Медицина і реформи: як примирити міністерство, депутатів і реформаторів

22 липня Кабмін призначив на посаду виконувача обов'язків міністра охорони здоров'я Уляну Супрун. А вже 2 вересня у неї з'явилися і заступники.

Нові медчиновники налаштовані рішуче — кажуть, що будуть робити справи, а не говорити про реформу. Натомість у Верховній Раді сиротливо лежить єдиний "медичний" законопроект, а з концепціями реформування не все ясно.

Медреформа і конфлікти медчиновників

Про затягування медичної реформи можна було говорити минулого року, коли були зареєстровані законопроекти у Верховній Раді, зокрема, щодо автономізації закладів охорони здоров'я — нагадав у коментарі сайту "24" менеджер групи з реформи системи охорони здоров`я Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка.

Там було протистояння між тодішнім керівництвом МОЗу і Комітетом ВР з питань охорони здоров'я. Упродовж 2015 і частини 2016 року, доки МОЗ очолював Олександр Квіташвілі, було взаємне насприйняття між ним і окремими депутатами Комітету. Зокрема, він звинувачував Ольгу Богомолець, Олега Мусія, Оксану Корчинську у блокуванні законодавчих ініціатив Міністерства охорони здоров'я— уточнив експерт.

І факт залишається невтішний — за два роки роботи Верховної Ради не було ухвалено в цілому жодного закону, який би змінював принципи управління і фінансування системи охорони здоров'я. А, власне, управління і фінансування — це і є реформа, наголосив Ябчанка. Маємо лише ухвалений у першому читанні законопроект щодо автономізації закладів охорони здоров'я (2309а-д). Це – єдине, чим може похвалитися ВР за два роки. А законопроекту, який б мав би змінювати принципи фінансування і управління системою охорони здоров'я — не було прийнято жодного.

Медреформа і нова команда

Втім, призначення нового виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я дає певну надію на зміну становища.

Однією з умов того, що Уляна Супрун погодилась виконувати цю роль, каже Ябчанка, було заведення у міністерство своїх заступників. І Кабмін, зокрема прем'єр Володимир Гройсман, і міністр Олександр Саєнко дотрималися даних обіцянок, і до виконання обов’язків приступили минулого тижня Павло Ковтонюк, Олександр Лінчевський і Оксана Сивак — команда, яку запропонувала Уляна Супрун. А отже — позиція Кабміну виглядає послідовною і узгодженою.

Про концепції реформування

Президент компанії "Фармпланета", член ради директорів "Спілки українських підприємців", екс-заступник губернатора Київської області з гуманітарних питань Валерій Кондрук в коментарі сайту "24" відзначив, що станом на сьогодні публічно представлена лише "Концепція нової охорони здоров’я в Україні "П’ята модель".

На жаль, ані Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, ані окремі депутати жодної концепції не реєстрували протягом двох останніх років. У вигляді проекту є "Концепція побудови нової національної системи охорони здоров’я", яка, за твердженням прес-служби МОЗ, була схвалена 15 липня 2016 року колегією Міністерства охорони здоров’я, але жодного офіційно підписаного документу на сайті МОЗ розшукати не вдалося— сказав він.

Однак Олександр Ябчанка повідомив, що урядова концепція реформування медичної галузі таки є.

Кабмін ще навесні оприлюднив програму діяльності уряду і прописав ключові принципи у реформі медичної галузі. Якщо простими словами, то це два ключові принципи: перший — гроші ходять за пацієнтом, другий — профілактика і рання діагностика хвороб. А на основі цих принципів напрацьована концепція саме фінансування системи охорони здоров'я. І співрозробником її якраз був Павло Ковтонюк— уточнив він.

Ризики і перспективи

На думку Кондрука для тих, хто роками звик робити бізнес на моделі Семашка, існує лише єдина придатна для них реформа охорони здоров’я: перехід від державного фінансування медичних закладів до загальнообов’язкового медичного страхування через власні приватні страхові компанії.

Якщо законопроект "Про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування в Україні" №4981 від 14.07.2016 буде прийнятий, то це призведе до порушення Конституції і буде вимагати внесення змін. Але більшість фахівців вважають, що реформа охорони здоров’я може відбуватись і без порушення Конституції— пояснив експерт.

Прикладом цього є Англія, відзначив Кондрук, яка забезпечила ефективне надання медичних послуг з оплатою цих послуг коштами бюджету, і де приватними страховими компаніями оплачується менше 2% медичних послуг.

Іншу точку зору у владі підтримує така кількість депутатів, голосів яких може і не вистачати для ухвалення і реалізації відповідних законів, але достатніми (поки що) для блокування спроб запровадити обов’язкове медичне страхування через приватні страхові компанії. Саме це протистояння між двома точками зору і інтересами стоїть на заваді швидкого впровадження реформ медицини, зауважив Валерій Кондрук.

Олександр Ябчанка ж головними причинами затягування реформи назвав непорозуміння і протистояння між МОЗ та Комітетом ВР з питань охорони здоров'я та погану комунікацію з громадськістю стосовно роз’яснень – які саме зміни пропонують. Бо як з'ясувалося – лікарі часто самі не розуміють, що саме законодавці хочуть поміняти у медичній системі.

Ті ж самі ризики існують і тепер. Тобто, реформа медицини знову може затягнутися з двох причин: якщо МОЗ конфліктуватиме з Комітетом ВР, урядом чи іншими державними структурами. І друге – якщо уряд не зробить висновки з попередніх помилок і не підніме на нормальний рівень роботу з комунікації з суспільством про суть реформування.

Тому головна надія, вважає експерт, на те, що найближчим часом відбудеться засідання уряду з питань охорони здоров'я і будуть заслухані і прийняті до виконання конкретні кроки з подальшого втілення в життя принципів реформування медичної галузі. Бо саме в цьому полягає завдання виконавчої гілки влади – визначати і реалізовувати державну політику.