З 1 липня набула чинності Постанова Кабміну про обов’язкову фото- та відеозйомку проходження митних процедур на державному кордоні України. Нововведення на митниці полягає в тому, що всі вантажі, авто та документи, що перетинатимуть митний кордон зніматимуться на відео. Водночас, перевірятимуть не лише "матеріальні цінності", а й посадовців фіскальної служби, які ці вантажі оглядатимуть. Доречно сказати: така новація запроваджується з досить благородною метою – аби запобігти корупції та контрабанді на митних кордонах.

Як проходитиме перевірка?

Як відзначив у коментарі сайту "24" Юрій Федчишин, експерт з питань податкової полiтики Iнституту суспiльно-економiчних дослiджень, одна з причин запровадження відеофіксації митних оглядів – реформа української митної служби.

Разом з тим, така новація – це лише початок, маленький крок на фоні великих реформ. Хоч процес пішов, але дуже повільно й поступово. Водночас, наразі виникає чимало питань до технічних можливостей українських митниць: чи вистачить відповідного обладнання, а точніше – грошей на їх придбання. Останнє, напевно, одна з найактуальніших та найболючіших тем. Тому, зазначає Федчишин, митники поки що готові частково.

Власне, для бізнесу сама процедура перевірки вантажів і транспорту на кордоні зміниться мало. Понад те, суттєвими будуть зміни для контролюючих органів, які здійснюють моніторинг митних процедур. Бо тепер кожен митний огляд має бути зафіксований на відео.

Тобто саме з моменту вчинення дій на проведення митного огляду має вмикатися камера і митник має коментувати все, що відбувається. Тобто він повинен забезпечити повну відеофіксацію тих процедур, що він здійснює,
– наголосив експерт.

Варто відзначити: в першу чергу, нововедення на митниці "адресуються" несумлінним митним інспекторам, котрі працюють, так би мовити, неефективно. Очікується, що такі відеозаписи зможуть поліпшити ситуацію.

Чи можна буде обійти процедуру?

Капля в морі. Так можна схарактеризувати запровадження відеофіксацій на українських державних кордонах. Адже лише таким нововеденням зловживання на митниці не подолати. Це, скажімо, тільки один з небагатьох кроків масштабної митної реформи.

Наразі за допомогою відеофіксації "перекривається" певний відсоток зловживань. Бо треба змінювати дуже багато елементів всього митного оформлення, а також логіку того, як взаємодіє митний інспектор з бізнесом, як він безпосередньо здійснює оформлення, контактує з особами,
– стверджує Федчишин.

Одним словом, цей крок є елементом майбутніх глобальних змін. Повністю подолати корупцію на даному етапі складно, але й без такого кроку зробити це вкрай важко.

Що митник коментуватиме?

Окрім відеозапису, працівник митної служби має описати свої дії. Існує навіть ціла інструкція, що саме повинен проговорити на камеру митник: найменування товару, його складові, де товар знаходиться і т. д.

До слова, ці вимоги затверджені в Постанові Кабміну. Йдеться про те, що митний інспектор повинен не лише здати відео на розгляд моніторингу у центр внутрішнього контролю Державної фіскальної служби України, а й пересвідчитися у тому, що все чисто й без "ліваку".

За прикладом патрульної поліції?

Насамперед, варто розрізняти різні види моніторингу. Наразі йдеться про нагрудні відеокамери (до слова, Постанова Кабміну дозволяє використовувати також інші типи відеокамер). Їхні функції ідентичні камерам, котрі запровадили в патрульній поліції. Тобто моніторинг здійснюється не цілодобово, а в момент проведення процедури.

У внутрішніх митницях, де митний огляд, скажімо, менш регулярний, в певний час працівник митної служби може працювати, скажімо, за комп’ютером чи в офісі. Тому у цьому випадку немає потреби записувати всі його робочі справи на камеру,
– підкреслює експерт з питань податкової політики.

Водночас, за його словами, завдання цілодобового моніторингу належить до фіксованих відеокамер. Тобто йдеться про відеокамери, котрі зафіксовані на об’єктах інфраструктури. А це уже окреме питання, котре також врегульовуватиметься в ході митної реформи.

Де зберігатимуться записи матеріалів?

На серверах. Однак це залежить від технічних можливостей митниці. Також наразі вирішуватиметься питання – наскільки цю процедуру можна централізувати, щоб зберігати записи на кількох серверах одночасно.

Як відзначив голова ДФС України Роман Насіров, сервери для зберігання інформації коштують в два рази більше, ніж самі камери. Водночас, орієнтовна вартість камери для відеофіксації – від 500 до 1000 доларів. До того ж, деякі з них коштують навіть більше. Це професійні камери, які використовуються для таких процесів в інших країнах світу. Утім, в Україні, на жаль, їх не виробляють.

Тому знову ж таки, випливає фінансова сторона медалі. До речі, для встановлення відеофіксації на всій території України необхідно 6600 камер. І ,відповідно, грошей треба немало.

Хто уже тестує?

Більше двох тисяч камер слід закупити лише для головних митних кордонів України – Київської, Львівської та Одеської митниць. Першими випробувальниками "зйомок" стали працівники Київської митниці в пункті пропуску повітряного сполучення "Бориспіль-аеропорт". Там 22 липня уже запустили пілотний проект відеофіксації на митних постах. Однак про результати говорити нині рано. Власне, найближчий місяць стане вирішальним для амбітної та цілеспрямованої їдеї реформувати застарілу митну систему.

Крок уперед?

Можемо говорити про успішний досвід запровадження відеофіксаторів на митних службах в іноземних країнах. Як показує практика, зловживання митних інспекторів там на порядок нижчі. Добре, якби "принцип камер" спрацював і в Україні. У будь-якому разі, на наших митницях така ініціатива дозволить "зняти" також не одне питання. По-перше, завдяки камерам можна буде пересвідчитися у коректності поведінки митних інспекторів з громадянами. По-друге, це дасть змогу елементарно перевірити митних інспекторів на сумління. По-третє, не менш важливе, відеокамери продемонструють професійність та фаховість працівників головних митниць країни широкій публіці.

Читайте також: Що зміниться у видачі внутрішнього біометричного паспорту: коротко і зрозуміло