Генерал-майор армії США Тімоті МакҐайр стоїть на холодному причалі порту Кайзерґафен в німецькому Бремерґафені. В нього за спиною – величезний біло-синій фрахтер "Resolve", з якого з'їжджають перші танки "Абрамс". Ця світлина облетіла увесь світ. Сигнал зрозумілий: Америка тут, Америка – в Європі, готова захистити та підтримати своїх партнерів по НАТО. Саме тому генерал МакҐайр не втомлюється повторювати свою фразу про операцію "Atlantic Resolve":

Це знак того, що Сполучені Штати нарощують зусилля зі захисту миру та безпеки європейського континента.

З початком нового року ці зусилля отримали черговий видимий вираз: так звану "Залізну бригаду" бронетанкових військ США було перекинуто зі штату Колорадо до Польщі, звідки її підрозділи в лютому повинні будуть розподілені по країнах Східної та Центральної Європи. 4000 військових, 87 танків, вантажівки, прицепи, ремонтні комплекси перевантажуються в Німеччині на потяги, аби в середині січня вирушити до Польщі. "Серйозна транспортна операція", – вважає командир німецької військової бази Бремерґафена генерал-майор Йозеф Блотц.

"А що на це скаже Кальтенбруннер?"

"Atlantic Resolve" є частиною ініціативи Барака Обами, яку він висунув у 2014 році. Суть її полягає в підтримці європейських союзників: кожних дев‘ять місяців повна бригада військ США змінює іншу бригаду в Європі за принципом ротації.

Одна бригада приходить – інша йде,
– коротко пояснює генерал-майор Двейн Ґембл.

Це означає – американські війська не "укорінюються" на новому місці, а навчаються швидким передислокуванням з місця на місце, швидкій реакції на умови, які постійно змінюються.

Слід зізнатись: виглядає це все красиво та войовниче. Але незрозуміло, як воно продовжуватиметься в майбутньому. Адже новий президент США Дональд Трамп неодноразово повторював під час своєї передвиборчої кампанії, що йому не подобається, коли Америка витрачає стільки грошей на утримання своїх військ в Європі – нехай, мовляв, європейські союзники ліпше збільшують власні армії, за власний кошт, а не сподіваються на заокеанського дядечка.

Знову ж таки, той самий Трамп постійно розповідає про своє бажання поліпшити стосунки з кремлівським шефом, але ж Путін традиційно вбачає в американській військовій активності в Європі "провокацію": масована американська військова присутність вельми заважає "гібридній війні", яку він намагається розширити на весь європейський континент. Тож в його розумінні "поліпшити відносини" з Америкою найкраще можна буде, якщо американці підуть собі додому та віддадуть принаймні східноєвропейські країни йому на поталу. Чи схоче Трамп такого "поліпшення"?


Тим часом перші американські танки вже прибули у Польщу

Тож можлива зміна приоритетів у зовнішній політиці США, теоретично, може завдати удару по всьому НАТО. Обама, який йде у відставку, разом з іншими лідерами країн та урядів Альянсу ухвалили влітку рішення про створення в 2017 році міжнаціональних бойових частин, чисельністю десь у тисячу солдатів у кожній, які будуть базуватися в Польщі, Литві, Латвії та Естонії. Керувати ними повинно саме американське командування з Польщі. Тож на "воцарення" Трампа, принаймні, командування НАТО в Брюселі дивиться доволі спокійно: адже це рішення було вже схвалено Конгресом США, отже, новому президентові, якщо він забажає його скасувати, доведеться для цього виводити свою країну з Альянса – а на подібне він навряд чи піде, та й справа ця неможлива.

