1 
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у розмові з 24 Каналом наголосив, чи можуть у цій конфронтації сторони сісти за стіл переговорів. Він також пояснив, як сьогодні ситуація щодо обстрілів відрізняється від попередніх років.
Вихід на дипломатію можливий будь-коли
Пендзин відзначив, що у дипломатичні перемовини можна увійти з будь-якої фази війни. Загалом зараз відбувається підняття ставок перед початком хоч якоїсь дискусії.
Проте сьогодні ситуація принципово відрізняється від ще недавніх подій 2024 – 2025 років. Росіяни нині дійсно почали бити по будь-яких об'єктах, зокрема, по підприємствах роздрібної торгівлі. Проте вони це робили так чи інакше і раніше – можливо, це не було масовим явищем. Однак у 2026 році виявилося, що у цю гру можна грати вдвох. І сьогодні надзвичайно велика кількість ударів припадає на логістичну інфраструктуру Росії,
– підкреслив економіст.
Водночас з цієї ситуації, як вважає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, можна вийти. Ба більше, ця війна на виснаження сприятиме тому, що принаймні Росія швидше почне рухатися в напрямку хоч якихось домовленостей.
Чи зможе Україна своїми ударами примусити Росію до миру: дивіться відео
В Україні через російські удари по портовій інфраструктурі не продано 10 мільйонів тонн збіжжя. Також, за його словами, доволі серйозні фінансові проблеми мають українські аграрії. Однак аналогічна ситуація склалася і в Росії. Вона оголосила Чорне море місцем ненадійного судноплавства. Росіяни не вивезли достатньо велику кількість збіжжя, а Росія є одним з найбільших, принаймні в нашому регіоні, експортерів пшениці.
Окрім цього, нафтова криза в Росії набагато сильніша і глибша, ніж в Україні. До того ж в нашій країні ми не відчуваємо сьогодні дефіциту пального – є коливання ціни на нього залежно від ситуації на світовому ринку нафти. В Росії ж реальний дефіцит пального, який надзвичайно сильно зачепив аграрний сектор,
– наголосив він.
За даними Центрального федерального округу, фермерському господарству на добу видають 100 літрів дизелю, що викликає обурення у російських фермерів. Тому у них є дуже велика проблема щодо збору врожаю. І це не може не стимулювати російську владу, вважає економіст, до певних рухів, адже якщо не зібрати врожай, годувати російське населення цієї зими не буде чим.
Тому, ймовірно, посилення українських ударів по російських об'єктах може сприяти швидшому примусу Росії до миру. Водночас якщо не будуть досягнуті принципові домовленості щодо вільного неба, ближче до опалювального сезону росіяни можуть атакувати енергетичну інфраструктуру України,
– припустив Олег Пендзин.
Він додав, що також занепокоює те, що раніше під час ворожих атак спершу було кілька хвиль дронів, потім – реактивні "Шахеди" і після – декілька балістичних ракет. Зараз ситуація серйозніша, адже противник завдає ударів саме балістичними ракетами.
Зазначимо, що, за словами Володимира Зеленського, під час атаки 5 серпня ворог застосовував 24 балістичні ракети, 4 ракети типу "Циркон"/"Онікс" та 115 ударних безпілотників – переважно реактивних. Росіяни поцілили по складських приміщеннях цивільних підприємств, а також по об'єктах інфраструктури й залізничній станції. Внаслідок атаки у Києві та Київській області загинули 17 людей, ще 44 особи зазнали поранення.