Від занепаду до відновлення - один крок. Український кінематограф отримав шанс – майже мільярд бюджетних гривень на розвиток. На перший погляд маємо і результат – українські прем'єри стартують ледь не щотижня. Здавалося, маємо радіти та не шукати зради. Але не все так райдужно. Бо як завжди, там, де обертаються великі державні кошти, існує спокуса – вкрасти бодай мільйон.
Читайте також: Чому ветерани АТО не можуть отримати посвідчення інваліда, а чиновники ним спекулюють
І йдеться не лише про гроші, а й про активи, землю та майно легендарної кіностудії імені Довженка та кіноархіву Центру Довженка. На жаль, ми ризикуємо втратити її назавжди.
Після заборони сотень російських кінострічок та телесеріалів для трансляції в українському етері – вітчизняний кінематограф отримав шанс. Держава не просто повернулася обличчям до українського кіно, а й почала виділяти на це реальні кошти. Сотні мільйонів, щороку. Але гроші на шляхетну справу пішли у галузь, яка жила ще за старими правилами. А головне – не було відповідальних за прозорий розподіл.
Погано не те, що виділяються кошти, а як їх використовують. Насамперед мене зацікавив звіт Рахункової палати, яка перевіряла Міністерство культури, Держкіно і ще кілька установ кіноіндустрії на предмет ефективності використання бюджетних коштів. Перевірка фактів, які були викладені в цьому звіті і стала початком одного з найбільш незвичних моїх розслідувань,
– прокоментував активіст та журналіст Ілля Лукаш.
Потік грошей не припиняється, але отримують їх далеко не завжди кінематографісти. Так, після минулорічного розслідування журналістів про передачу грошей на зйомки фільмів продюсерам, які наближені до керівника Держкіно, посадовцями галузі зацікавилася прокуратура. Загалом, прокурори підозрюють декілька приватних компаній у заволодінні 43-ма мільйонами державних гривень через завищення вартості обладнання, яке було необхідне для зйомок фільмів та оплату за неіснуючі роботи.
Майже мільярд гривень у галузь, яка десятки років перебувала у занепаді, а все виробництво трималося на ентузіастах і фактично без державної підтримки, навряд чи отак одразу могли освоїти прозоро. Тому я присвятив своє розслідування більше аналізу того, яки шпарини та корупційні схеми залишилися або з’явилися у галузі, яка тільки починає освоювати серйозні бюджети,
– запевнив Лукаш.
Поки бюджети на зйомки українських фільмів зростають у геометрічній прогресії, контролюючі органи вже б'ють у набат. Найбільша кількість претензій у аудиторів Рахункової палати виявилася на адресу Кіностудії та Центру Олександра Довженка. Майже центр Києва, головна транспортна магістраль столиці і гектари коштовної землі.
Читайте також: "Земельні рішали": як чиновники Києва ухвалюють вигідні для себе рішення
За невеликими літерами на в'їзді ховається славетне минуле та занедбане сьогодення. Колись відому на весь світ кіностудію нині щільно обступили свіженьки новобудови. Тим часом з останнього діючого павільону забирають останні речі. Через надто застаріле обладнання та ще радянську бюрокатію в оформленні документів, звідти з’їхали останні ток-шоу провідних телеканалів. Останні тендери кіностудії свідчать, що наразі тут завершують роботу над одним-єдиним фільмом – "Таємний щоденник Симона Петлюри".
Більше про занедбане ставлення до кінопалацу – дивіться у програмі.