Принаймні, так вважає Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг – про це він розповів в одному з інтерв‘ю, яке дав напередодні новорічних свят. За його словами, НАТО так чи інакше доведеться озброюватись в Європі, якщо зважати на агресивні дії Росії, і Америка не залишиться осторонь цього процесу. З ним погоджується один із ведучих німецьких політологів, керівних кафедри політології Інституту Східної Європи при Вільному університеті Берліна, Клаус Зегберс: "Ситуація з європейською бепекою протягом останніх двох років докорінно змінилася", – вважає він. За його словами, останні пересування військ в Європі не можна назвати "розширенням НАТО на Схід":

Радше, зважаючи на український досвід, мова йде про те, аби підтримати ефективність та довіру до НАТО, наприклад, у випадку з Естонією, аби привнести стабільність в ситуацію – і це вкрай не подобається Москві.

Танки "за мир" і танки "за війну"

Втім, американські танки в Європі вкрай не подобаються не лише Москві. Німецька партія "лівих", домовившись ще з двома десятками ліворадикальних угрупувань, заявила про проведення в Бремерґафені демонстрації протесту під гаслом: "Ні – розмахуванню шаблями, зупинити пересування військ!". Цікаво, що невдоволені не тільки її представники, відомі своїми палкими симпатіями до кремлівського "демократа чистої води", але й бранденбурзькі політики з правлячої в Німеччині Соціал-демократичної партії (СДПН). Так само, як свого часу гучно лунало гасло "Росіяни йдуть!" – у Бремерґафені "ліваки" на різні голоси повторюють: "Янки йдуть!".

Аргументи проти "марша "Залізної бригади" наводяться стандартні: подібні пересування лише провокують, мовляв, росіян, і взагалі – танки миру не несуть. Саме таким чином, зокрема, висловився шеф бранденбурзького відділення партії "лівих" Крістіан Ґерке – за сумісництвом, віце-прем‘єр-міністр цієї федеральної землі. Прем‘єр-міністр Дитмар Войдтке, який очолює в Бранденбурзі СДПН, також не пасе задніх – втім, він висловився трохи обачніше:

Нікому не допоможе, якщо з обох боків уздовж кордону їздитимуть танки.

На його думку, слід налагоджувати діалог з Росією.

На жаль, діалог з Росією аж ніяк не заважає російським "придбаним у воєнторзі" танкам протягом трьох років вільно їздити українськими теренами, захопленими "настамнєтскімі" військами. Панове Ґерке та Войдтке, скоріш за все, про це чули, але, вочевидь, дотримуються думки, що росіянам можна. Російські танки – вони ж мирні. Людям вони не загрожуть, тільки українцям...

Насправді, в тому, що "ліве" керівництво федеральної землі Бранденбург виявилось таким войовничим у справі захисту "русього міра" від американських танків, нічого дивного нема – його зв‘язки з Кремлем не є таємницею. Колишній прем‘єр Бранденбурга Матіас Платцек очолює нині так званий "Німецько-російський форум" та відомий, як один з найбільш активних в Німеччині "пропутинців". Він же виступає за легалізацію анексії Криму. Щодо його наступника на цій посаді, Дитмара Войдтке – тут справа дещо інша. У зв‘язках з Кремлем він досі помічений не був, проте в цьому випадку його позиція – більш ніж незрозуміла. Справа у тому, що, очолюючи уряд Бранденбурга, він водночас є уповноваженим федерального уряду Німеччини зі зв‘язків із Польщею. Тією самою Польщею, на захист якої від "гібридних військ" прибула американська танкова бригада.

Що ж, слід розуміти, що в умовах гібридної війни, яку веде Росія проти Європи, подібне вже не є новиною. Головна зброя цієї війни – не танки, не літаки і навіть не ядерні ракети. Головна зброя – брехня. Нестримна, безстидна, яка не визнає ні кордонів, ані фактів. Саме вона перетворює російську анексію – у "вимушений самозахист", російську агресію – в "громадянську війну", а союзника по НАТО – в "мілітариста". У такому розкладі панам "розумітелям Путіна" боротися за мир легко, приємно та вигідно.

Читайте також: Війська НАТО не готові до загрози із сторони Росії, – британський генерал