"Путін продовжує знищувати Росію": Накі про удари по "Яндексу", загрозу Європі та провали армії

У Росії після атак на дата-центри виникли масштабні збої цифрових сервісів, а українські безпілотники продовжують уражати об'єкти паливної інфраструктури та протиповітряної оборони. Водночас європейські спецслужби попереджають про можливе розширення російських диверсій, тоді як усередині армії країни-агресорки наростає невдоволення проблемами із забезпеченням.

Російський опозиційний журналіст Майкл Накі в огляді для YouTube-проєкту 24 Каналу проаналізував наслідки ударів по російській інфраструктурі та нові загрози з боку Кремля. Значну увагу він приділив і заявам Дональда Трампа, пояснивши, як американська політика може вплинути на подальший перебіг війни.

Удар по дата-центру "Яндекса" спричинив масштабні збої

У Росії почали масово виходити з ладу сервіси, якими щодня користуються мільйони людей. Перебої торкнулися виклику таксі, доставки, банківських застосунків, роботи магазинів та інших послуг, пов'язаних із хмарною інфраструктурою "Яндекса".

Однією з причин став удар по дата-центру компанії у Володимирі. Після повідомлень про атаку безпілотників "Яндекс" заявив про порушення електропостачання в зоні доступності Yandex Cloud, яка фізично розташована в цьому місті. Невдовзі почали надходити повідомлення про проблеми в роботі сервісів із різних російських регіонів.

На думку Накі, масштаб наслідків пов'язаний із тим, що російські дата-центри сконцентровані на відносно невеликій кількості майданчиків. Через це пошкодження одного об'єкта може впливати на роботу багатьох компаній, які користуються його потужностями.

Усього цього вдалося досягти лише трьома атаками. Як я вже розповідав раніше, російські дата-центри – найбільш незахищена ціль у світі. Їх мало, вони дуже сконцентровані, і всі перебувають у зоні ураження українських дронів,
– наголосив Накі.

Дата-центр у Володимирі розташований у мікрорайоні Енергетик. Перший майданчик компанія запустила там у 2017 році, а в березні 2026 року відкрила поруч ще один об'єкт потужністю 40 мегаватів, розрахований приблизно на 2800 серверних стійок.

Після оголошення дронової небезпеки у Володимирській області місцеві жителі почали публікувати фотографії масштабної пожежі. OSINT-аналітики видання Astra, вивчивши знімки, дійшли висновку, що горів дата-центр "Яндекса". Згодом компанія підтвердила повну зупинку роботи об'єкта внаслідок атаки безпілотників і повідомила, що ніхто не постраждав.

Збої виникли в роботі Yandex Home, Yandex Music, "Телемосту" та хмарної інфраструктури компанії. Водночас користувачі повідомляли про проблеми з викликом таксі у Пермі, Красноярську, Владивостоці, Улан-Уде, Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі, Москві та інших містах.

Перебої не обмежилися територією Росії. Помилки під час замовлення автомобілів виникали також у Сербії, Казахстані, Білорусі та Вірменії. У Ростові-на-Дону пасажири скаржилися на недоступність служб таксі, а водії не могли ввійти до робочих застосунків або користуватися навігацією.

У водіїв таксі не працює застосунок. Вони не можуть навіть увійти до своїх облікових записів, а в тих, кого не викинуло із застосунку, збита навігація. Підтримка "Яндекса" для водіїв недоступна. У групах таксистів пишуть, що проблема є у всіх,
– розповів один із водіїв, свідчення якого навів журналіст.

Проблеми виникли й у співробітників служби підтримки, які не могли користуватися власними робочими програмами. За повідомленнями читачів Astra, перестали нормально працювати застосунки Fix Price та "Магніту", а частина користувачів через збій Yandex Pay втратила доступ до банківських послуг.

На момент огляду "Яндекс" продовжував оцінювати стан своєї інфраструктури. У компанії не могли назвати точних термінів відновлення пошкодженого обладнання.

