Командир 429 окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес", Герой України Юрій Федоренко в ефірі 24 Каналу відверто пояснив, за яких умов можливі реальні мирні домовленості. Він також окреслив, чого саме очікує від переговорного процесу та чому ключ до них лежить не в заявах, а в щоденній роботі Сил оборони.

Дивіться також Крім територій: політолог назвав ще одне проблемне питання під час переговорів

Коли переговори перестають бути ілюзією?

Юрій Федоренко пояснив, що переговори мають сенс лише як завершальний етап війни, а не як її заміна. За його словами, натепер держава змушена працювати над переговорним треком паралельно з бойовими діями, але вирішальною умовою будь-яких домовленостей залишається неспроможність сторін досягти своїх цілей силою. Саме цей стан, а не політичні заяви створює передумови можливого миру.

Мирні домовленості можуть бути підписані лише тоді, коли жодна зі сторін не може реалізувати бажаного результату військовим шляхом,
– наголосив командир.

Він підкреслив, що йдеться не про взаємні поступки чи "хороший мир", а про фіксацію меж можливого на конкретному етапі війни. Такі угоди не приносять перемоги жодній зі сторін, але можуть дати паузу для збереження держави та формування майбутніх рішень.

Ці домовленості ніколи не будуть вигідними для жодної сторони, бо жодна сторона не змогла отримати бажане,
– зазначив Федоренко.

Основне питання полягає не в самому факті переговорів, а в тому, з якої позиції до них підходить Україна. Саме тому переговорний трек напряму залежить від ситуації на полі бою та результатів щоденної роботи Сил оборони.

Бойовий досвід України є головною гарантією безпеки

Питання безпеки після можливих домовленостей не може зводитися лише до присутності іноземних військ. За його словами, союзні контингенти можуть бути важливим елементом стримування, але вони не є власною армією України й залежать від політичних рішень своїх держав. Саме тому ключовий акцент має робитися на спроможностях самої української держави.

Ми маємо розраховувати на партнерів, але пам'ятати, що це не наші війська, а союзні, і їхня активність може змінюватися,
– пояснив Федоренко.

Він зазначив, що справжні гарантії безпеки полягають у стабільному фінансуванні Збройних Сил України, розвитку власного військово-промислового комплексу та виробництві сучасного озброєння.

Після будь-яких домовленостей вирішальним фактором безпеки залишатиметься не присутність союзників, а власна спроможність України до оборони. Саме українське військо за роки повномасштабної війни накопичило унікальний досвід сучасних бойових дій, який не має аналогів у жодній армії світу. І цей ресурс держава має використовувати стратегічно.

В арміях цивілізованого світу немає такого досвіду, який сьогодні має Українське військо,
– наголосив Федоренко.

Він пояснив, що цей досвід є не лише воєнною перевагою, а й безпековим активом, який має конкретну ціну. Ідеться про знання, відпрацьовані на полі бою, які можуть і повинні бути інтегровані у систему міжнародної безпеки на умовах, вигідних для України.

Це знання, які вартують мільйони доларів і мають бути обмінені на те, щоб у нашій державі було безпечно,
– зазначив командир.

Федоренко додав, що саме сила оборони створює умови для інвестицій і розвитку. Коли країна здатна себе захистити, вона стає привабливою не лише для партнерів у сфері безпеки, а й для економіки, бізнесу та відбудови.

Переговори виграються не за столом, а на фронті

Переговорна позиція України формується не в кабінетах, а щоденно на полі бою. За його словами, саме результати бойової роботи визначають, чи матиме українська сторона сильні аргументи для будь-яких домовленостей. Тому ключове завдання Сил оборони полягає у системному виснаженні противника на всіх рівнях.

На передній лінії ми маємо знищувати більше окупантів, ніж вони здатні ставити до строю щомісяця,
– наголосив Федоренко.

Він зазначив, що вирішальне значення має не лише тактичний успіх на фронті, а й удари по стратегічних цілях ворога. Йдеться про знищення виробничих ланцюгів, складів, логістики та об'єктів, які наповнюють російський бюджет і дозволяють продовжувати війну.

Ми маємо працювати на стратегічному рівні, знищуючи об'єкти, які виготовляють озброєння і наповнюють російський бюджет,
– зауважив командир.

Федоренко додав, що саме така комплексна робота на фронті, в тилу ворога та на економічному рівні створює передумови для того, щоб українське військово-політичне керівництво заходило в переговори з позиції сили, а не вимушеного компромісу.

Що відомо про мирні переговори:

  • Переговори України, США та Росії в Абу-Дабі завершилися без прориву щодо Донбасу. За даними The Wall Street Journal, сторони не змогли досягти згоди з питання контролю над окупованими територіями. Водночас переговори зосередилися на практичних питаннях, зокрема механізмах припинення вогню та фіксації можливих порушень. Паралельно відбувся обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 314 осіб.
  • Політолог Вадим Денисенко заявив, що території та санкції є двома головними вузлами переговорів. Він пояснив, що питання територій тимчасово винесли за дужки, а переговори наразі ведуться навколо інших пунктів, які мають сформувати рамку для подальших рішень. Обмін полоненими, за його словами, є радше політичним сигналом, а не ознакою гуманітарного прориву. Так званий план із 20 пунктів він назвав рамковим драфтом, а не готовою угодою.
  • Віцепрезидент США Джей Ді Венс допустив обмежену співпрацю США з Росією. Він заявив, що Вашингтон може взаємодіяти з Москвою в окремих напрямах, не змінюючи позиції щодо війни проти України. За його словами, адміністрація США прагне працювати над завершенням війни, водночас визнаючи можливість точкової взаємодії навіть за глибоких розбіжностей.