Епідемія загострила та виявила вразливі місця в здатності публічної влади – державної влади та місцевого самоврядування – вчасно та ефективно реагувати на виклики задля безпеки людей. Так само епідемія засвідчила, наскільки важливим у демократії є інституція публічної влади та довіра громадян до обґрунтованості рішень і дій, до яких влада вдається сама і закликає своїх громадян.
Тому досвід того, як публічна влада та люди реагують на виклик епідемії є виразним тлом для дослідження суспільної стійкості. Переживаючи обмеження у доступі до певних послуг через загрозу епідемії, люди здатні краще оцінити, наскільки ті, чи інші послуги є для них критичними та наскільки люди обізнані, хто відповідає за надання таких послуг – державна влада, місцева влада, чи приватний власник, і які очікування від держави у наданні цих послуг.
Епідемія стала передовсім викликом для системи охорони здоров'я. Водночас реакція на загрозу здоров'ю громадян і запобігання перенавантаженню закладів охорони здоров'я зачепила діяльність суміжних сфер. Виявилося, що такі сфери як освіта, транспорт та комунальні послуги також є дуже чутливими до загроз.
Звіт, який презентується нижче, досліджує очікування чи припущення людей стосовно послуг, які для них є критичними ( Частини І та ІІ), а також пропонує оцінку стійкості критичної інфраструктури крізь аналіз законодавчого поля, яке регулює питання власності та управління критичною інфраструктурою, а також політичного контексту в якому це поле формувалося ( Частина ІІІ).
Частина І Дослідження уявлень мешканців щодо особливостей функціонування систем життєзабезпечення [результати кількісного дослідження]
Частина ІІ Дослідження функціонування систем життєдіяльності населення в умовах національного карантину [кейс-стаді]
Частина ІІІ Інституційна спроможність: Юридичний і політичний контекст [стiйкість інфраструктури]
Оскільки царина суспільної стійкості та стійкості критичної інфраструктури є новою у дослідженнях, автори проєкту не так претендують на вичерпність висновків і рекомендацій, як мають на меті заохотити подальший пошук рішень для України.
Дослідження проведено за фінансової підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні, Відділу публічної дипломатії НАТО та Трасту Чорного моря Німецького фонду Маршала.