Російський "суверенний інтернет" виявився вразливим

Атаці у Володимирі передували повідомлення про ураження інших дата-центрів компанії. 8 жовтня безпілотники атакували об'єкт у Сасові Рязанської області, а наступного дня з'явилася інформація про удар по дата-центру в Калузі.

Після цих подій "Яндекс" уточнив умови надання послуг, включивши атаки безпілотників до переліку обставин непереборної сили. У компанії пояснили, що відповідні положення вже були присутні в документах частини сервісів, а нові зміни лише уніфікують їх і не змінюють чинних правових механізмів.

Подібні рішення ухвалюють й інші російські компанії. Ozon повідомив, що з 13 жовтня припиняє дію програма страхування товарів продавців від масових пошкоджень, зокрема внаслідок атак безпілотників. Причиною назвали зміну умов покриття відповідних ризиків на страховому ринку.

Водночас наслідки ударів для самого "Яндекса" поки важко оцінити. Компанії потрібно не лише відновити пошкоджені потужності, а й забезпечити роботу сервісів, які залежать від її хмарної інфраструктури.

Чи означає це, що "Яндексу" кінець? Я б поки не поспішав, тому що такого раніше в історії людства буквально не було. Чи зможуть вони адаптуватися? Чи вдасться оперативно перенести все в інші дата-центри й чи не стануть вони наступними цілями для ударів? Усе це поки відкриті питання,
– пояснив Накі.

Журналіст порівняв нинішню ситуацію з українським досвідом захисту цифрової інфраструктури. Після початку повномасштабного вторгнення Україна за підтримки європейських партнерів почала переносити значні обсяги даних на закордонні сервери. Такі резервні потужності дозволяли швидше відновлювати роботу сервісів після російських атак.

Російська влада натомість роками розвивала концепцію так званого суверенного інтернету. За поясненням Накі, законодавчі обмеження на розміщення даних за кордоном ускладнюють створення аналогічних резервних систем, а концентрація цифрових потужностей усередині країни робить наслідки ударів відчутнішими.

Росія раніше сама атакувала українські дата-центри, а її Міністерство оборони публічно висміювало тимчасові перебої цифрових сервісів. Накі нагадав, що Україна неодноразово заявляла про готовність відповідати на російські удари дзеркальними діями.

Я б насправді волів, щоб у Росії залишалися робочі сервіси "Яндекса" і банки, щоб узагалі не було жодної війни. Однак Росія продовжує цю війну. Путін продовжує знищувати Росію, розбиваючи її об Україну вщент,
– сказав журналіст.

Значення цих атак виходить далеко за межі одного інтернет-сервісу. На хмарній інфраструктурі "Яндекса", за наведеними даними, працювали приблизно 17 тисяч корпоративних клієнтів, серед яких банки, торговельні компанії та транспортні сервіси.

Серед прикладів Накі назвав Т-Банк, "Магніт" і сервіси придбання залізничних квитків. Він припустив, що в разі продовження ударів у нинішніх масштабах Росія може втратити значну частину звичної інтернет-інфраструктури. Водночас здатність компаній перенести свої системи на інші потужності залишається відкритим питанням.

Трамп прагне угоди, неприйнятної для України

Поки Росія стикається з наслідками українських атак, Дональд Трамп продовжує звинувачувати українське керівництво у відсутності мирної угоди. Президент США заявляв, що Володимир Зеленський мав можливості домовитися про завершення війни, але не скористався ними, а також висловлювався про необхідність його заміни.

Накі вважає, що американський президент сприймає капітуляцію України як найпростіший шлях до припинення бойових дій. Однак пропозиції, про які говорить Трамп, за оцінкою журналіста, передбачали б виконання російських вимог, а не взаємоприйнятний мир.

