
Зміни у ворожій тактиці впливають на роботу української ППО / Фото Getty Images
Російські війська застосували різні типи озброєння, щоб перевантажити українську протиповітряну оборону та ускладнити перехоплення повітряних цілей. Особливу увагу привернуло використання літаків, які противник раніше намагався берегти.
В ефірі 24 Каналу авіаційний експерт Богдан Долінце пояснив особливості підготовки Росією комбінованих атак, тактику застосування різних типів озброєння та причини залучення стратегічних бомбардувальників Ту-160.
Як Росія намагалася перевантажити українську ППО
Підготовка такої скоординованої атаки потребує щонайменше 3 – 5 днів. Спочатку росіяни запускають хвилі реактивних ударних дронів, потім застосовують крилаті ракети повітряного та морського базування, а під ранок – балістику.
За словами Долінце, ворог навмисно розпорошує географію ударів, щоб розтягнути українську протиповітряну оборону та змусити винищувачі F-16, Mirage і МіГ працювати на різних напрямках.
Подібну тактику можна побачити й за результатами комбінованої атаки 17 листопада.
Чому Росія почала використовувати Ту-160
Особливістю останніх ударів стало залучення стратегічних бомбардувальників Ту-160 поряд із Ту-95. Раніше Росія намагалася берегти ці літаки, щоб не витрачати їхній ресурс.
Зараз це свідчить про дефіцит саме носіїв стратегічної авіації
Водночас росіяни продовжують модернізувати ракети, зокрема для ураження мостової інфраструктури. Спеціальні головки самонаведення дають змогу коригувати траєкторію безпосередньо перед влучанням у вузьке мостове полотно.
Що ускладнює перехоплення реактивних дронів
Під час атаки окупанти також використовують погодні умови – туман і дощ, які погіршують роботу оптичних систем виявлення. Україна натомість розвиває наземні турелі зі штучним інтелектом і безпілотники-перехоплювачі.
Окремою проблемою стало обмеження швидкості Starlink до приблизно 160 кілометрів на годину для перехоплення реактивних "Шахедів". Українські перехоплювачі можуть розвивати 300 – 400 кілометрів на годину, тому такі обмеження ускладнюють їхнє застосування.
Наслідки пошкодження Кримського моста
Окремо Богдан Долінце прокоментував наслідки ураження залізничної частини Кримського мосту. За його словами, ця переправа мала важливе значення для військової логістики Росії: нею перевозили бронетехніку, боєприпаси та ракети.
Як наслідок, вантажі ворогу доведеться пускати так званим сухопутним коридором, який на сьогоднішній день контролюється українськими ударними безпілотниками типу Middle Strike
Водночас ці шляхи перебувають під загрозою українських ударних безпілотників Middle Strike.
Про перебіг операції та пошкодження переправи ми писали в огляді подій війни на лінії фронту та в тилу.
Наслідки для військового забезпечення російських угруповань на півдні України також аналізували в матеріалі про вплив удару на логістику ворога.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі