Вимагає, аби українською оголошували зупинки в тролейбусі, оформляли платіжки. Суд вершили російською, тоді звернувся і з позовом на суд. Приймати такий позов Феміда взагалі відмовилася.
“Повністю відмовив у позові і мотивує відмову тим, що обов’язковому перекладу підлягають інформації органів державної влади усіма мовами, крім російської, оскільки російська мова не відноситься до інших мов та має окремий правовий статус. У мене є моя мова, українська, і я нею хочу користуватись! Чому мені нав’язують інше? Чому мене позбавляють можливості користуватися?”, - каже громадський діяч Анатолій Ільченко.
Хіросі Катаока викладає японську в Київському університеті імені Тараса Шевченка. Та за 8 років проживання в Україні настільки перейнявся українською, що навіть в побуті від неї вже не відмовляється.
“Взагалі я говорю все - українською мовою і тільки - це в Одесі, в Запоріжжі - різниці немає, я все говорю українською. Просто мені дуже приємно чути звук української мови - дуже м’який, так, не так, як російська. Звичайно, мені дуже важко говорити - вивчити фонетику, але дуже приємно так”, - каже аспірант КНУ ім. Т. Г. Шевченка Хіросі Катаока.
Не такі звичні до української фонетики вітчизняні чиновники. З п’ятьох народних обранців, які зголосилися писати диктант національної єдності, за програмою 9-го класу, найвищої оцінки не отримав ніхто. Урядовці ж не склали навіть жартівливого тесту на знання абетки. Ми попросили їх назвати п’яту або сьому за рахунком літеру. Це відповідно літери "Ґ" та "Е".
“А, б , в, г, д, є - все, до побачення!”, - каже міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога.
“Оце Ви зразу, я ж так і кажу: а б в г д і так далі! Приходьте на брифінг, я там буду розмовляти щиро на рідній мові і все вам розкажу!”, - каже міністр з питань ЖКГ Анатолій Близнюк.
“Я вам відповім російською, знаєте чому? Тому що взагалі українською говорить не дуже велика частина населення України”, - каже прем’єр-міністр Криму Анатолій Могильов.
Нагадаємо, володіння українською мовою – це не лише вимога закону для отримання посади міністра українського уряду. Конституційний суд зобов’язав держслужбовців і урядовців у роботі використовувати винятково державну мову. Втім, на такі дрібниці сьогодні не зважають.
"Хочеш бути чиновником, перебувати на держслужбі, будь ласка, ти повинен абсолютно вільно володіти двома мовами - українською і російською". Журнал "Обрати внимание" від 10.11.2011 р.
Це ще не всі мовні новації влади. В урядовому проекті змін до закону “Про дошкільну освіту" пропонується, аби батьки дітей у дошкільних закладах могли самі обирати мову виховання. Депутати проголосували за скорочення квоти україномовної продукції в телерадіоефірі вдвічі, а питання двомовності знову на порядку денному парламенту.
“Якщо в Конституції буде визначена друга державна мова – російська, це зовсім не означає, що вся держава буде розмовляти російською. Жителі південного-сходу дуже ввічливі та толерантні люди – вони вчать та розуміють українську мову, але вони категорично проти того, щоб ї м забороняли використовувати свою російську мову. Ось в чому вся біда”, - каже народний депутат Вадим Колесніченко.
Нажаль, депутат Колісниченко так і не пояснив, хто і коли забороняв йому користуватися російською. За оцінками окремих фахівців, навіть у столиці українською мовою не говорить навіть п`ята частина мешканців.
“Якби хоч 20% українців у Києві заговорили українською мовою, решта 80 приєдналися б до них, бо в Україні немає людей, які не знають української мови: в одних вона в активному запасі, а в інших - в пасивному. Ну що ж говорити, якщо наші міністри тепер з новою владою перейшли на російську мову, бо це ж не російська мова - це ж донецький варіант російської мови”, - каже доктор філологічних наук, професор КНУ ім.Т. Г. Шевченка Олександр Пономарів.
“В 2012 році буде перепис населення - визначитися таки: нація - це мова, і навпаки: мова - це нація. Іншого, в принципі, нічого немає, і тому, якою мовою ми розмовляємо - тої нації ми є представниками. Потрібно буде якось себе проявити - хто ж ти по національності, яка в тебе мова рідна”, - каже член Комісії людських та громадських прав Конгресу українців Володимир Богайчук.
Згідно з останнім переписом, майже 70% мешканців України визнали українську рідною мовою. Але більшість з них її не лише не знають, а й не чують.