Трампу дуже хотілося б, щоб Україна капітулювала. Це, на його думку, розв'язало б усі проблеми на світі. Власне, ті угоди, які має на увазі Трамп, і були пропозиціями капітуляції. Зеленський їх відхилив, і правильно зробив,
– наголосив Накі.

На його переконання, заяви про готовність Кремля припинити війну не можна відокремлювати від умов, на яких Росія погодилася б це зробити. Путін може декларувати бажання домовитися, але водночас продовжувати вимагати від України поступок, які вона не готова прийняти.

Журналіст також звернув увагу на зміну ситуації на фронті. За його оцінкою, Україна не лише стабілізувала значну частину лінії бойового зіткнення, а й активніше проводить власні наступальні дії. Накі навів показник, за яким близько 60% бойових зіткнень нині ініціює українська сторона.

Російська армія, як він стверджує, втрачає більше людей, ніж може залучити до війська, а українські удари по НПЗ, логістиці та дата-центрах створюють додаткові проблеми для країни-агресорки. Попереднього місяця, за озвученими даними, було встановлено новий рекорд застосування українських безпілотників середньої дальності.

Попри це, Трамп може вдатися до нових кроків, спрямованих на тиск на Україну. Серед можливих ризиків Накі назвав обмеження передачі американських розвідувальних даних і виникнення проблем із використанням Starlink.

Чи може він припинити передачу розвідданих Україні, а то й доступ до Starlink? Загалом може. Хто йому завадить? Він уже показував протягом свого терміну, що для нього закон не писаний,
– зазначив журналіст.

Водночас він не вважає такий розвиток подій найбільш імовірним. На думку Накі, подальші рішення Трампа залежатимуть не лише від його особистого ставлення до Зеленського, а й від внутрішньополітичної ситуації у США.

За опитуваннями, на які послався журналіст, більшість американців підтримують Україну й вважають, що президент США недостатньо тисне на Путіна. Важливе значення мають і проміжні вибори до Конгресу, до яких на момент розмови залишалося менш ніж місяць.

Вибори до Конгресу можуть обмежити можливості Трампа

Напередодні проміжних виборів Трамп намагається продемонструвати результати своєї економічної та зовнішньої політики. Одним із таких кроків стали його заяви щодо закупівель російського дизельного пального, які Накі пов'язав зі спробою вплинути на ціни та настрої американських виборців.

Водночас рішення викликало критику американських політиків з обох партій. Республіканець Браян Фіцпатрік анонсував двопартійну ініціативу проти закупівель російської нафти, а колишній віцепрезидент США Майк Пенс розкритикував послаблення санкційного тиску на Росію.

Сенатори-демократи Джин Шахін, Чак Шумер та Елізабет Воррен також виступили проти дозволу на закупівлі російського дизеля. Вони назвали такий крок зрадою України, європейських союзників і національних інтересів США.

Політична суперечка відбувається в умовах, коли республіканці ризикують втратити контроль над Конгресом. На початку року перемога демократів у Сенаті здавалася малоймовірною, однак рішення Трампа щодо Ірану, тарифів та внутрішньої політики, за оцінкою Накі, погіршили перспективи його партії.

Водночас можлива перемога демократів не гарантує автоматичного відновлення масштабної підтримки України. Навіть контролюючи обидві палати Конгресу, вони не зможуть ігнорувати президентське вето та інші обмеження американської політичної системи.

Я не дуже впевнений, що одразу після того, як Конгрес, можливо, стане повністю демократичним, ми побачимо швидкий розворот американської підтримки України. Вони зможуть блокувати певні дії Трампа, причому досить оперативно, але не факт, що зможуть проводити власні рішення,
– пояснив Накі.

Посилення демократів могло б створити додаткові можливості для контролю над діями Білого дому. Однак ухвалення законів, які передбачають нове фінансування України або інші суттєві зміни політики, все одно вимагатиме складних домовленостей.

Найсприятливішим для України сценарієм журналіст назвав можливий розкол усередині Республіканської партії. Якщо її представники вирішать, що політика Трампа загрожує їхньому політичному майбутньому, вони можуть почати дистанціюватися від президента.

