Але це саме той випадок, коли варто вийти із звиклої парадигми мислення та трохи зануритися у деталі пропозиції, яка, звичайно, не таке вже й "дорогезне хутро", але точно краща, ніж попередній варіант французько-німецької пропозиції, яку цитувало Financial Times два тижні тому. Про це пише Лана Зеркаль.
Читайте також Цікаві процеси розпочалися у Республіканській партії США
Що Мерц пропонує Україні?
Причина появи такого формату – очевидна. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц говорить про неї прямо: процес вступу до блоку затяжний та ускладнений політичними нюансами ратифікації окремих країн-членів. А часу відкладати (іронічно, що про це зараз пише саме Німеччина), мовляв, уже немає, потрібен бодай якийсь крок уперед.
З цим неможливо не погодитися, подальше прогальмовування україно-європейських стосунків на руку лише одній стороні – Росії.
Отже, про що зараз насправді йдеться?
По-перше, запропонований Німеччиною формат асоційованого членства в ЄС для України, а заразом і Західних Балкан із Молдовою, який Мерц називає "новим імпульсом", дає нам можливість отримати повноправну участь у внутрішньому ринку ЄС, тобто торгувати без тарифів та квот.
По-друге, ми зможемо опосередковано брати участь у внутрішній політиці блоку, зокрема отримаємо право голосу на зустрічах Ради ЄС і Євроради, а також долучимося (хоч і без права голосу) до роботи Єврокомісії та Європарламенту.
По-третє, Україну поступово інтегруватимуть у бюджет ЄС та нададуть певні безпекові гарантії від статті 42.7 Договорів ЄС про взаємну допомогу і оборону.
У пропозиції Мерца для нас наразі бракує ключового кроку: підписання договору про вступ до ЄС, в очікуванні ратифікації якого і може діяти запропонований ним формат асоційованого членства.
Говорити зараз варто було б про те, як нам цього досягти. Бо, крім бажання України, для такого сценарію доведеться докласти реальні результати роботи уряду та парламенту по ухваленню законодавства та його впровадження.