У лютому-березні 2026 року світ стежить за ескалацією конфлікту між Іраном та коаліцією США – Ізраїлю. 21 березня з’явилися повідомлення про те, що Іран нібито випустив дві балістичні ракети по американсько-британській авіабазі Дієго-Гарсія в Індійському океані. За даними The Times of Israel, обидві ракети врешті не досягли цілі – одна впала в океані, а іншу знищив американський есмінець (за іншими повідомленнями, обидві ракети не долетіли). Проте сам факт запуску на відстань близько 4000 кілометрів викликав хвилю занепокоєння, адже ця дистанція вдвічі перевищує проголошену іранською владою межу у 2000 кілометрів дальності польоту для своїх ракет.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі ще до цього наполягав, що Тегеран добровільно не розробляє ракети дальністю понад 2000 кілометрів – "щоб нас не сприймали як загрозу". Тепер раптове підтвердження можливості досягти майже 4000 кілометрів поставило під сумнів таке обмеження. В ізраїльському генеральному штабі попереджають, що ці ракети були "не призначені для Ізраїлю, але їхня дальність досягає європейських столиць – Берліна, Парижа й Риму".

У НАТО та західних столицях визнають, що остаточно підтвердити походження й тип цих ракет поки важко, однак якщо це правда – Європа та союзники опиняються в зоні прямої загрози. Водночас іранське керівництво категорично заперечує свою причетність до атаки. Речник МЗС Багаї назвав повідомлення про "міжконтинентальні" ракети черговою фейковою інформацією й навіть натякнув на інсценування з боку іншої сторони.

24 Канал детально розповідає про загрозу від іранських ракет Європі та Україні зокрема.

Іран уже довгий час розробляє різні види балістичних ракет середньої та малої дальності для ураження цілей на Близькому Сході. За даними Reuters, на озброєнні Тегерана перебуває кілька далекобійних систем:

  • твердопаливна Sejil з дальністю близько 2000 кілометрів;
  • рідинна Emad – 1700 кілометрів;
  • Ghadr – 2000 кілометрів;
  • Shahab-3 – 1300 кілометрів;
  • Khorramshahr – 2000 кілометрів.

Всі вони містять один-два ступені та були створені на основі технологій Північної Кореї, Китаю чи колишнього СРСР. За офіційною версією, ця дальність захищає Іран, дозволяючи уражати будь-яку загрозу біля кордонів або в регіоні. Наприклад, у війні Іран стріляв такими ракетами по Ізраїлю, а також у відповідь на удари з боку США – по авіабазах коаліції у Перській затоці.


Іранські балістичні ракети / Інфографіка 24 Каналу

До теми Ракети подолали 4000 кілометрів: військовий оглядач оцінив, для яких країн є загроза з Ірану

Проте сучасні іранські розробки дозволяють йти далі. Екскерівник ізраїльської ППО генерал-майор Ран Кохав пояснює, що використання двоступеневих "супутникових" технологій може значно збільшити дальність польоту. Він зазначає, що Ізраїль і США давно попереджали – випробування космічних ракет можуть мати "подвійну мету" і призвести до створення справжніх міжконтинентальних ракет.

Фактично 21 березня ми, імовірно, побачили саме такий сценарій – мовиться про легку бойову частину, другий ступінь ракетного носія – і дальність зросла з близько 3 000 до 4 000 кілометрів.


Ран Кохав / Фото The Times of Israel

Зверніть увагу! У березні Іран погрожував завдати ударів по Україні – на думку близькосхідної диктатури, Україна є "законною воєнною ціллю" через допомогу ізраїльській стороні безпілотниками на тлі загострення на Близькому Сході. Про це заявив голова Комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі в соцмережі Х. Українське МЗС вважає абсурдним виправдання Тегераном своїх дій посиланням на право самооборони за Статутом ООН.

На практиці ж Іран навряд чи застосував звичні ракети зі своєю звичайною бойовою частиною. Скоріше за все, це або суто демонстративний пуск "полегшеної" ракети (без бойового заряду), або навіть епізодичне використання технології субмаринної ракети R-27 радянського зразка – яка зменшена під нові установки.

Кохав каже, що з погляду фізики такі ракети виходять у космос і можуть атакувати з будь-якого напрямку, тому напрямок запуску втратить значущість – Європа впадає до зони ураження. Власне, моделі, які були у відкритих джерелах, свідчили про близько 2000 кілометрів, однак інженерам Ірану відомі способи збільшити дію, наприклад, шляхом легшого корпусу та БЧ.

Про це ще у 2023 році мовилося у звіті Бехнам Бен Талеблу, старшого наукового співробітника Фонду захисту демократій (США), про який писав Reuters – використовуючи композитні матеріали, іранці уже "дісталися" до 3000 км, а гіперзвукові розробки обіцяють ще більше.

Ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп прокоментував 24 Каналу, що Іран вже спростовував інформацію про те, що має на озброєнні ракети дальністю 4 тисячі кілометрів. Шарп припустив, чи має Іран можливості створити міжконтинентальну ракету, яка б могла долетіти до США.

За словами оглядача, Іран запевняв, що має в арсеналі ракети дальністю лише 2 тисячі кілометрів, щоб не лякати європейців тим, що може дістатися майже будь-якої локації в Європі. А у перспективі – по Штатах.

Це була частина іранської стратегії. З одного боку, готувати всі можливі засоби доставлення та ураження, з іншого – удавати, що нічого подібного не відбувається. Проте ознаки цього були не тільки у доповідях розвідок і умоглядних висновках, але й у тому, що Іран закупив ракету певного типу у Північної Кореї та удосконалив її. Тому європейцям і багатьом іншим варто ще раз задуматися над тим, якими є реальні загрози з боку Ірану у контексті того, проти яких країн він застосував силу і що саме застосував. А також замислитися про те, що потрібно безпосередньо працювати щодо свого захисту від такого озброєння,
– зазначив Давид Шарп.

Водночас, на думку Шарпа, є позитивним те, що Іран "показав своє справжнє обличчя". Адже тепер існує чітке уявлення щодо загроз, які можливі з боку режиму. Але експерт припускає, що Іран досі не має ракети дальністю 5500 кілометрів для ураження США.

Втім, іранці працювали й над створенням міжконтинентальних ракет. І коли Дональд Трамп про це говорив, це були не порожні слова, а вони ґрунтувалися на реальній розвідувальній інформації,
– відзначив військовий оглядач.

Шарп додає, що іранці працюють покроково та планують на десятиліття, що може призвести до створення міжконтинентальних ракет.

Показовий запуск по Дієго-Гарсія одразу викликав дипломатичну бурю.

  • У НАТО офіційно кажуть, що остаточно не встановили належність ракети з дальністю 4000 кілометрів до Ірану – генсек Марк Рютте пояснив, що поки "не можуть підтвердити та перевіряють інформацію". Але він же застеріг, що, якщо Іран "матиме поєднання ядерних технологій з балістичними ракетами" – це становитиме "пряму загрозу … для Ізраїлю, регіону, Європи".
  • У Сполучених Штатах офіційно жодних коментарів не було – Пентагон, за повідомленнями The Times of Israel, ухиляється від публічних заяв.
  • А Британія засудила будь-які напади на американські або британські сили як "безрозсудні" – міністрка закордонних справ королівства Іветт Купер підкреслила, що сама участь у війні поки обмежена захистом персоналу та людей у регіоні.


База на Дієго-Гарсія / Фото Planet Labs PBC / Associated Press

Натомість Ізраїль і деякі європейські політики сприйняли новину як тривожний сигнал. Голова Генштабу ЦАХАЛу Ейал Замір сказав, що іранські ракети "не були націлені на Ізраїль, але їхня дальність досягає європейських столиць – Берліна, Парижа й Риму".

Читайте також Іран досі стоїть і не розсипався, а Трамп лютує․ Що відбувається на Близькому Сході і які наслідки для України

Екскерівник ізраїльської ППО генерал-майор Ран Кохав додав, що до цього треба серйозно ставитися: "європейська частина світу повинна сприймати іранські балістичні ракети як пряму континентальну загрозу".

Куди можуть долетіти іранські балістичні ракети / Інфографіка 24 Каналу


Як Іран може запускати ракети по Європі / Інфографіка 24 Каналу

Зі свого боку Тегеран відповідає заявами про "провокацію" противника. Речник іранського МЗС Есмаїл Багаї заперечив, що Іран міг випустити ракети такої дальності – називають цю історію "операцією під чужим прапором" або навіть "пасткою" з боку ізраїльських спецслужб. Кажуть, буцімто мета "провокації" – дати привід для нового удару по Ірану чи посилення блокади Перської затоки.


Есмаїл Багаї / Фото іранського МЗС

Тож на тлі останніх подій стає ясно, що іранський ядерно-ракетний комплекс після тривалих років модернізації може експериментувати та пускати ракети так далеко, як раніше не дозволяв навіть самостійно встановлений ліміт.

Технічно це ще не міжконтинентальна балістична ракета у класичному розумінні (потрібні близько 10 000 км, щоб дістати США). Але регіональна війна перетворюється на глобальне змагання: європейські столиці, на думку ізраїльських стратегів, вже можуть опинитися у зоні ураження.

На цьому тлі тепер від НАТО та європейських столиць залежить, як відповісти на нову реальність іранської ракетної небезпеки – настільки близько до дому, що її не можна ігнорувати.