Найкращий для нас сценарій – це коли республіканці відмовляться від Трампа й разом із демократами оголосять йому імпічмент. Але я вам описую найбільш оптимістичний сценарій. Його, найімовірніше, не буде,
– припустив журналіст.

Більш реалістичним він вважає варіант, за якого демократи отримають більший вплив у Конгресі та зможуть обмежувати окремі рішення президента. Накі застеріг, що не спеціалізується на американських виборах і вже помилявся в прогнозах, тому не береться впевнено передбачати результат голосування.

Сумніви викликає і практична користь потенційної дизельної угоди з Росією. США самі експортують дизельне пальне, а високі ціни пов'язані з нестачею продукції на світовому ринку. Навіть заявлені обсяги можливих закупівель, на думку журналіста, навряд чи зможуть суттєво змінити ціни до виборів.

Тому він закликав оцінювати насамперед реальні рішення американської адміністрації, а не її заяви. Можливість нового обмеження допомоги Україні Накі не відкидає, проте наразі вважає такий крок малоймовірним.

Російські спецслужби готують нові загрози для Європи

Поки тривають суперечки щодо американської підтримки України, європейські розвідки повідомляють про можливе посилення російських диверсій. Financial Times із посиланням на представників спецслужб п'яти європейських країн написало, що Кремль наказав розширити підготовку насильницьких операцій проти цивільних осіб.

Потенційними цілями називають керівників оборонних підприємств, зокрема генеральних директорів компаній, які виготовляють безпілотники та комплектуючі для них. За інформацією джерел видання, Росія прагне послабити співпрацю європейського оборонного бізнесу з Україною.

Активізацію таких планів європейські спецслужби пов'язують із відсутністю значного просування російської армії на фронті та економічними труднощами країни-агресорки. Зокрема, у повідомленні Financial Times йдеться про підготовку замахів, які раніше вважалися надто ризикованими навіть для російських спецслужб.

Кремль розпорядився розширити диверсійну діяльність у Європі, зробивши одним із пріоритетів підготовку вбивств цивільних осіб. Цілями російських спецслужб називають керівників європейських оборонних підприємств, зокрема невеликих компаній, які виробляють безпілотники,
– навів Накі повідомлення Financial Times.

Керівник німецької контррозвідки Сінан Селен, виступаючи перед депутатами Бундестагу, попередив про підготовку Росією цілеспрямованих насильницьких дій проти окремих людей. Для цього можуть використовувати державні структури або підконтрольних їм виконавців.

Німецьке Федеральне відомство з охорони конституції посилило роботу з оборонними підприємствами. Керівникам компаній рекомендують подбати про особисту безпеку, а деякі з них уже залучили додаткову охорону, зокрема під час закордонних поїздок.

За даними джерел Financial Times, основну роль у підготовці можливих замахів відіграє російська військова розвідка ГРУ. Водночас її співробітники дедалі активніше взаємодіють з організованими злочинними угрупованнями та використовують агентурні мережі, які працюють у кількох країнах.

Європейські спецслужби вже виявляли підозрілу активність поблизу будинків та робочих місць потенційних жертв. У деяких випадках, за повідомленням видання, вдалося виявити та зупинити підготовку нападів.

Проте, як наголошують співрозмовники Financial Times, Росії не обов'язково доводити кожну операцію до фактичного вбивства. Загроза сама по собі може змусити представників оборонних підприємств переглядати свої рішення щодо співпраці з Україною.

З погляду Росії головна мета залишається психологічною. Уже змушуючи людей відчувати, що вони можуть стати мішенню, вони досягають ефекту. Вони хочуть, щоб люди двічі подумали, перш ніж вести бізнес з Україною,
– пояснив один зі співрозмовників Financial Times у європейській розвідці.

