Медицина і реформи: як примирити міністерство, депутатів і реформаторів

22 липня Кабмін призначив на посаду виконувача обов'язків міністра охорони здоров'я Уляну Супрун. А вже 2 вересня у неї з'явилися і заступники.

Нові медчиновники налаштовані рішуче — кажуть, що будуть робити справи, а не говорити про реформу. Натомість у Верховній Раді сиротливо лежить єдиний "медичний" законопроект, а з концепціями реформування не все ясно.

Медреформа і конфлікти медчиновників

Про затягування медичної реформи можна було говорити минулого року, коли були зареєстровані законопроекти у Верховній Раді, зокрема, щодо автономізації закладів охорони здоров'я — нагадав у коментарі сайту "24" менеджер групи з реформи системи охорони здоров`я Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка.

Там було протистояння між тодішнім керівництвом МОЗу і Комітетом ВР з питань охорони здоров'я. Упродовж 2015 і частини 2016 року, доки МОЗ очолював Олександр Квіташвілі, було взаємне насприйняття між ним і окремими депутатами Комітету. Зокрема, він звинувачував Ольгу Богомолець, Олега Мусія, Оксану Корчинську у блокуванні законодавчих ініціатив Міністерства охорони здоров'я,
— уточнив експерт.

І факт залишається невтішний — за два роки роботи Верховної Ради не було ухвалено в цілому жодного закону, який би змінював принципи управління і фінансування системи охорони здоров'я. А, власне, управління і фінансування — це і є реформа, наголосив Ябчанка. Маємо лише ухвалений у першому читанні законопроект щодо автономізації закладів охорони здоров'я (2309а-д). Це – єдине, чим може похвалитися ВР за два роки. А законопроекту, який б мав би змінювати принципи фінансування і управління системою охорони здоров'я — не було прийнято жодного.

Медреформа і нова команда

Втім, призначення нового виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я дає певну надію на зміну становища.

Однією з умов того, що Уляна Супрун погодилась виконувати цю роль, каже Ябчанка, було заведення у міністерство своїх заступників. І Кабмін, зокрема прем'єр Володимир Гройсман, і міністр Олександр Саєнко дотрималися даних обіцянок, і до виконання обов’язків приступили минулого тижня Павло Ковтонюк, Олександр Лінчевський і Оксана Сивак — команда, яку запропонувала Уляна Супрун. А отже — позиція Кабміну виглядає послідовною і узгодженою.

Про концепції реформування

Президент компанії "Фармпланета", член ради директорів "Спілки українських підприємців", екс-заступник губернатора Київської області з гуманітарних питань Валерій Кондрук в коментарі сайту "24" відзначив, що станом на сьогодні публічно представлена лише "Концепція нової охорони здоров’я в Україні "П’ята модель".

На жаль, ані Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, ані окремі депутати жодної концепції не реєстрували протягом двох останніх років. У вигляді проекту є "Концепція побудови нової національної системи охорони здоров’я", яка, за твердженням прес-служби МОЗ, була схвалена 15 липня 2016 року колегією Міністерства охорони здоров’я, але жодного офіційно підписаного документу на сайті МОЗ розшукати не вдалося,
— сказав він.

Однак Олександр Ябчанка повідомив, що урядова концепція реформування медичної галузі таки є.

Кабмін ще навесні оприлюднив програму діяльності уряду і прописав ключові принципи у реформі медичної галузі. Якщо простими словами, то це два ключові принципи: перший — гроші ходять за пацієнтом, другий — профілактика і рання діагностика хвороб. А на основі цих принципів напрацьована концепція саме фінансування системи охорони здоров'я. І співрозробником її якраз був Павло Ковтонюк,
— уточнив він.

Ризики і перспективи

На думку Кондрука для тих, хто роками звик робити бізнес на моделі Семашка, існує лише єдина придатна для них реформа охорони здоров’я: перехід від державного фінансування медичних закладів до загальнообов’язкового медичного страхування через власні приватні страхові компанії.

Якщо законопроект "Про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування в Україні" №4981 від 14.07.2016 буде прийнятий, то це призведе до порушення Конституції і буде вимагати внесення змін. Але більшість фахівців вважають, що реформа охорони здоров’я може відбуватись і без порушення Конституції,
— пояснив експерт.

Прикладом цього є Англія, відзначив Кондрук, яка забезпечила ефективне надання медичних послуг з оплатою цих послуг коштами бюджету, і де приватними страховими компаніями оплачується менше 2% медичних послуг.

Іншу точку зору у владі підтримує така кількість депутатів, голосів яких може і не вистачати для ухвалення і реалізації відповідних законів, але достатніми (поки що) для блокування спроб запровадити обов’язкове медичне страхування через приватні страхові компанії. Саме це протистояння між двома точками зору і інтересами стоїть на заваді швидкого впровадження реформ медицини, зауважив Валерій Кондрук.

Олександр Ябчанка ж головними причинами затягування реформи назвав непорозуміння і протистояння між МОЗ та Комітетом ВР з питань охорони здоров'я та погану комунікацію з громадськістю стосовно роз’яснень – які саме зміни пропонують. Бо як з'ясувалося – лікарі часто самі не розуміють, що саме законодавці хочуть поміняти у медичній системі.

Ті ж самі ризики існують і тепер. Тобто, реформа медицини знову може затягнутися з двох причин: якщо МОЗ конфліктуватиме з Комітетом ВР, урядом чи іншими державними структурами. І друге – якщо уряд не зробить висновки з попередніх помилок і не підніме на нормальний рівень роботу з комунікації з суспільством про суть реформування.

Тому головна надія, вважає експерт, на те, що найближчим часом відбудеться засідання уряду з питань охорони здоров'я і будуть заслухані і прийняті до виконання конкретні кроки з подальшого втілення в життя принципів реформування медичної галузі. Бо саме в цьому полягає завдання виконавчої гілки влади – визначати і реалізовувати державну політику.