Військовий експерт, засновник БФ "Закриємо небо України", генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко в ефірі 24 Каналу пояснив, чим FREYJA відрізнятиметься від ізраїльського "Залізного купола" та яку роль у створенні системи матиме Україна. Він також розповів, від чого залежить успіх проєкту і чому його реалізація може стати важливим кроком для всієї Європи.

FREYJA проти російської балістики

Проєкт FREYJA не буде прямим аналогом ізраїльського "Залізного купола", оскільки його створюють для боротьби з іншими загрозами. Ізраїльська система передусім розрахована на перехоплення реактивних снарядів, які запускають із систем типу "Катюша" та "Град" на малих і середніх висотах, тоді як Україні потрібен захист від значно важчої балістики, зокрема "Іскандерів", "Цирконів", а в перспективі й "Орєшніка".

Над власними рішеннями працюють приватні компанії, зокрема Fire Point, та державні розробники, однак створення такої зброї потребує тривалої роботи. Росія вже зараз регулярно застосовує балістику, тому чекати, доки Україна самостійно пройде весь шлях розробки, немає можливості.

На це потрібні час і кошти, а часу у нас фактично немає. Навіть із фінансуванням союзників швидко таку систему не створиш,
– наголосив Романенко.

Паралельно Україна разом із партнерами розвиває FREYJA, щоб пришвидшити появу власної антибалістичної системи. Українська сторона відповідатиме за ракету та інтеграцію всіх елементів комплексу, зокрема радіолокаційних станцій, пускових установок і командного пункту. Для цього планують поєднати найкращі доступні технології союзників у єдину систему.

Теоретично це можливо, хоча на практиці дуже складно. Але за цю роботу вже взялися,
– сказав військовий експерт.

До антибалістичної коаліції вже входять близько десяти країн, які зацікавлені у створенні такої системи. Центральну роль у проєкті відіграє Україна, адже саме вона має найбільший бойовий досвід протидії російським ракетам.

Франція може посилити антибалістичний захист

Однією з базових країн антибалістичної коаліції є Франція, яка разом з Італією модернізувала ракету Aster і комплекс SAMP/T до версії SAMP/T NG. Старий варіант цієї системи спочатку створювали з антибалістичними можливостями, однак бойове застосування показало, що проти російських ракет їх недостатньо. Нову версію вже мають у кількох батареях, тому її потрібно якомога швидше перевірити в реальних умовах.

Треба якомога швидше перевірити SAMP/T NG у бою і з'ясувати його реальні спроможності. Це було б дуже добре, адже президент Франції обіцяв Україні до восьми батарей,
– наголосив Романенко.

Нові можливості відкриває і дозвіл США на виробництво ракет для Patriot. Найбільше Україну цікавить антибалістична PAC-3 MSE, хоча ракета PAC-2 також може працювати проти таких цілей, але менш ефективно. Схожість американських ракет із боєприпасами до радянських С-300 і С-400 дає змогу розглядати ще один напрям: інтегрувати дешевшу ракету FREYJA у вже наявний комплекс Patriot.

Якщо Україна створить таку ракету, її купуватимуть замість боєприпасів, які зараз коштують 3 - 5 мільйонів доларів,
– пояснив військовий експерт.

Такий проєкт має не лише військове, а й велике комерційне значення, тому інтереси західних виробників можуть впливати на темпи роботи. Україні доведеться враховувати позиції партнерів, але передусім захищати власні потреби, адже саме вона щодня стикається з російською балістикою.

Романенко пояснив роль України у проєкті FREYJA: дивіться відео