Накі також згадав повідомлення Міністерства юстиції США про викриття мережі, яку американське слідство пов'язує з підготовкою вбивств російських опозиціонерів і диверсій у Європі та США.

Серед попередніх випадків журналіст навів розкриття американською та німецькою розвідками у 2024 році ймовірного російського плану вбивства генерального директора оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера. Цей випадок він розглядає як один із прикладів загроз, про які нині попереджають європейські спецслужби.

Українські дрони атакували російську ППО та нафтовий термінал

Українські безпілотники продовжують атакувати військові об'єкти та паливну інфраструктуру на території Росії. У ніч із 10 на 11 жовтня повідомлялося про удар по позиції російської протиповітряної оборони в Сочі, де сервіс супутникового моніторингу NASA FIRMS зафіксував пожежу.

За даними, які навів Накі, займання зафіксували приблизно о 2:29 за місцевим часом. Місяцем раніше в цьому районі також повідомляли про ураження російської системи С-300 з подальшою детонацією ракет.

Під час попередньої атаки українські безпілотники завдавали ударів і по нафтовій інфраструктурі Сочі. Зокрема, йшлося про об'єкти "Роснефти" та "Лукойл-Югнефтепродукта", де, за аналізом супутникових знімків, було знищено або пошкоджено кілька резервуарів.

Видання "Мілітарний" також повідомляло про втрату росіянами двох пускових установок С-300 та зенітного ракетно-гарматного комплексу "Панцир". На думку Накі, пошкодження засобів протиповітряної оборони впливає на можливості Росії захищати інші об'єкти від українських безпілотників.

Росія продовжує зазнавати втрат від українських атак, і слабшає система протиповітряної оборони. Це дає українцям можливість проводити ще більше атак,
– пояснив Накі.

Іншою ціллю українських безпілотників став нафтовий термінал у Ростові-на-Дону. За повідомленнями моніторингових каналів, було атаковано об'єкт із перевалки нафтопродуктів Новошахтинського НПЗ у Залізничному районі міста.

Термінал має пропускну здатність близько 3,5 мільйона тонн продукції на рік і резервуарний парк загальним об'ємом приблизно 60 тисяч кубометрів. Його використовують для експорту нафтопродуктів та постачання пального російській армії.

На фотографіях і відео очевидців було зафіксовано велику пожежу, а займання також підтверджували дані супутникового моніторингу. Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав атаку на регіон, повідомив про займання складських промислових потужностей і шістьох постраждалих унаслідок влучань по житлових будинках. Безпосередньо про удар по нафтовому терміналу він не заявляв.

Крім того, надходили повідомлення про пошкодження двох суден в Азові та залізничного мосту в Ростові, рух яким тимчасово перекривали.

Тим часом командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді оприлюднив результати роботи своїх підрозділів. За його інформацією, від початку 2026 року загальні безповоротні та санітарні втрати російських військових, завдані підрозділами СБС, досягли 100 тисяч осіб.

100 тисяч живої сили противника – безповоротні та санітарні втрати від початку 2026 року. 150 тисяч за 16 місяців із моменту створення угруповання СБС. Це верифіковані в системі "Дельта" результати роботи підрозділів Сил безпілотних систем,
– повідомив Бровді, дані якого навів Накі.

За 16 місяців підрозділи СБС, відповідно до оприлюдненої командувачем інформації, здійснили приблизно 2,7 мільйона ударних і розвідувальних місій та зафіксували понад 591 тисячу унікальних ворожих цілей.

Водночас Росія продовжує атакувати українські міста. Накі нагадав про удар по Запоріжжю в ніч із 9 на 10 жовтня, після якого, за озвученими даними, загинули 20 людей, серед них четверо дітей, а ще 34 людини звернулися по медичну допомогу. Восьмеро постраждалих були госпіталізовані, зокрема двоє дітей.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.

"Крах інфраструктури Яндекса, диверсії ГРУ в Європі та корупція в армії РФ": дивіться відео