захищає Україну, але в очах у нього – сум'яття та нерозуміння. І я завжди згадую їхні слова, що ми тут всі загинемо за Україну, і я по-дружньому їм казав: "Стоп, мужики, якщо ви всі загинете за Україну, хто перемагатиме за Україну?"
Зараз, проїхавшись тим же регіоном, я повернувся з абсолютним почуттям внутрішнього спокою. Тому що я побачив мужиків, які дуже вмотивовані, які знають, що й навіщо вони роблять. І я вважав, що Росія не має жодних шансів, навіть чисто виходячи з морального духу і стану офіцерського складу. Хоч би що Росія робила, шансів у них жодних. І зараз я переконаний у тому, що жодна наземна та сухопутна операція для України не страшна, а страшне те, що вони творять – авіація та їхні ракети.
Формально Білорусь робить вигляд для Путіна, що вона готова, але насправді вона ні до чого не готова
Я і сам колишній офіцер, а офіцери, які залишилися в Білорусі, кажуть мені, що немає підстав заявляти, що Білорусь готова вступати у війну. Так, білорусів начебто підняли, і техніку всю з тривалого зберігання відновили. Формально Білорусь робить вигляд для Путіна, що вона готова, але насправді вона ні до чого не готова. Це так очевидно.
Якби білорусам сказали йти і воювати з поляками, литовцями, тобто тими, кого російський телевізор називає "гейропою", то, можливо, білоруси знайшли б у себе якусь мотивацію. Але з Україною ні в кого немає мотивації воювати.
Я розумію, що лукашенківський електорат підтримує Лукашенка та Росію – для них це одне й те саме. Якби Лукашенко не був послідовником російської політики, то вони б за нього не голосували і Москва б його не підтримувала. Єдиний спонсор тероризму в Білорусі – Росія, яка постійно вибори визнає, і фінансово Лукашенко підтримує, і силовими методами.
Я до того, що білорусам просто на голову не налазить, чому вони мають воювати з Україною. Ми дивилися соціологічні опитування, і там із тієї третини, яка підтримує в Білорусі Лукашенка та Росію, лише 3% за участь у війні. І це взагалі з усього населення Білорусі.
Білоруси завжди жили в російському інформаційному просторі. І для багатьох протверезінням став 2014 рік. При всій цій пропаганді, що в Україні нібито йде своя громадянська війна, білоруси не тупі, щоб вірити в це. Люди подивилися на інформацію, зіставили її та зрозуміли, що якби не Росія, не було б жодної війни у 2014 році. І багато хто вже тоді зрозумів, що Росія – це не те, що вона намагається собою представляти.
Росіяни завжди хочуть когось "рятувати", правда незрозуміло від кого / Фото Getty Images
Нам же в Білорусі, що русаки розповідають, що є славні хлопці з псевдореспублік на Донбасі, і їх ображають погані "бендерівці", як вони кажуть. І їх треба покарати та відучити ображати. І це вставляють білорусам у голову. Але розумні люди все чудово розуміють, і бачать, що все зовсім не так.
У 2007 році я зі своїм покійним другом Миколою Березовим, який у складі "Азова" потім загинув під Іловайськом, склали доповідь про те, що Росія збирається воювати з Україною. Ми тоді зустрілися із заступником голови ДУСі (Державне управління справами – 24 канал) та із заступником голови СБУ. Вони тоді обидва погортали нашу доповідь, і кажуть, начебто все правильно пишете, але ж цього бути не може.
І я після цього був дуже вражений, заїхав до свого однокурсника, який давно звільнився і жив під Харковом. І кажу Генці (другу – 24 канал), що війна скоро буде, спитав, за яку збірну він виступатиме. Генка, не замислюючись, відповів, що він росіянин і воюватиме за Росію. Прийшов 2014 рік, у нас було 25 років, як ми отримали звання лейтенантів, і на зустріч приїхав цей Генка і відкрито заявив, що він бандерівець. Каже, що 15 років живе під Харковом і йому ніхто кривого слова не сказав, що він росіянин чи говорить російською. Каже: "Тут якісь чорти прийшли мене рятувати, а мене не треба рятувати".
Німеччина 1939 року та Росія 2014 року й надалі стають дуже схожими
Путіну відверто нема чим зайнятися. Він вкрав усе, що міг, він підпорядкував собі все, що міг, і тепер шукає, щоб ще такого вчудити. І ось це своє накрадене треба захищати до останнього росіянина. І перш ніж до нього прийдуть і запитають, а де ти все це взяв, то йому краще вигадати якусь "Новоросію", "Староросію", "Діроросію", щоб народ був зайнятий.
Я з подивом дивлюся, що Німеччина 1939 року та Росія 2014 року й надалі стають дуже схожими. Навіть форма російська дедалі більше мімікрує і стає схожою на стару есесівську форму. Навіть зовні вони схожі, не кажучи вже про внутрішній зміст. Адже росіяни впевнені, що вони єдині на планеті розумні, єдині знають, як правильно чинити і повинні рятувати всіх, незрозуміло правда від кого і від чого.
Це Росії хочеться уявити процеси, що відбуваються, ніби йде боротьба націоналізмів. Що є російський націоналізм, український націоналізм, білоруський. Але я дійшов висновку, що немає боротьби націоналізмів, є різні стилі життя та боротьба за свободу.
По суті, тільки в Україні відбувається зміна влади. Так, шумно, але вона відбувається і це нормально. Це те, чого не вистачає ні Білорусі, ні Росії, де ці корисні копалини, що Лукашенко, що Путін дірвалися до влади і фіг їх видереш звідти. І в цьому якраз немає нічого хорошого.
Я приїхав до України у 2014 році, залишився тут і не жалкую. Росія любить стверджувати, що в Україні щось не так, але Україна жива та вільна. Мене тут чудово розуміють по-білоруськи. Я перебрався до Львова, і я скрізь розмовляю білоруською, всі мене розуміють і жодних питань ні в кого не виникає. Навпаки, іноді питають, з якого я регіону України. Не бачу тут жодного націоналізму.
Білоруси не розуміють, навіщо їм воювати з українцями / Фото Getty Images
Лукашенко для Путіна здійснив повну зачистку Білорусі
Наразі стався досить паскудний для нас момент – це тиха окупація Білорусі. Росія характерна тим, що вона вміє приймати якісь концепції та крок за кроком їх здійснювати. Союзний договір Росії та Білорусі був підписаний за пізнього Єльцина.
Нашого героя тоді купили на тому, що хитрий номенклатурник Єльцин пообіцяв Лукашенку, що він такий молодий та розумний, і бути йому його наступником. Єльцин не сказав, що він ще мінімум 20 особам це говорив. Але наш герой вирішив, що він такий перспективний, що йому дістанеться російський престол, і тоді він був готовий підписати все, що завгодно.
Тоді у Мінську почали проходити масштабні демонстрації, адже цей проєкт не знаходив підтримки. І я повертаюся до того, що Росія вміє послідовно крок за кроком ламати волю народу – нашими ж руками. У тому ж 1996 році міліція була частиною народу. На демонстраціях ми могли з ними побитися, а потім на пиво сходити.
А за ці 20 років із силовиків виховали окрему касту, зараз це не просто не частина народу, це якісь небожителі, які нас ганяють і луплять, тримають усіх у страху та мають за це певні привілеї. І в них немає сумнівів, що всі вони правильно роблять.
Плюс, у нас провели серйозну зачистку. У 2020 році народу набридло це знущання під назвою вибори. Лукашенко виграв свої перші вибори, потім наступні. А з 2005 року вибори проводяться за одним сценарієм – йому просто малюють якісь цифри. У 2020 році всім це настільки набридло, все ж таки цікавляться, хто голосував за Лукашенка, а виявляється, що за нього голосував кожен п'ятий, якщо не менше, то звідки беруться ці 80%?
Тоді народ вийшов на протести як міг, через своє виховання – з квіточками та обіймами. Усі сподівалися, що від Лукашенка втомилися навіть силовики, і вони можуть перейти на бік народу. Але силовики зрадили народ. Якби не вони, то 2020 року все було б інакше. Але вони порахували, хто ж ще так їх годуватиме і дозволить таке свавілля, коли їм усе можна.
Після 2020 року Лукашенко почав масово саджати всіх, хто брав участь у цих протестах. Почали жорстко садити людей у в'язниці, за якийсь репост могли дати чотири роки в'язниці. У такий спосіб вони зашугали людей. Вони садили на 15 діб, а потім давали змогу виїхати з країни. Якщо ти не зорієнтувався та не поїхав, тоді тебе садили вже на довше. Вони свідомо створили істерію – якщо тебе випустили, треба валити з країни. І таким чином із Білорусі виїхало близько 300 тисяч людей.
Пасіонаріїв в будь-якому суспільстві – 4 – 5%, то фактично ми маємо зачистку всього пасіонарного поля Білорусі. Лукашенко для Путіна здійснив повне зачищення.
За темою Неможливість втягнути Білорусь – військово-політична поразка Росії, – Арестович
У Білорусі говорили про те, щоби взяти на озброєння алгоритми Північної Кореї. Я був дуже здивований, мені здавалося, що в 21 столітті у центрі Європи будувати Північну Корею – не просто дикість, а щось нездійсненне. Тим не менш, цих пасіонаріїв видавили з країни, і я задумався, що насправді вони будують цю Північну Корею з династією Лукашенка, у нього ж цілий виводок цих синків.
Лукашенко давно знав про плани Путіна напасти на Україну / Фото Getty Images
Росія на нас проводить свої соціальні експерименти. Вони щось запроваджують, якщо це відбувається у Білорусі, вони запроваджують це у Росії. То я хотів би застерегти російських ура-патріотів, які радіють, що в Білорусі буде Північна Корея. Якщо вона у Білорусі буде, вона і у вас буде. І я не хотів би, щоб ні я, ні мої діти жили в такому суспільстві.
Лукашенко знав про напад на Україну ще з 2020 року
Лукашенко, ця наволоч, він про плани Путіна щодо нападу на Україну знав ще з 2020 року. При цьому він нікому нічого не сказав та продовжував нарощувати бізнес. Для Білорусі Україна є другим бізнес-партнером після Росії. Але цей лицемірний товариш продовжував посміхатися, викачувати гроші та нікому про війну не повідомляв.
Він розраховував, що непереможна російська армія зайде в Україну, всі затремтять, здадуться, а Лукашенко зайде разом з русаками і щось тут помародерить. Якийсь морський порт, про який він давно мріяв, собі забере чи ще щось.
А тут виявилося, що увійшли ці бурятські танкісти, а їх тут ніхто не радий бачити, з хлібом-сіллю не зустрічають, а, навпаки, б'ють із різного калібру. А хто не має калібру, той з вилами бігає. І приходить протверезіння, адже добре брати участь на боці явного фаворита, тоді ти можеш сміливо забігти і запитати: "хто тут проти нас з Володею?". А коли Володя програє, вже не хочеться зізнаватись, що ти з ним.
Він паскудний (Лукашенко – 24 канал), але дуже інтуїтивний. У селянського мужика є інтуїція, яка недоступна для інтелігента. Інтелігент думатиме, перебиратиме варіанти, а цей просто тваринним розумом відчуває, що робити.
Путін використав усі варіанти, щоб змусити Лукашенка ввести війська в Україну / Фото Getty Images
Лукашенко у Білорусі як намісник. Щось йому дають робити, але, наприклад, те, що відбувається у військовій сфері, йому не довіряють. З початком цих навчань, після яких Росія ввела війська в Україну, генштаб Білорусі почав обурюватися через те, що вони взагалі не знали про це.
Білоруський генштаб виступав у ролі статистів або дізнавався про все з преси взагалі. Те саме з небом – у Мінську ще Лукашенко може чимось розпоряджатися, що й куди літає, а все, що на південь – повністю контролює Росія. Білоруси лише як співучасники – снаряди підвозять і бензин.
Українці з білорусами розуміють один одного без перекладача, а росіяни нас – ні / Фото Getty Images
Росія стільки часу тримає Лукашенка лише тому, що він такий самий совок. У нього в голові ті самі алгоритми, він як був радянським, так і залишився. Свого часу, коли його ставила Москва, там і розраховували, що він буде одним із ініціаторів відновлення СРСР. Тому для нього жодних протиріч немає. Військову контррозвідку він давно віддав у руки сусідам. І ті самі вирізали все пробілоруське, що там зароджувалося.
Наразі Лукашенко бачить, що виступати на боці Росії – це дуже нерозумно. Але я остерігаюсь, щоб якась група не провела провокацію і потім не сказала Лукашенку, що білорусів розстріляли погані бандерівці, тому ми повинні мститися. Я ось цього моменту дуже остерігаюсь.
Якщо Білорусь і введе свої війська – це не вплине на перебіг війни. З усіх 45 тисяч, там більш-менш боєздатні – 15 тисяч. Для України – це нестрашно та некритично. Пам'ятаєте, коли німці набрали завойовані народи та почали змушувати їх іти разом із собою, тоді з'явився термін "полонені румуни". Нині у цій ролі виступатимуть білоруси. Тому що мотивації ніякої, розуміння, навіщо потрібна ця війна – жодного. Навіть, якщо вони й підуть, я сподіваюся, що за першої нагоди вони здаватимуться.
Зараз в Україні вирішується майбутня доля не лише Білорусі, а й усієї Росії. Тому тут є надзвичайна важливість моменту. Для білорусів – це така сама свята війна, як і для українців. Усі ми розуміємо, що якщо переможе Росія – у білорусів немає жодних шансів. А якщо переможе Україна, хоча навіть не якщо, я переконаний, що переможе Україна, то моя мрія – це визвольний похід на Москву, але обов'язково через Мінськ.
Москва – це український проєкт, ви його колись починали, вам його закінчувати
Те, що Росія каже, що ми триєдині – про що взагалі розмова? Ми з вами один одного розуміємо без перекладача, а вони не розуміють. Вони ліплять, що Київська Русь – це мати російських міст. А ви яке відношення до цієї Русі маєте? Ніякого ж.
На мою думку, Путін поводиться зараз так, що Берлін 1945 року переїде до Москви, не знаю якого року: 2022-го чи 2023-го. Вставлю таку фразу, що Москва – це український проєкт, ви його колись починали, вам його закінчувати. Ми згадуємо, що великий князь Ольгерд колись ходив на Москву, але не став її знищувати, від нього просто відкупилися тоді. І ми його часто згадуємо поганим словом.
Путін та Лукашенко вже цілому поколінню зіпсували життя. Люди приходять реалізовувати свої проєкти, але всім ці проєкти скасували, бо дві якихось істоти грають у Радянський Союз. Він не потрібний нікому. Хотілося б, щоб вони пішли.
Також і з росіянами – там 70% підтримують те, що робить Путін, пишаються ним. А коли прийде щось зовнішнє, ми й від них почуємо, що вони насправді були не за Путіна. А ось на Білорусь я сподіваюсь. Сподіваюся, що вона здатна сама очиститися. І я сподіваюся, що Україна допоможе звільнитися Білорусі від Росії.
Яка ситуація на кордоні з Білоруссю – відповідь Рівненської ОВА: дивіться відео